Лучка (Тернопільський район)
Лу́чка — село Великоберезовицької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет та автошляху Т 2020, на півдні району. До 2020 року підпорядковане Миролюбівській сільській раді.
село Лучка | |
---|---|
Вид на село | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Великоберезовицька селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 807 |
Площа | 1.980 км² |
Густота населення | 407.58 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47747 |
Телефонний код | +380 0352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′46″ пн. ш. 25°36′04″ сх. д. / 49.41278° пн. ш. 25.60111° сх. д.Координати: 49°24′46″ пн. ш. 25°36′04″ сх. д. / 49.41278° пн. ш. 25.60111° сх. д. |
Водойми | Серет |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26 |
Карта | |
Мапа | |
|
Історія
ред.Поблизу Лучки виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор, пшеворської та трипільської культур.
Пшеворське тілопальне поховання І століття нашої ери на території лісництва, досліджувалося Б.Янушем в 1925 році.[1]
Галицький барон Ян Конопка у 1801 p. отримав від батька маєток Микулинці з передмістями, серед яких була і Лучка в Тернопільському повіті.[2]
Перша писемна згадка датується 1785 роком. Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 831 особа, з яких 391 чоловік та 440 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 805 осіб[4].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,75 % |
російська | 0,25 % |
Пам'ятки
ред.- церква Введення Пречистої Діви Марії (1880–1903, мурована), в якій богослужіння проводяться почергово громадами УГКЦ і ПЦУ),
- каплиця з «фігурою» (статуєю) ангела-хоронителя та джерелом (2004 р.)
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини
- зберігається могила турецьких військовиків (XVII століття)
- поблизу села є геологічна пам'ятка природи: скупчення кристалів кальциту
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури (клуб), бібліотека, ФАП, дитячий садок «Сонечко», магазин.
Населення
ред.У 2001 році в селі проживало 807 осіб.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Василь Гарматій — український громадський діяч ,
- Володимир Іванович Гнойовий, педагог, громадський діяч
- лікар, громадський діяч Григорій Гарматій,
- педагог, етнограф, фольклорист, громадсько-культурний діяч Лука Гарматій,
- громадська діячка Яніна Оленюх,
- футболіст і тренер, чемпіон СРСР, срібний призер Євро-1988 Іван Вишневський,
- громадський діяч, націоналіст Богдан Горбовий
Проживали
ред.- проректор НЛТУ України Григорій Криницький.[6]
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Тернопільського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Konopka Jan h. Nowina (1778—1843) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — 481—638 s. — S. 567. (пол.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ М. Федечко. Криницький Григорій Томкович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 317
Джерела
ред.- Уніят-Карпович В. Лучка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 395—396. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Бігус М., Волинський Б. Лучка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 410. — ISBN 966-528-199-2.
- Łuczka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 794. (пол.). — S. 794—795. (пол.)