Петро Мишчич
Петро Мишчич (інак Мишка; рус. пан Петр Мышьчич) — руський боярин першої половини XV століття, пан радний, родоначальник Холоневських герба Корчак («три вруби»)[1].
Народився на теренах коронної Русі, либонь, в Стратині, принаймні звідти походив його двоюрідний брат Масько Балабан[2]; джерелами 1420–40 років також згадується земянин Львівської землі Пилип (Філько) Мишич із Лединичів, — схоже, теж якийсь родич Петра[3][4].
Близько 1436–37 р. Мишчич, як і низка інших панів, переселився на Волинь, ввійшовши до найближчого оточення вел. кн. Свидригайла Ольгердовича, де обійняв посаду кухмістра. 4 лютого 1438 господар пожалував йому за вірну, «а нигды неопущеную» службу ліс Дідів і села Борщівка, Борок й Кандитово Кременецького повіту з прилеглими угіддями[5], а в 1452 — с. Холунів з присілками Холуневець, Підгаї та Силищево Городище, дворище Гугнино й селище Бече в Перемильськім повіті[6][1].
По собі він лишив синів Богдана й Дмитра[6].
Примітки
ред.- ↑ а б Полехов С.В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — С. 422, 619-620. — ISBN 978-5-91674-366-1.
- ↑ Балабани // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького та І. Підкови. — Т. 1. — Львів: «Літопис», 2007. — С. 151
- ↑ Однороженко О. Геральдика членів господарської ради великого князя Свидригайла Ольгердовича // Студії і матеріали з історії Волині. — Кременець, 2012. — С. 173.
- ↑ Однороженко О. Українська родова геральдика доби середньовіччя та раннього модерну (ХІV—ХVІІІ ст.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. — Київ, 2009. — C. 155
- ↑ Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. — Т. 1. — СПб., 1846. — С. 48
- ↑ а б Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. — Ч. 8: [Акты юридические]. ‒ Т. IV: Акты о землевладении в Юго-Западной России в XV—XVIІI вв. — К., 1907. — С. 16-18