Крайсгауптманшафт Станіслав

адміністративно-територіальна одиниця дистрикту Галичина в Генеральній губернії

Крайсгауптманшафт Станіслав, Станіславське окружне староство, Станиславівська округа (нім. Kreishauptmannschaft Stanislau) — адміністративно-територіальна одиниця дистрикту Галичина Генеральної губернії з центром у Станиславові. Існувала під час нацистської окупації України.

Kreishauptmannschaft Stanislau
Станиславівська округа
Держава Німецька імперія
Окупаційна зона Генеральна губернія
Дистрикт Галичина
Центр Станиславів
Уряд
 - Окружний староста Гайнц Альбрехт[1]
Площа
 - Повна 5,740,0[2] км²
Населення (1943)
 - Усього 474,489
Джерело: territorial.de

Історія

ред.

1 серпня 1941 року колишні Долинський, Калуський, Надвірнянський, Рогатинський і Станиславівський повіти увійшли до складу дистрикту Галичина. Ймовірно, 11 серпня 1941 року[1] з Долинського і Калуського повітів утворено Калуське окружне староство (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Kalusz «окружне староство і об'єднання гмін Калуш»), із Рогатинського повіту — Рогатинське окружне староство (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Rohatyn «окружне староство і об'єднання гмін Рогатин»), а з Надвірнянського і Станиславівського повітів — Станиславівське окружне староство (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Stanislau «окружне староство і об'єднання гмін Станіслав»). 15 вересня 1941 відбулася реорганізація окружних староств дистрикту, тоді ж Рогатинське окружне староство приєднано до Бережанського окружного староства. 1 липня 1943 запроваджено виключне використання німецької форми назви «Станіслау» замість ранішого польського варіанту «Stanislawów». Того ж дня створено Долинський повітовий комісаріат (нім. Landkommissariat Dolina) в Калуському окружному старостві та Надвірнянський і Тлумацький повітові комісаріати (нім. Landkommissariat Nadwórna, Landkommissariat Tlumacz) в Станіславському окружному старостві. 1 серпня 1943 Калуське окружне староство було розформовано з віднесенням Калуського повіту (місто Калуш і гміни Голинь, Небилів, Лдзяни, Новиця, Томашівці, Верхня, Вістова і Войнилів) до Станіславського окружного староства, а Долинського повіту (місто Долина і гміни Велдіж, Витвиця, Креховичі, Перегінське, Рожнятів, Спас і Тростянець) — до Стрийського окружного староства. Тоді ж було утворено Калуський повітовий комісаріат (нім. Landkommissariat Kalusz).

Керівники

ред.

Округами керували окружні старости — крайсгауптмани. Калуським крайсгауптманом із 15 вересня 1941 був Ґерке (нім. Gercke), присланий із Седльців, якого з 1 квітня 1942 змінив доктор Карл-Ганс Брошеґґ (нім. Karl-Hans Broschegg) зі Бжеська. Рогатинське окружне староство очолював крайсгауптман Ганс-Адольф Асбах (нім. Hans-Adolf Asbach) із Янова-Любельського, якого 1 листопада 1941 перевели на аналогічну посаду у крайсгауптманшафт Бережани. Станіславським крайсгауптманом із 15 вересня 1941 тимчасово був д-р Гайнц Альбрехт (нім. Heinz Albrecht), переведений із Конського, який із 1 серпня 1942 і до 1944 був остаточно затвердженим на цій посаді[1].

Весь управлінський апарат на рівні округи перебував у руках німців. Українці могли тільки займати посаду війта або бургомістра.[3] Округи поділялися на повіти (нім. Bezirke), ті у свою чергу — на волості, а останні — на сільські громади.[4]

Преса

ред.

У Станиславові 1941 року виходив орган окружної адміністрації «Вістник Станиславівської обласної управи», де редактором був Василь Яшан, а в січні-березні 1942 — «Вістник Станиславівської дієцезії». У 1941 році 7–17 липня видавали часопис «Самостійна Україна», на зміну якому (з 22 липня) прийшло «Українське слово» (нім. Das Ukrainische Wort; деякі числа — українською і німецькою мовами), редакторами якого були В. Гуцуляк (1941), Дмитро Греголинський (1941–1942), а видавцем — Іван Чепіга (1941). У 1942–1944 роках видавали «Станиславівське слово» (попередні назви — «Самостійна Україна», «Українське слово»), редактором якого був Дмитро Греголинський, а з червня 1942 — Антін Княжинський.[5] 15 травня 1943 р. Український окружний комітет у Станиславові випустив одноднівку «До зброї!».

Адміністративний поділ

ред.

Станіславське окружне староство складалося з п'яти староств і окремої адміністративної одиниці міста Станиславів. Староство Галич мало дві міські громади (Галич і Більшівці) та 5 волосних громад (Блюдники, Більшівці, Галич, Деліїв, Старі Скоморохи та Маріампіль). Староство Делятин мало одну міську громаду Делятин і 7 волосних (Заріччя, Ланчин, Минуличин, Ослави Білі, Татарів, Яблониця та Яремче). Староство Надвірна мало міську громаду Надвірна та 8 волосних громад (Гаврилівка, Пнів, Перерісль, Росільна, Солотвин, Старуня, Зелена і Яблінка). Староство Рогатин мало дві міські громади (Рогатин і Бурштин) та 9 волосних громад (Рогатин, Підкамінь, Пуків, Липиця Долішня, Букачівці, Княгиничі, Бурштин, Конюшки і Журів). Повіт Станиславів мав міську громаду Богородчани та 7 волостей (Викторів, Богородчани Старі, Єзупіль, Лисець, Лисець, Угорники і Черніїв).[6]

Станом на 1 січня 1944 року Станиславівська округа складалася із 47 адміністративно-територіальних одиниць: сімох міст (Галич, Делятин, Калуш, Надвірна, Станиславів, Тлумач і Тисмениця) та 40 волостей (нім. Landgemeinde): Боднарів, Блюдники, Богородчани, Верхня, Вістова, Войнилів, Деліїв, Галич, Гаврилівка, Голинь, Єзупіль, Заріччя-на-Пруті, Зелена, Ланчин, Лдзяни, Лисець, Ляхівці, Маріампіль, Марківці, Небилів, Нижнів, Новиця, Олеша, Отинія, Пасічна, Пнів, Перерісль, Росільна, Рошнів, Солотвин, Старуня, Тарновиця-Польна, Татарів, Тлумач, Томашівці, Угорники, Яблонка, Яремче.[7]

27 липня 1944 року радянські війська вибили німців зі Станиславова[8].

Примітки

ред.
  1. а б в [Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. (нім.). Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 22 січня 2019. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945. (нім.)]
  2. Verein für Computergenealogie e.V. [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  3. Офіційний сайт Винниківської міськради. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 22 січня 2019.
  4. Документальні фонди німецької окупаційної влади 1941—1944 рр (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 лютого 2014. Процитовано 22 січня 2019.
  5. Періодична преса на окупованій території України. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 22 січня 2019.
  6. Станиславівське Окружне Староство // Рідна земля. -1942. — № 15 (12 квітня). — С. 4.
  7. [Territoriale Gemeindeverzeichnis Kreishauptmannschaft Stanislau. (нім.). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019. Territoriale Gemeindeverzeichnis Kreishauptmannschaft Stanislau. (нім.)]
  8. Кінохроніка Станіслава 1944 року — визволення міста радянськими військами. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 22 січня 2019.