Обо́л (дав.-гр. ὀβολός[1], також ὀβελός, ὀβελλός[2], ὀδελός[3], букв. — «цвях, рожен»; лат. obolus) — грецька монета вартістю 1/6 драхми. Первісно обол являв собою бронзовий або залізний прут.

Обол
Зображення
Культура Стародавня Греція
Країна  Майорканське королівство
CMNS: Обол у Вікісховищі
Афінський обол, 449 до н. е.

В Афінах обол важив 0,72 грама та був поділений на 8 халків. У Пелопонесі обол важив 1,04 грама. Його спочатку карбували із срібла, однак в елліністичну епоху — вже з бронзи. Згідно з Плутархом[4], спартанці використовували монети, зроблені із заліза.

В елліністичну епоху обол часто клали під язик померлим. Він мав служити платою Харону за перевезення мертвих через Стікс у царство мертвих Аїда.

Співвідношення з іншими одиницями ваги

ред.

Примітки

ред.
  1. Аттична форма
  2. Еолійська форма
  3. Дорійська форма
  4. Плутарх Lycurgue, IX, 2-4 та Lysandre, XVII, 3-5

Див. також

ред.

Джерела та література

ред.