Рихлік Євген Антонович
Євген Антонович Рихлік (1888, Вільшанка — 1939, концтабір ГУЛАГ СРСР) — український славіст, родом з волинських чехів.
Рихлік Євген Антонович | |
---|---|
Народився | 1888 Вільшанка, Чуднівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
Помер | 1939 |
Діяльність | мовознавець |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
Біографія
ред.Народився в селі Вільшанка (станція Чуднів-Волинський) Чуднівського району Житомирської області у чеській родині. Закінчив та працював у Київському університеті, завідував чеською школою на Шулявці. У часи совєцької окупації — професор Ніжинського Інституту Народної Освіти. З 1927 року очолював кабінет національних меншин при Всеукраїнській Академії Наук, проводив цікаві дослідження щодо розвитку чеських поселень.
Праці про поезію Франтішека Челаковського, досліджував українські мотиви в творчості Юліуша Словацького та інших польських поетів, слов'янофільство кирило-мефодіївців (1926).
Окремо вивчав лексику села Вільшанка на Житомирщині («Записки Ніженського Ін-Ту Народної Освіти», ч. 7, 1927).
Член Етнографічної Комісії УАН, працюючи в якій опублікував низку етнографічних матеріалів. У журналі «Етнографічний вісник» обговорював чеські та польські фахові публікації.
1930 року викрадений НКВД, після сфабрикованого суду — в'язень ГУЛАГу. Звинувачувався у шпигунській діяльності на користь Чехословаччини. 13 червня 1931 засуджений до 10-ти років ув’язнення. Покарання відбував у виправних закладах Управління Сибірських виправно-трудових таборів НКВС СРСР, потім — у таборі на станції Медвежа Гора (нині м. Медвеж'єгорськ Республіки Карелія, РФ). Помер за нез’ясованих обставин.
1958 вирок був скасований за недоведеністю обвинувачення.
Вшанування пам'яті
ред.В Житомирі, Ніжині та Вільшанці існує вулиця Євгена Рихліка[1].
Примітки
ред.- ↑ Сергій Сухомлин підписав розпорядження про перейменування вулиць у Житомирі. zt-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 16 квітня 2016.
Джерела та література
ред.- Юркова О. В. Рихлік (Рихлик) Євген Антонович [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 209. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Шевцова Л. С. Основні пріоритети роботи центру богемістики [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Чехи на Волині: історія та сучасність: збірник наукових праць / за ред. О. С. Березюк, О. М. Власенко. — Житомир: Вид–во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — С. 111—117
Посилання
ред.- Рихлік (Рихлик) Євген Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.150-151
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |