Насриддінова Ядгар Садиківна
Ядгар Садиківна Насриддінова (26 грудня 1920, Коканд, Туркестанська АРСР, Російська СФРР — 7 квітня 2006, Москва) — радянська партійна і державна діячка, голова Президії Верховної Ради Узбецької РСР. Член ЦК КПРС у 1956—1975 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань (1960—1974 роки), голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР (1970—1974 роки).
| Ядгар Садиківна Насриддінова | |
|---|---|
| узб. Ёдгор Содиқовна Насриддинова узб. Yodgor Sodiqovna Nasriddinova | |
 | |
| Народилася | 26 грудня 1920 місто Коканд, Ферганська область, тепер Республіка Узбекистан |
| Померла | 7 квітня 2006 (85 років) місто Москва |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна | .svg){kind=small} РРФСР СРСР Узбекистан |
| Національність | узбечка |
| Діяльність | політична діячка, інженерка |
| Alma mater | Tashkent State Transport Universityd |
| Знання мов | російська |
| Членство | ЦК КПРС |
| Роки активності | з 1941 |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] і list of chairmen of the Soviet of Nationalitiesd |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Нурутдінов Сіродж |
| Нагороди |     |
Біографія
ред.Народилася у родині вантажника. Рано втратила батька, виховувалася у прийомних родинах, а з 1931 року — в дитячому будинку.
Навчалася у ремісничому училищі, на робітничому факультеті Ташкентського інституту залізничного транспорту, який закінчила у 1936 році. У 1941 році закінчила Ташкентський інститут інженерів залізничного транспорту.
У жовтні 1941 — лютому 1942 року — інженер машинно-шляхової станції Ташкентської залізниці.
Член ВКП(б) з січня 1942 року.
З лютого 1942 до січня 1946 року — секретар ЦК ЛКСМ Узбекистану по школах.
З січня 1946 по жовтень 1947 року — 1-й секретар Ташкентського обласного комітету ЛКСМ Узбекистану.
У жовтні 1947 — березні 1948 року — аспірант Ташкентського інституту інженерів залізничного транспорту.
У березні 1948 — жовтні 1950 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМ Узбекистану.
У жовтні 1950 — травні 1952 року — 1-й секретар Кіровського районного комітету КП(б) Узбекистану міста Ташкента.
У травні 1952 — лютому 1955 року — міністр промисловості будівельних матеріалів Узбецької РСР.
У лютому 1955 — березні 1959 року — заступник голови Ради Міністрів Узбецької РСР.
24 березня 1959 — 25 вересня 1970 року — голова Президії Верховної Ради Узбецької РСР. Одночасно з жовтня 1959 до липня 1970 року — заступник голови Президії Верховної Ради СРСР.
14 липня 1970 — 25 липня 1974 року — голова Ради Національностей Верховної Ради СРСР.
У серпні 1974 — грудні 1978 року — заступник міністра промисловості будівельних матеріалів СРСР.
З 1979 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві.
Звинувачувалася у хабарництві по «бавовняній справі», 18 листопада 1988 року була виключена із членів КПРС. 3 квітня 1991 року була поновлена у членах КПРС, бо «звинувачення щодо неї не підтвердилися».
Померла у Москві, похована на Кунцевському цвинтарі.
Нагороди
ред.Примітки
ред.Посилання
ред.- Насриддинова Ядгар Садыковна [Архівовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Московские могилы. Насриддинова. Я. С. [Архівовано 3 серпня 2018 у Wayback Machine.]