Міський округ (також місто-округ, місто окружного рівня, місто-префектура; кит. спр. 地级市, піньїнь: dìjíshì, акад. діцзіши, англ. Prefecture-level city) — адміністративна одиниця окружного рівня в Китаї. Міські округи не є «містами» в звичному сенсі слова, оскільки крім власне міської зони вони включають великі сільські території, тому назва «міський округ» є більш коректною.

Міський округ
Зображення
Країна  КНР
Кількість 293
CMNS: Міський округ у Вікісховищі

Міські округи входять до складу провінцій. Власне центральне місто зазвичай ділиться на райони (市辖区 шисяцюй, або просто 区 цюй), а решта (переважно сільська) частина округу на повіти і міські повіти.

Рік Число округів Число міських округів (КНР)
1983 323 145
1988 334 183
1993 335 196
1998 331 227
2003 333 282
2008 333 283

Історія

ред.

Перший міський округ КНР був утворений 5 листопада 1983 року. Спочатку міськими були більш урбанізовані округи, зокрема округи в яких знаходилися центри провінцій і інші великі міста. Однак поступово все більше число округів ставало міськими і в 1980-2000-ті роки більшість округів було перетворено в міські округи.

В даний час в Китаї міські округи становлять більшість одиниць окружного рівня (283 з 348). У більшості провінцій одиниці окружного рівня представлені виключно міськими округами. З 22 провінцій і 5 автономних регіонів, що знаходяться під управлінням уряду КНР, тільки в трьох провінціях (Юньнань, Гуйчжоу, Цінхай) і в двох автономних районах (Сіньцзян і Тибет) є більше трьох одиниць окружного значення, які не є міськими округами.

Критерії

ред.

Існують наступні критерії, які надають право округу стати міським:

  • Міський центр з міським населенням понад 250 тисяч осіб
  • Обсяг валової продукції промисловості понад 200 мільйонів юанів
  • Обсяг валової продукції обробної промисловості повинен перевищувати обсяг добувної на понад 35 % ВВП

Див. також

ред.