Первомайський електромеханічний завод
Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса, ТДВ — найбільший в Україні виробник вибухозахищених асинхронних електродвигунів потужністю від 4 до 500 кВт, напругою від 380 до 6000 В, частотою обертання від 600 до 3000 об/хв., в габаритах по висоті осі обертання від 132 до 450 мм, а також спеціальних і багатошвидкісних електродвигунів для приводу механізмів у вугільній, гірничошахтній, хімічній, нафтопереробній, газовій та інших галузях промисловості з вибухонебезпечним середовищем.[1]
 | |
| Тип | Товариство з додатковою відповідальністю |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | приватна компанія |
| Галузь | машинобудування |
| Спеціалізація | виробництво вибухозахистних двигунів |
| Засновано | 1873 |
| Засновник(и) | Т'єр Рудольф Геннефельд |
| Штаб-квартира | Первомайськ (Луганська область), Україна |
| Ключові особи |  Захарченко Петро Іванович, Гринь Геннадій Михайлович, Кожуров Станіслав Матвійович |
| Продукція | електричні машини |
| Власник(и) | Захарченко Петро Іванович |
| Співробітники | біля 1500 |
| pemz.com.ua | |
Адреса: 93202, Україна, Луганська обл., Первомайськ, Заводський пров., 1
Історія
ред.Першими керівниками заводу, який було засновано у селищі Петромар'ївка 1873 р. як паперову фабрику, стали нащадки французького підприємця Т'єра. 1896 р. завод змінює і власників і спеціалізацію — стає «Чавунно-литійним і механічним заводом Р. Геннефельда». З 1943 р. підприємство дістає нову назву — «Електромеханічний завод ім. К. Маркса».[2] Підприємство було засекречене через виготовлення двигунів для стратегічних галузей. Перед розпадом СРСР секретність було знято, тому у назві заводу з'явилося місто розташування. Ставало питання про суттєвіше перейменування, але «ім. К. Маркса» у назві заводу вирішили залишити, бо бренд є відомим у багатьох країнах світу. У важкі для української промисловості 1990-ті роки завод відрізнявся серед інших підприємств Первомайська і найближчих міст відносною стабільністю виплати зарплатні працівникам. На початку 1990-х років завод очолив П. І. Захарченко. Пізніше він хоч і залишив за собою загальний контроль, та оперативне керівництво передав Гриню Г. М. До 1990-х при заводі працював філіал Стаханівського машинобудівного технікуму. Будівля цього філіалу була знищена внаслідок пожежі. При заводі функціонує клуб, підтримуються традиції самодіяльності працівників. З кінця 1980-х завод має дачне селище, розташоване в кількох кілометрах від міста. У селищі, крім будинків та присадибних ділянок теперішніх і колишніх працівників, розташовані ставок і заводська пасіка.
Продукція
ред.Вибухозахисні двигуни ПЕМЗ ім К.Маркса широко використовуються в паливно-енергетичному та газонафтотехнічному комплексах багатьох країн.
За участь у виставках різного рівня завод отримав 17 медалей за 5 дипломів, за розробку і втілення в виробництво електродвигунів авторський колектив удостоєний Державної премії. Завод також виробляє товари народного споживання: електросушарки «Донбас», тепло вентилятори «Лугань», «Потік» та електрозапальнички для газових плит.[3]
Примітки
ред.- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://mestalug.ucoz.ru/index/pervomajsk/0-13
- ↑
Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Див. також
ред.Джерела
ред.Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.