Мелітопольський краєзнавчий музей
Мелітопольський краєзнавчий музей — державний музей в Мелітополі. Експозиція музею знайомить з історією і природою Мелітопольського краю. Музей розташований в колишньому особняку купця Чернікова, побудованому в 1913 році.
| Мелітопольський краєзнавчий музей | |
|---|---|
_2.JPG) | |
| 46°50′43″ пн. ш. 35°22′53″ сх. д. / 46.84528° пн. ш. 35.38139° сх. д.Координати: 46°50′43″ пн. ш. 35°22′53″ сх. д. / 46.84528° пн. ш. 35.38139° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Мелітополь, вул. М. Грушевського, 18 |
| Адреса | вулиця Михайла Грушевського, 18, Мелітополь, Запорізька область, Україна |
| Засновано | 1921 рік |
| Фонд | понад 45 тис. одиниць |
| Директор | Ібрагімова Лейла Різаєвна |
| Сайт | melitopol-history.org |
  Мелітопольський краєзнавчий музей (Україна) | |
 | |
 Мелітопольський краєзнавчий музей у Вікісховищі | |
Заходи
ред.17-21 січня 2018 року — Міжнародний флешмоб музейних селфі[1]
Історія музею
ред.
.jpg)
- Історія музею почалася, коли в 1900 році Мелітопольське земство за 750 рублів придбало колекцію з 180 опудал птахів[2].
- У 1910 році колекція земства була об'єднана з колекцією мелітопольського реального училища.
- 1 травня 1921 у будівлі по вулиці Дзержинського (нині Інтеркультурна) відкрився Мелітопольський крайовий музей. Першим директором музею став учитель Д. Я. Сердюков[3].
- Станом на 1928 музей займав 3 невеликих кімнати і коридор. Три кімнати займали історико-природничий, етнографічний та історико-археологічний відділи. Хоча в музеї було багато цікавих експонатів, недолік місця і безсистемність організації музейного матеріалу, на думку І. П. Курило-Кримчака, значно ускладнювали ознайомлення з колекцією[4].
- На початку 1930-х років директор музею І. П. Курило-Кримчак розгорнув широку природоохоронну роботу, захищаючи заповідники Північного Приазов'я від захоплення для сільськогосподарських потреб. Однак у січні 1935 Курило-Кримчак був звільнений з музею і заарештований.
- У роки німецько-радянської війни Курило-Кримчак, якого німці призначили бургомістром Мелітополя відновив роботу музею, знову ставши його директором[5].
- У 1967 музей переїхав в колишній особняк Чернікова на вулиці Карла Маркса (нині Михайла Грушевського)[6].
- З 1971 року директором музею був Б. Д. Михайлов. У 1972 році в музеї була створена діорама «Штурм радянськими військами лінії „Вотан“ в жовтні 1943 року». Музей-заповідник «Кам'яна Могила», колишня філія краєзнавчого музею, в лютому 1986 був виділений у самостійну установу, і Б. Д. Михайлов став його першим директором. Музеї в Токмаку та Михайлівці також довгий час залишалися філіями Мелітопольського краєзнавчого музею[7].
- 2007 року сталася аварія на даху музею. Частина третього поверху була затоплена, деякі експозиції тимчасово закриті[8].
- 2012 року проведено Першу регіональну науково-практичну конференцію «Мелітопольські краєзнавчі читання»[9].
- В червні 2013 року у співпраці з Національним історико-археологічним заповідником «Кам'яна Могила» вперше Мелітопольський міський краєзнавчий музей організував та провів Міжнародну наукову конференцію «Північне Приазов'я в епоху кам'яної доби — енеоліту»[9].
- У 2015 році за підтримки Міжнародної організації CinemaHall були проведені фестивалі Відкрита ніч і Le Jour Le Plus Court.
Будівля музею
ред.Триповерховий особняк купця другої гільдії Чернікова був побудований в 1913 році. Інтер'єри будівлі рясно прикрашені художньою ліпниною[10].Іван Єгорович Черніков двічі обирався головою Міської думи — з 1891 по 1895, і з 1901 року по 1905 роки. Брати Чернікова володіли торговим домом, що спеціалізувався на поставці в Мелітополь мануфактури. На першому поверсі особняка Чернікова розташовувався магазин, в якому продавалися швейні машинки американської компанії «Зінгер», а два верхніх поверхи будинку були житлові[11].
У 1917 році родина Чернікова емігрувала до Франції. З червня по жовтень 1920 року в будівлі розташовувався штаб генерала Врангеля. У 1920-х і 1930-х роках у будівлі діяли робочі клуби. Під час німецько-радянської війни в особняку розміщувалася німецька комендатура, а після звільнення Мелітополя — міськкоми партії і комсомолу. На першому поверсі будівлі довгий час розміщувалася ощадкаса. А в 1967 році міська влада передала пам'ятник історії та архітектури краєзнавчому музею[12].
Експозиція
ред.Нині фонди Мелітопольського краєзнавчого музею складаються з 60 тисяч експонатів і продовжують поповнюватися.
У музеї зберігається унікальна колекція скіфського золота IV ст. до н. е., отриманого в результаті розкопок Мелітопольського кургану.
Багата нумізматична колекція музею. Крім монет, вона включає в себе також ордени і медалі, жетони, печатки, значки, паперові грошові знаки. Значна частина колекції була отримана в 1986 у результаті випадкової знахідки скарбу срібних монет 1895—1925 років випуску.
Музейна колекція одягу відображає відмітні особливості різних районів Мелітопольщини. Колекція речових предметів включає в себе старовинні меблі, порцеляновий і глиняний посуд.
Природознавчий фонд музею включає геологічну, палеонтологічну, ботанічну, зоологічну, ентомологічну колекції[11].
Музей зібрав багатий фонд старовинних фотографій, книг і документів, які висвітлюють різні сторони економічного, політичного і культурного життя Мелітопольщини в різні роки.
Серед експонатів художньої колекції музею велику цінність представляють живописні та графічні роботи видатного художника Олександра Григоровича Тишлера, уродженця Мелітополя[12].
Музей регулярно проводить різноманітні виставки та експозиції, пов'язані з історією, природою і населенням Мелітопольщини.
Також в музеї є експозиція на «хвилях пам'яті». 2015 року одне фото зайняло гідне місце в експозиції краєзнавчого музею Семен Савелійович Малишкін учасника ДСВ[прояснити]
.
Примітки
ред.- ↑ Міжнародний флешмоб музейних селфі. http://melitopol-museum.zp.ua (українська) . січень 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Сакун В. В. «В поучение современникам и назидание потомству» // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2020, № 15, с. 68-74
- ↑ Михайлов, Б. Д. «Просвіта» [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]// Мелитополь. Природа, археология, история. — Запорожье: Дикое Поле, 2002. — P. 280. — 2000 экз.
- ↑ Курило-Кримчак Краєзнавчий музей Мелітопільщини (укр.) // Краєзнавство : науковий журнал. — Харків: Український комітет краєзнавства, 1928. — № 7-10. — С. 74.
- ↑ В. Е. Борейко, Словарь деятелей охраны природы [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Дом легендарной Клио // Новый день. — 10 жовтня 2012. Архівовано з джерела 5 травня 2014. Процитовано.(рос.)
- ↑ Михайлов, Б. Д.медицина, культура, спорт [Архівовано 30 вересня 2013 у Wayback Machine.]// Мелитополь. Природа, археология, история. — Запорожье: Дикое Поле, 2002. — P. 280. — 2000 экз.
- ↑ Кузнецова Альбина. Краеведческий музей терпит бедствие // Мелитопольские ведомости. — 19 грудня 2007.(рос.)
- ↑ а б Іванова, Наталя (2017). Актуалізація музею як культурно-освітнього центру та відкритого громадського простору (на прикладі Мелітопольського міського краєзнавчого музею) (PDF) (Українська) . Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
- ↑ Чухраенко А. А. Лепніе украшения здания краеведческого музея // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 13, с. 75-80(рос.)
- ↑ а б Мелитопольский городской краеведческий музей. Медовый город и край. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 2 травня 2014.(рос.)
- ↑ а б Мелитопольский краеведческий музей. prostir.museum. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 травня 2014.(рос.)
Посилання
ред.
- Сайт Мелітопольського міського краєзнавчого музею [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Мелитопольский краеведческий музей. prostir.museum. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 травня 2014.(рос.)
- Виртуальный тур Мелитопольского городского краеведческого музея(рос.)
Література
ред.- Т. В. Вєрьовочкіна, С. В. Воловник, Б. Д. Михайлов, Т. Ф. Півень. Мелітопольський краєзнавчий музей. Путівник. — Дніпропетровськ : Промінь, 1976.