Ліщинський Павло Миколайович
Павло́ Микола́йович Ліщи́нський (1 серпня 1995, Калуш, Івано-Франківська область — 30 серпня 2014, під Луганськом) — солдат військової служби за контрактом Збройних сил України, десантник. Загинув в ході російсько-української війни.
Ліщинський Павло Миколайович | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 1 серпня 1995 Калуш, Україна | |
Смерть | 30 серпня 2014 (19 років) Луганськ, Україна (Загинув під час бойових дій) | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2013—2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Десантні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Похорон Павла Ліщинського у Хотіні |
Життєпис
ред.Павло Ліщинський народився 1 серпня 1995 року в мкрн Хотінь міста Калуш. Після закінчення 9 класів Хотінської ЗОШ № 9 навчався в Калуському вищому професійному училищі. Захоплювався історією. У листопаді 2013 року пішов служити в армію на контрактній основі. Служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді (Львів), номер обслуги гаубично-артилерійського взводу артилерійського дивізіону.
|
Від самого початку російської збройної агресії проти України став на захист Батьківщини та у складі 80 ОАЕМБр вирушив на Луганщину, де обороняв Луганський аеропорт. Загинув 30 серпня 2014 року під час обстрілу аеропорту російськими бойовиками.
3 вересня тіло загиблого вояка зустрічали з почестями в рідному Калуші, поховали 19-річного захисника 4 вересня 2014 року на новому цвинтарі у мікрорайоні Хотінь, де мешкає родина Ліщинських, із численною ходою. Попрощатись з бойовим побратимом приїхав у повному складі гаубично-артилерійський взвод, у якому служив Павло. Напередодні десантники повернулися додому після майже півроку бойових дій на сході.
Павло став першим мешканцем Калуша, який загинув у зоні АТО. 4 вересня 2014 року у Калуші оголошено днем жалоби.
Мати Павла родом із Закарпаття. Батько був мобілізований до війська під час третьої хвилі мобілізації. В родині Ліщинських у Павла залишилися сестра та молодший брат.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- У червні 2015 року Павлу Ліщинському було присвоєно звання Почесного громадянина міста Калуша.
- 23 серпня 2015 року, у День Державного Прапора України, на фасаді Калуської ЗОШ № 9 у мкрн Хотінь було урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку загиблому воїну АТО Павлу Ліщинському[3].
- нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 3, місце 7
- Вшановується 30 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ http://vikna.if.ua/news/category/kl/2014/09/01/21577/view [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] — спомини сестри Галини про брата
- ↑ Указ Президента України № 282/2015. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 6 травня 2016.
- ↑ У Калуші відкрили барельєф 19-річному бійцеві АТО Павлу Ліщинському. ВІДЕО. — «Вікна», 26 серпня 2015. Архів оригіналу за 28 серпня 2015. Процитовано 20 квітня 2018.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 30 серпня
Джерела
ред.- У боях під Луганськом загинув 19-річний калушанин Павло Ліщинський [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «Вікна», 1 вересня 2014.
- У Калуші тіло 19-річного бійця АТО Павла Ліщинського зустрічали на колінах // «Стик», 3 вересня 2014.
- На Прикарпатті поховали 19-річного бійця ВДВ (фоторепортаж) [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.] // «Правда.if.ua», 4 вересня 2014.
- Ліщинський Павло Миколайович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих.