Копилівська вулиця

Копилівська вулиця
Київ
Копилівська вулиця; Київ
	Копилівська вулиця між вулицями Петропавлівською та Олени Теліги
Місцевість	Куренівка
Район	Подільський
Назва на честь	урочища Копилів
Загальні відомості
Протяжність	1,1 км
Координати початку	50°29′07″ пн. ш. 30°28′17″ сх. д. / 50.48528° пн. ш. 30.471472° сх. д.Координати: 50°29′07″ пн. ш. 30°28′17″ сх. д. / 50.48528° пн. ш. 30.471472° сх. д.
Координати кінця	50°28′31″ пн. ш. 30°27′36″ сх. д. / 50.475417° пн. ш. 30.460139° сх. д.
поштові індекси	04073
Транспорт
Найближчі станції метро	«Почайна», ; «Дорогожичі»
Автобуси	А 36
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	ЗОШ № 2, ЗОШ № 123
Забудова	багатоповерхівки, промислова забудова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10750
У проєкті OpenStreetMap	r530667
Мапа
Копилівська вулиця у Вікісховищі

Копи́лівська ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевості Куренівка та Сирець. Пролягає від вулиці Олени Теліги до Сирецької вулиці.

Прилучаються вулиці Петропавлівська, Рилєєва, провулки Достоєвського та Цукровий.

Історія

Вулиця виникла у 40–50-х роках XIX століття під такою ж назвою, від урочища Копилів.

Установи та заклади

Дитяча поліклініка № 1 Дитячої клінічної лікарні № 9.
Київський дитячий міський гастроентерологічний центр.
№ 23 — романо-германська гімназія № 123 (до початку 2000-х — спеціалізована загальноосвітня школа № 123 з поглибленим вивченням німецької мови); відкрита 1 вересня 1935 року як жіноча школа, серед її випускниць — поетеса Ліна Костенко, завучем працював колишній розвідник Євген Березняк^[1].
№ 36 — Ліцей № 2 імені Героя України В'ячеслава Єрка з поглибленим вивченням предметів природничого циклу (відкрита 1943 року як шестирічна школа № 2, містилась у двоповерховій дерев'яній будівлі на розі вулиць Фрунзе і Сирецької, у 1969 році переведена до сучасного приміщення, протягом 1971–2013 років мала статус середньої загальноосвітньої)^[2].
№ 38 — Київський вітамінний завод, колишній пивзавод Марра (промисловий корпус поч. ХХ ст. споруджено за проєктом архітектора Владислава Городецького).

Галерея

Дитяча поліклініка № 1 Дитячої клінічної лікарні № 9
Романо-германська гімназія (раніше — середня школа) № 123, яку закінчила Ліна Костенко^[1]
Київський вітамінний завод
Колишній пам'ятник Д. М. Карбишеву, що знаходився на території ліцею № 2 імені Героя України В’ячеслава Єрка

Примітки

↑ ^а ^б Історія гімназії. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
↑ Навчальний заклад розпочав свою роботу в 1943 році. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 2 червня 2021.

Джерела

Копилівська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

Копилівська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 80.

Копилівська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 102. — ISBN 5-88500-070-0.

Копилівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 110. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Копилівська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б Історія гімназії. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.

[2] Навчальний заклад розпочав свою роботу в 1943 році. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 2 червня 2021.

[1]

[2]