Матка

головний гормонозалежний жіночий репродуктивний орган, в якому розвивається ендометрій під час менструальних циклів, а у випадку вагітно

Ма́тка (лат. uterus, англ. uterus чи womb) — головний гормонозалежний жіночий репродуктивний орган людини та більшості інших ссавців, у якому розвивається ендометрій під час менструальних циклів, після запліднення кріпиться та розвивається ембріон, виношується під час вагітності плід. Процеси, що відбуваються в матці, позначаються in utero.

Матка
Матка з навколишніми органами у фронтальній і латеральній проєкціях
Деталі
ПопередникМюллерові протоки
АртеріяЯєчникова артерія, маткова артерія
ВенаМаткові вени
ЛімфаТіло і шийка до внутрішніх клубових лімфовузлів, дно до парааортальних лімфовузлів, поперекових і поверхневих пахвинних лімфовузлів.
Ідентифікатори
ЛатинаUterus
ГрецькаHystera
MeSHD014599
TA98A09.1.03.001
TA23500
FMA17558
Анатомічна термінологія
Схематичне зображення жіночої статевої системи

Будова

ред.

Матка є непарним ладком'язовим порожнистим органом, що має грушоподібну форму, сплощену в невагітної жінки в передньозадньому напрямку. Складається з дна, тіла, перешийка і шийки. Усередині розташована порожнина матки.

Дно (fundus uteri) — верхня частина матки, що виступає вище лінії входу в її порожнину маткових (фаллопієвих) труб.

Тіло матки (corpus uteri) складається з гладком'язових волокон, між якими розташовані сполучнотканинні й еластичні волокна. Це забезпечує велику скоротливу здатність цього органа. Довжина матки становить близько 9 см, ширина у верхній частині дорівнює половині довжини (близько 4,5 см), передньозадній розмір — близько половини ширини (2,5-3 см).

Перешийок (isthmus uteri) — канал завдовжки близько 1 см, розташований між порожниною матки та каналом шийки матки. У ділянці перешийка розташований внутрішній зів шийки матки (orificium internum uteri). Під час вагітності і пологів нижня частина тіла матки та перешийок становлять нижній сегмент матки.

Шийка матки (cervix uteri) частково виступає у просвіт вагіни (вагінальна частина), частково розташовується вище вагіни (надвагінальна частина). У жінок, які не народжували, шийка матки має конічну форму. У жінок, які народжували, шийка матки ширша і має циліндричну форму. Шийковий канал (цервікальний канал) також циліндричної форми. Зовнішній отвір шийкового каналу називають зовнішнім зівом (orificium externum uteri, ostium uteri). У тих, що не народжували, він округлий, «точковий», а в жінок, що народжували — щілиноподібний внаслідок бічних розривів шийки під час пологів.

Порожнина матки (cavitas uteri, cavum uteri) має форму трикутника, основа якого утворена внутрішньою поверхнею дна між проксимальними отворами маткових труб, а вершина — внутрішнім отвором каналу шийки.

Стінки

ред.

Стінки тіла матки завтовшки 1,5 см. Маткова стінка складається з трьох шарів, або оболонок: периметрію, міометрію та ендометрію. У товщі стінки проходять інтрамуральні ділянки маткових труб.

  • Периметрій (perimetrium) — зовнішня, серозна оболонка матки, являє собою листок очеревини
  • Міометрій (myometrium) — серединна, м'язова оболонка. Складається з гладких м'язових волокон.
  • Ендометрій (endometrium) — внутрішня, слизова оболонка

Зв'язки

ред.

Матка утримується у своєму положенні кількома м'язами та зв'язками. Зв'язковий апарат можна розділити на підвісний, фіксувальний і тримальний.

Розвиток

ред.

Матка в жіночих ембріонів починає розвиватися на другому місяці з середніх частин Мюллерових проток, які оточуються мезенхімними клітинами й утворюють непарну трубку.

У тварин

ред.

Матка — середній відділ репродуктивної системи самиць, що служить для дозрівання запліднених яйцеклітин, метаморфоз зародка і вигнання назовні плоду (пологів дитинчати або відкладання яйця, личинки). Буває парним (наприклад, у сумчастих ссавців).

У безхребетних матка має вигляд трубкоподібного завороту зовнішніх покривів, що відкривається одним кінцем назовні, іншим — в паренхіму;

Зображення

ред.

Примітки

ред.
  1. The Pelvis University College Cork Archived from the original on 2008-02-27

Література

ред.
  • Анатомия человека, под ред. М. Р. Сапина. т. 2, с. 120, М., 1985;
  • Бодяжина В. И. Хронические неспецифические воспалительные заболевания женских половых органов, М., 1978, библиогр.;
  • Бодяжина В. И. и др. Диагностика и лечение гинекологических заболеваний в женской консультации, М., 1980, библиогр.;
  • Бохман Я. В. Руководство по онкогинекологии, Л., 1989;
  • Вихляева Е. М. и Василевская Л. Н., Миома матки, М., 1981;
  • Гинекологическая эндокринология, под ред. К. Н. Жмакина, М., 1980;
  • Григорова Т. М. Трофобластическая болезнь, М., 1985;
  • Кобозева Н. В., Кузнецова М. Н. и Гуркин Ю. А. Гинекология детей и подростков, М., 1988;
  • Козаченко В. П. Рак матки. М., 1983,;
  • Персианинов Л. С. Оперативная гинекология, М., 1976;
  • Рахимов Я. А., Каримов М. К. и Этинген Л. Е. Очерки по функциональной анатомии, с. 141. Душанбе, 1987;
  • Савельева Г. М. и Антонова Л. В. Острые воспалительные заболевания внутренних половых органов женщин, М., 1987;
  • Шуваева Н. И. и др. Диагностика и лечение начальных форм рака шейки матки, М., 1989;
  • Эндоскопия в гинекологии, под ред. Г. М. Савельевой, М., 1983.
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.