Лісевич Федір

руський греко-католицький священник, громадсько-політичний діяч.

о. Теодо́р Лісе́вич, іноді Федір Лісевич (16 березня 1829, Отинія, нині Коломийського району Івано-Франківської області — 7 травня 1906, Старі Кути, нині Косівського району Івано-Франківської області) — український (руський) греко-католицький священник, громадсько-політичний діяч.

о. Теодор Лісевич
Народився16 березня 1829(1829-03-16)
Отинія, Австрійська імперія Австрійська імперія
Помер7 травня 1906(1906-05-07) (77 років)
Старі Кути, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Дітисин Корнилій
Походженняукраїнець
Конфесіягреко-католик
Декан Косівського деканату
18731906
Попереднико. Сильвестр Сіминович
Наступнико. Володислав Пассинович
Декан Заліщицького деканату
1864 — 1973
Попереднико. Іван Головацький
Наступнико. Іван Залуцький

Життєпис

ред.

Походив з сім'ї міщанина Отинії (нині смт Коломийського району).

Навчався у Львівській духовній семінарії і висвятився 1856 року як одружений священик (овдовів 1905 року). Його син Корнилій Лісевич (1879—1907) також був священиком[1] (між ін. один рік навчався у Віденському університеті).

Після висвячення отримав посаду професора Чернівецької гімназії (1856—1858), а потім, спочатку став сотрудником пароха в селі Березів вижній Пістинського деканату (1858—1860), а згодом (1860—1862) — адміністратором парафії в селі Ліски Жуківського деканату[2].

У 1862—1873 роках — парох Заліщиків, а з 1864 року поєднував це служіння із посадою адміністратора (до 1868) і декана Заліщицького деканату. З 1873 року парох Старих Кутів (тепер село Косівського району), декан Косівського деканату і почесний крилошанин (1873—1895)[2]. Від 1885 року із утворенням Станиславівської єпархії о. Лісевич належав до її клиру[1].

Член Народного Дому, інших москвофільських товариств. Посол Галицького сейму 3-го скликання: обраний у 1872 році від IV курії в окрузі Заліщики — Товсте, входив до складу «Руського клубу»; обраний після смерті попередника — Миколи Бойчука[3].

Примітки

ред.
  1. а б Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938)… — С. 238.
  2. а б Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ… — С. 265.
  3. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 107.

Джерела

ред.
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 154—155. — (Львівська сотня) — ISBN 978-966-486-089-2.
  • Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  • Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)