Леон-Ґюстав Шлюмберже
французький історик
Леон-Ґюстав Шлюмберже (фр. Gustave-Léon Schlumberger; 1844—1929) — французький історик, археолог, великий фахівець в галузі нумізматики та візантійської сигілографії.
Леон-Ґюстав Шлюмберже | |
---|---|
фр. Gustave Schlumberger | |
Народився | 17 жовтня 1844[1][4][…] Гебвіллер |
Помер | 9 травня 1929[1][2][3] (84 роки) Париж, Франція |
Поховання | Цвинтар Пассі |
Країна | Франція |
Діяльність | нумізмат, візантолог, історик |
Знання мов | французька[1] |
Членство | Баварська академія наук, Академія наук СРСР, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства (1929)[5], Російська академія наук, Société nationale des Antiquaires de Franced і Académie de Béarnd |
Посада | президент[d] і президент[d] |
Рід | Schlumberger familyd |
Батько | Pierre Schlumbergerd |
Мати | Louise Berthoudd |
Нагороди | |
Спочатку займався медициною (з 1872 р. доктор медицини), потім повністю перейшов до історичних досліджень.
Його головні роботи присвячені історії Візантії. Вони багаті на фактичний матеріал, відрізняються блискучим стилем, цікавістю викладу; для періоду хрестових походів використано східні джерела. Його твори відіграли значну роль у популяризації історії Візантії у широких читацьких колах.
Член Академії надписів (1884). Член-кореспондент Російської Академії наук з 06.12.1924 р. — відділення історичних наук і філології, за розрядом історичних наук (історія, археологія)[6].
Праці
ред.- 1878—1882: Numismatique de l'Orient Latin (Paris)
- 1884: Les îles des Princes (Calmann Lévy, Paris)
- 1890: Німецький бізон (Paris)
- 1896—1905: L'Épopée byzantine a la fin du dixième siècle (Hachette, Paris, 3 volumes)
- 1898: Renaud de Châtillon, prince d'Antioche, seigneur de la terre d'Outre-Jourdain (Plon, Paris)
- 1906: Campagnes du roi Amaury Ier de Jerusalem en Égypte, au XIIe siècle
- 1914: Prise de Saint-Jean-d'Acre, en l'an 1291
- 1922—1923: Récits de Byzance et des Croisades (Plon, Paris)
- 1927: Byzance et les croisades (Lib. Paul Geuthner, Paris)
- 1934: Mes Souvenirs 1844—1928 (Plon, Paris — posthume)
- 1962: Lettres De Deux Amis (Institut Français, Athènes — correspondance)
Примітки
ред.- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в GeneaStar
- ↑ а б Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ Персональна сторінка Леона-Гюстава Шлюмберже на офіційному сайті РАН (рос.)
Література
ред.- Klaus-Peter Todt. SCHLUMBERGER, Gustave // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon. — Herzberg : Verlag Traugott Bautz, 1995. — Т. 9. — С. 314–316. — ISBN 3-88309-058-1. (нім.)