Росіяни Молдови
Росіяни в Молдові — одна з найбільших національних меншин сучасної Молдови. За результатами перепису населення 2014 росіяни складали 4,1 % населення республіки і були п'ятою за чисельністю національністю в країні. Значна частина російської молоді Молдови — діти від міжетнічних шлюбів (як правило, між росіянами та молдаванами)[1]. Висока частка міжетнічних шлюбів у росіян Молдавії характерна для радянського періоду. З здобуттям незалежності в Молдавії молодь, що ідентифікує себе як росіяни, стала ще частіше одружуватися з молдаванами.
Росіяни Молдови | |
Країна | Молдова |
---|---|
Мова комунікації | російська |
Чисельність
ред.За підсумками перепису населення 1989 в Молдавській РСР проживало близько 600 тисяч росіян[2]. У 2004 році були проведені переписи населення Молдови та Придністров'я, які виявили різке скорочення числа росіян та російськомовних на раніше єдиній території Молдови[2]. У Молдові (без урахування Придністров'я) було зафіксовано 201 тисячу росіян, у Придністров'ї — 165 тисяч[2]; таким чином, за 15 років російське населення загалом зменшилося приблизно на 40 % (з майже 600 тисяч до 366 тисяч)[2].
Чисельність росіян по районам за підсумками перепису 2014р
ред.Назва | Молдавска назва | Мапа | Усього населення, осіб | Росіяни, осіб |
---|---|---|---|---|
Муніципій Кишинів | Municipiul Chișinău | 469402 | 42174 | |
Муниципий Бєльці | Municipiul Bălți | 102457 | 15150 | |
Бессарабський район[3] | Raionul Basarabeasca | 23012 | 1919 | |
Бричанський район[3] | Raionul Briceni | 70029 | 1624 | |
Глоденський район[3] | Raionul Glodeni | 51306 | 1138 | |
Дондушенський район[3] | Raionul Dondușeni | 37856 | 2010 | |
Дрокійський район | Raionul Drochia | 74443 | 1178 | |
Дубесарський район | Raionul Dubăsari | 29271 | 275 | |
Єдинецький район | Raionul Edineț | 71849 | 3832 | |
Кагульский район | Raionul Cahul | 105324 | 4626 | |
Калараський район | Raionul Călărași | 64401 | 531 | |
Кантемірський район | Raionul Cantemir | 52115 | 545 | |
Каушенський район | Raionul Căușeni | 81185 | 2762 | |
Кріуленський район | Raionul Criuleni | 70648 | 746 | |
Леовський район | Raionul Leova | 44702 | 735 | |
Ніспоренський район | Raionul Nisporeni | 53154 | 173 | |
Аненій-Нойський район | Raionul Anenii Noi | 78996 | 3515 | |
Окницький район | Raionul Ocnița | 47425 | 2024 | |
Оргіївський район | Raionul Orhei | 101502 | 1297 | |
Резинський район | Raionul Rezina | 42486 | 604 | |
Ришканський район | Raionul Rîșcan | 59226 | 1523 | |
Сороцький район | Raionul Soroca | 77656 | 1470 | |
Страшенський район | Raionul Strășeni | 82675 | 859 | |
Синжерейський район | Raionul Sîngerei | 79814 | 2472 | |
Тараклійський район | Raionul Taraclia | 37357 | 1685 | |
Теленештський район | Raionul Telenești | 61144 | 303 | |
Унгенський район | Raionul Ungheni | 101064 | 1695 | |
Фалештський район | Raionul Fălești | 78258 | 1984 | |
Флорештський район | Raionul Florești | 76457 | 3331 | |
Гинчештський район | Raionul Hîncești | 103784 | 1065 | |
Чимишлійський район | Raionul Cimișlia | 49299 | 1797 | |
Шолданештський район | Raionul Șoldănești | 36743 | 261 | |
Штефан-Водський район | Raionul Ștefan-Vodă | 62072 | 1310 | |
Яловенський район | Raionul Ialoveni | 93154 | 769 | |
Автономне територіальне утворення Гагаузія | Unitatea Teritorială Autonomă Găgăuzia |
134535 | 4344 | |
Всього | 2804801 | 111726 |
Історія
ред.Російське населення з'явилося біля Бесарабії у XVI столітті під час переселення сюди російських старообрядців[4]. Переселялися в Бессарабію і кріпаки-утікачі, бунтівники, переселенці, що приходили з російськими військами під час Російсько-турецьких воєн. На початку XIX століття росіяни становили всього близько 1 % населення краю[5]. Активізувалися міграційні процеси після анексії Бессарабії Росією в 1812 році[2].
Відповідно до перепису 1897 року «47,6 % жителів Бессарабії були молдаванами, 19,6 — українцями, 8 — росіянами». 37,2 % містян складали євреї, 24,4 — росіяни, 15,8 — українці, 14,2 — молдавани[6]. На думку деяких вчених, чисельність росіян у Бессарабії була завищена і становила менше ніж 8,1 % (155,7 тис.), оскільки до росіян було зараховано й частину українців та білорусів. За розрахунками В. Зеленчука, чисельність росіян дорівнювала 123,1 тис. осіб[7]. І. В. Тютюн наводить цифру в 100 тис. осіб[8]. Перепис 1897 також свідчить, що росіяни відігравали помітну роль у сферах, пов'язаних з діяльністю державної адміністрації, суду, поліції, юридичної, громадської та станової служби, де вони становили понад 60 %[5]. У Придністров'ї, що належало до Херсонської губернії, росіяни налічували 16,9 % (40,7 тис. осіб), їх у містах жили 40 %, у Тирасполі жили 14 тис. росіян. У порівнянні з Бессарабією, в Придністров'ї більша кількість росіян була зайнята сільськогосподарською, ніж розумовою працею[5].
За румунським переписом 1930 року росіяни в Бессарабії складали 351,9 тис. осіб (12,3 %) і були другою після молдаван національністю в краї. 28,3 % росіян жили у містах. Деякі дослідники зазначають, що чисельність російського населення була завищена за рахунок українців та не перевищувала 200 тис. осіб. На момент утворення Молдавської РСР росіяни на правобережжі Дністра становили 150,3 тисяч, а на лівобережжі, де раніше була Молдавська АРСР — 38 тис. осіб[5].
У період 1959 -1989 рр. чисельність російського населення Молдавської РСР зросла з 10,2 % до 13,8 %. Переважна більшість росіян жили у містах, де вони становили 26,4 % (1989), у сільській місцевості кількість росіян було 3,4 % (1989). Це було зумовлено, зокрема, позитивним сальдо міграції з інших регіонів СРСР, оскільки умови життя в Молдавії були привабливими для переселенців. Зайнятість більшості росіян у провідних сферах промисловості, освіти, науки, культури гарантувала достатній матеріальний рівень життя та сприяла формуванню почуття соціальної комфортності. Однак до кінця 1980-х років намітилася тенденція здачі російськими позицій у найважливіших сферах діяльності республіки, проте вони все ще займали стабільну соціально-професійну нішу. На тлі цього психологічний шок, випробуваний російськими напередодні і після розвалу СРСР, пов'язаний з різкою зміною ставлення до них з боку молдаван та загрозою зниження соціального статусу, виявився навіть сильнішим, ніж, наприклад, у Балтійських країнах[5].
Наприкінці 1980-х молдавські націонал-радикали, особливо уніоністи (прихильники приєднання Молдови до Румунії) стали активно боротися за відродження національної культури і мови[2], що відбивалося на росіянах і представниках інших національних спільнот, що проживали в республіці[2]. Державна політика стосовно росіян у перші роки незалежності була порівняно жорсткою[5]. З Молдови почався відтік її російськомовних громадян, які втрачали роботу через незнання молдавської мови[2]. Але вже 1994 року розпочалася лібералізація мовного режиму, тиск на населення нетитульної нації пішов на спад, національно-мовна напруга почало згасати, проте в середині 1997 року вона спалахнула знову. Тоді уряд Молдавії представив до парламенту низку проектів, спрямованих на посилення мовної політики[5].
У 2001 році після парламентських виборів до влади прийшли комуністи, чиї передвиборні гасла про надання російській мові статусу державної знайшли відгук у значних верств населення. Однак комуністи не виконали своєї програми[5].
Сучасне становище
ред.Ситуація у росіян у правобережній Молдавії та Придністров'ї суттєво відрізняється. У ПМР росіяни практично не відчувають національного дискомфорту, їх соціальний статус практично не змінився[9]. Однак у Правобережній Молдові політика держави щодо представників нетитульних національностей була жорсткою[9]. За результатами опитування 1996 року, 79 % російських городян Правобережжя вважали, що за зайнятті престижних і високооплачуваних посад молдавани і румуни мають явні переваги[9]. Серед російських кишинівців 84 % респондентів вважали, що при вступі до вузів виникає аналогічна ситуація[9]. З середини 1990-х років, у міру становлення державності в Молдавії, жорсткий тиск на російське населення послабшав[9]. У 2002 році Конституційний суд Молдавії скасував рішення парламенту про використання російської мови нарівні з молдавською як державну в офіційних документах[10]. У той же час російська мова зберегла статус мови міжнаціонального спілкування в Молдові та набула статусу офіційної мови в Придністров'ї.
Створення невизнаної Придністровської Молдавської Республіки може розглядатися як результат сепаратизму російськомовного населення[9]. У той же час російські Придністров'я активно підтримували консолідацію росіян на решті території Молдови[9], а ПМР стала районом внутрішньої еміграції в Молдові[9].
Для росіян у Правобережній Молдавії та Придністров'ї характерні різні типи ідентичності. У Правобережній Молдові представлена національна ідентичність з вираженим комплексом неповноцінності, оскільки їм давали відчути, що вони зайві громадяни[9]. У ПМР є «розмита» ідентичність росіян, тісно пов'язаних з українцями[9]; часто люди не можуть визначити, чи вони росіяни чи українці[9]. Російські та українські традиції важкороздільні і вже міцно увійшли до повсякденного побуту[9].
Інфраструктура
ред.У Молдові працюють російські школи та ліцеї, є невелика кількість російських груп у вишах. З 1989 число російських шкіл у Молдавії (без урахування Придністров'я) до початку XXI століття скоротилося з 301 до 260[11]. У Молдові російська мова широко поширена у друкованих та електронних ЗМІ. Також працює Російський драматичний театр ім. А. П. Чехова, Театр-студія «З вулиці Роз» та Кишинівська міська російська бібліотека ім. М. Ст. Ломоносова[2].
З квітня 2001 року Координаційна рада російських громад Республіки Молдова почала видавати газету «Русское слово», а Союз російських громад Придністров'я — «Русский Рубеж». У 2004 році в Молдавії транслювалися також програми РТР — по 42 ефірним, кабельним та ефірно-кабельним мережам у 24 містах країни[12].
Організації
ред.До кінця 2010 року росіяни мають у Молдові розвинену діаспоральну структуру. У сучасній Правобережній Молдові найбільш масовою та активною суспільною структурою, що виражає інтереси росіян та російськомовних громадян, є Координаційна рада російських співвітчизників у Республіці Молдова[13], основою якого виступають Російська громада, Центр російської культури в Республіці Молдова[14], Рух «Російська духовна єдність», Бельцька російська громада, Молдавське товариство викладачів російської мови та літератури, Асоціація викладачів російських навчальних закладів. Всього до Координаційної ради входить 41 організація, у тому числі «Гагауз-єрі»). Крім того, у його заходах виявляє активність Товариство російських художників Республіки Молдова «М-АРТ»[2], Центр Російської культури РМ. Ці організації займаються, переважно, як просвітницької діяльністю[2], а й значну політичну активність. Так, в активі Координаційної Ради — понад 106 депутатів республіканської (депутати Парламенту) та місцевого рівнів (члени столичної та багатьох міських та сільських муніципальних рад). Центр російської культури має свій друкований орган:
- Газета «Русское слово» (засновники: Центр російської культури та Бєльцька російська громада);
- Альманах «Російський Альбом»[14].
- інтернет портал www.russkie.md
Однією з найбільших організацій, що представляють інтереси російськомовних жителів Молдови, є Російська громада Республіки Молдова[15]. Громада створена у 1993 році. Нині Російська громада РМ численна організація республіки. До її складу входять 26 філій, у тому числі з 26 районів та 17 сіл, а також на правах асоційованих членів 2 громади (в мун. Бєльці та р. Дрокія). Громада є членом республіканської Громадської ради Молдови[16].
Іншим масовим об'єднанням росіян є Конгрес російських громад, з яким співпрацює поліетнічний рух Громадсько-політичний рух «Равноправие», В рамках Конгресу російських громад працюють також Асоціація російських письменників Молдови, Союз майстрів мистецтв Молдови, Російський інтелектуальний центр, Гільдія російських підприємців.
У Молдавії виходять журнали «Русское поле» та «Наше поколение»[17].
З 2001 року у Молдавії функціонує громадська організація «Лига русской молодёжи Республики Молдова». Вона займається захистом прав російськомовної молоді республіки, і навіть прагне збереження російської культури у Молдавії.
У Молдавії проживає близько 5 тисяч старообрядців[18], інтереси яких представляє громадське об'єднання «Русское духовное единство».
Міжнаціональні шлюби
ред.З 1970 по 2003 роки відбулося різке збільшення частки міжетнічних шлюбів у росіян Молдови: в 1970 їх було 55 % від загальної кількості укладених протягом року шлюбних союзів за участю росіян, а в 2003 — вже 74 %[19]. У 2003 році російські чоловіки одружувалися переважно з молдаванками (43 %), рідше одружувалися з росіянками (26 %), ще рідше з українками (20 %), і дуже рідко з гагаузками (4 %) і болгарками (3 %)[20]. У 1970 році ці показники становили відповідно: 25 %, 43 %, 24 %, 2 %, 2 %. Росіянки в Молдавії в 2003 році також найчастіше одружувалися з молдаванами (42 %), росіянами (26 %), українцями (19 %), і зрідка з гагаузами (4 %) та болгарами (2 %)[20]. В 1970 ці показники становили відповідно: 21 %, 46 %, 24 %, 1 %, 2 %[21].
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ Остапенко Л. В., Субботина И. А., Нестерова С. Л. Русские в Молдавии. Двадцать лет спустя… (этносоциологическое исследование). — М.: ИЭА РАН, 2012 — С. 137—139. Режим доступа: http://static.iea.ras.ru/books/Russkie_v_Moldavii.pdf
- ↑ а б в г д е ж и к л м Дрейзлер М. Русские в Молдавии: соседство не без трений // Би-би-си. — .
- ↑ а б в г Официальное название на русском языке согласно позиции Росреестра (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2016. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ Почти 600 лет живут на молдавской земле русские старообрядцы // МТРК «Мир». — .[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
- ↑ а б в г д е ж и Остапенко Л. В., Субботина И. А. Русская диаспора Республики Молдова: социально-демографические процессы и новая этносоциальная политика // Молдавия. Современные тенденции развития. — Российская политическая энциклопедия, 2004. — С. 271—316. — ISBN 5-8243-0631-1.
- ↑ Шаблон:Книга:История Республики Молдова
- ↑ Зеленчук В. С. Население Бессарабии и Поднестровья в XIX в. Этнические и социально-демографические процессы. — Кишинёв, 1979. — С. 138.
- ↑ Табак И. В. Русское население в Молдавии. Численность, расселение, межэтнические связи. — Кишинёв, 1990. — С. 59.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Вендина О. Русские за рубежами России.
- ↑ Молдавия не считает русский язык государственным // Столичные новости. — . — № 20 (216). Архівовано з джерела 20 листопада 2008.
- ↑ Дискриминация русского населения в бывших республиках Советского Союза. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 10 січня 2008.
- ↑ Справочник российского соотечественника. — М. : Дрофа, 2004. — С. 62.
- ↑ Координационный совет русских общин и общественных объединений Республики Молдова[недоступне посилання]
- ↑ а б Центр русской культуры в Республике Молдова.[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
- ↑ Русская община Республики Молдова
- ↑ Общественный совет Молдовы
- ↑ Матвеев Р. О Конгрессе русских общин Молдавии и не только // Материк.
- ↑ Религиозный состав населения Молдавии. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ Остапенко Л. В., Субботина И. А., Нестерова С. Л. Русские в Молдавии. Двадцать лет спустя… (этносоциологическое исследование). — М.: ИЭА РАН, 2012 — С. 131. Режим доступа: http://static.iea.ras.ru/books/Russkie_v_Moldavii.pdf
- ↑ а б Остапенко Л. В., Субботина И. А., Нестерова С. Л. Русские в Молдавии. Двадцать лет спустя… (этносоциологическое исследование). — М.: ИЭА РАН, 2012 — С. 133. Режим доступа: http://static.iea.ras.ru/books/Russkie_v_Moldavii.pdf
- ↑ Остапенко Л. В., Субботина И. А., Нестерова С. Л. Русские в Молдавии. Двадцать лет спустя… (этносоциологическое исследование). — М.: ИЭА РАН, 2012 — С. 132. Режим доступа: http://static.iea.ras.ru/books/Russkie_v_Moldavii.pdf
Література
ред.- Мурадов Г. Л., Полоскова Т. В., Затулин К. Ф. и др. Справочник российского соотечественника // М.: Русский мир, 2006. 2-е издание — стр. 108—114
Посилання
ред.У Вікіджерелах є |
- Росіяни в Молдавії: вплив на внутрішню та зовнішню політику
- Про становище національних меншин у Молдавії (травень 1992)
- Російська мова в сучасній Молдові[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
- Російською в Молдавії краще мовчати
- Міжетнічні відносини у Молдові
- Хто захистить тебе, російську мову? - Кишинів: Вид-во «SRL Grafik-Design», 2010, 160p.