О́ранка[1][2][3], ора́ння[4][5][3], діал. гора́ння[6](горнути, пригортати) — обробка ґрунту плугом чи сохою[1][7][3]. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні називається зяб[8]. Це один з прийомів обробітку ґрунту плугами, який забезпечує перевертання шару ґрунту не менше ніж на 135˚ і готує площу для проведення інших технологічних операцій.[9]

Німецький селянин з Мекленбурга-Передньої Померанії працює з плугом, 2004
Оранка трактором ЮМЗ-6КЛ

Під словом оранка, також розуміють також зоране поле, чи ріллю.

Види оранки

ред.

Розрізняють такі види оранки:

  • плантажна (коли її виконують спеціальними плугами на глибину понад 40 см; в овочівництві використовують перед закладанням плантацій спаржі);
  • ступінчаста (забезпечує ступінчастий профіль борозни); гребенева (забезпечує утворення гребенів на поверхні поля);
  • двоярусна (забезпечує часткове або повне переміщення двох шарів (горизонтів) ґрунту з їх подрібненням і рихленням);
  • триярусна (забезпечує відповідно обробіток трьох шарів ґрунту).

При оранці відвал (полиця) плуга перевертає орного шару, що забезпечує кришіння й перемішування ґрунту.

Розрізняють види відвальної оранки[10]:

  • Обертання скиби (скиба перевертається на 180°; найдавніший спосіб)
  • Здіймання (скиби перевертається на 135°)
  • Культурна оранка (з використанням передплужника).

Оранка на глибину 20 см вважається нормальною, інакше — глибокою або мілкою. Глибину та напрям оранки вибирає агроном, виходячи з потреб оброблюваної рослини, засміченості ґрунту бур'янами, наявності шкідників і хвороб, задля снігозатримання, накопичення талих вод та захисту від вітрової ерозії. Оранка з ґрунтопоглиблювачем і чергування глибини в умовах сівозміни виключає утворення ущільненого шару — плужної підошви — в підорному горизонті ґрунту.

Альтернативою оранці в низці випадків є безвідвальний обробіток ґрунту[10].

В історії та традиціях

ред.
  • Оборювання — обряд, що полягав у проведенні борозни навколо якогось місця.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Оранка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Оранка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. а б в Словники України on-line - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 14 вересня 2019.
  4. Орання // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Орання // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Горання // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. Орати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Зяб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Сучасні технології вирощування овочевих культур: навч. посібник для студентів напряму «Агрономія» агробіологічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти ІІІ-IV рівнів акредитації./ В.Б. Кутовенко, І.Г. Міхаліна, В.Т. Гонтар. — Київ, 2013. — 300 с. ISBN 978-966-2770-34-6
  10. а б Оранка  // Велика радянська енциклопедія — третє вид. (рос.)

Література

ред.
  • Ґудзь В. П., Примак І. Д., Будьонний Ю. В., Танчик С. П. Землеробство: Підручник. 2-е вид. перероб. та доп. За ред. В. П. Ґудзя. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 446 с.

Посилання

ред.