Олесницький Ярослав Іванович

український дипломат, правник

Ярослав Іванович Олесницький (1875, Галич — 15 липня 1933, Золочів) — український дипломат, правник. Голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії. Небіж Євгена Олесницького.

Ярослав Олесницький
Ярослав Олесницький
Ярослав Олесницький
Голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії.
1921 — 1923
ПрезидентСимон Петлюра
Прем'єр-міністрАндрій Лівицький
Пилип Пилипчук
ПопередникМарґолін Арнольд Давидович
НаступникСмаль-Стоцький Роман Степанович

Народився1875(1875)
Галич, нині Івано-Франківська область
Помер15 липня 1933(1933-07-15)
Золочів, нині Львівська область
Відомий якдипломат, адвокат
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина УНРПольща Польща
Alma materюридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Політична партіяУНДО
ПрофесіяПравознавець, дипломат

Біографія

ред.

Народився в 1875 році в Галичі (Рогатинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Івано-Франківська область, Україна). Отримав юридичну освіту. З 1904 по 1911 рік займався адвокатською практикою в Дрогобичі. У 1904—1910 роках керував дрогобицькою «Просвітою». У 1911 році переїхав до Львова, де займався адвокатською практикою.

З 1917 — член Української Національної Демократичної Партії. У жовтні 1918 — обраний до складу Української Національної Ради.

З 1918 по 1919 — радник Державного Секретаріату Закордонних справ УНР.

22 січня 1919 — входив до складу делегації Західно-Української Народної Республіки, яка брала участь в урочистому проголошенні Акту Злуки.

З 1919 по 1921 — разом з Маркіяном Меленевським обіймав посаду радника української дипломатичної місії у Великій Британії.

В 1921 — викладав у Львівському (таємному) Українському Університеті. З 1921 по 1923 — голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії. З 1923 — жив у Золочеві Львівської області. Займався адвокатською практикою, був членом Союзу Українських Адвокатів. Належав до провідних членів Українського Національно-Демократичного Об'єднання, З 1930 — депутат польського парламенту.

На поч. 1930-х — активно виступав проти кривавих репресій польського окупаційного режиму щодо українського населення Західної України. В 1931 — від імені Української Парляментарної Репрезентації в сеймі звернувся до Ліги Націй у Женеві з рішучим протестом проти політики «Пацифікації».

15 липня 1933 — помер у Золочеві (за польським адмінподілом, Тернопільське воєводство, Польська республіка, нині Львівська область, Україна).

 
Група співробітників посольства УНР у Лондоні (Велика Британія): зліва направо сидять. 1 — С. Шафаренко, 3 — М. Меленевський, 4 — М. Стаховський, 5 — Я. Олесницький

Сім'я

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Олесницькі в ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ і в АВСТРАЛІЇ. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 17 липня 2019.

Джерела та література

ред.

Посилання

ред.