Рубінштейн Сергій Леонідович
Сергі́й Леоні́дович Рубінште́йн (18.06.1889, Одеса —11.01.1960, Москва) — український і російський радянський психолог і філософ, член-кореспондент АН СРСР і академік Академії педагогічних наук РРФСР.
| Рубінштейн Сергій Леонідович | |
|---|---|
| Народився | 18 червня 1889 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 11 січня 1960[1][2][…] (70 років) або 11 листопада 1960[4] (71 рік) Москва, РРФСР, СРСР[1] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | психолог, філософ |
| Галузь | психологія |
| Alma mater | Марбурзький університет |
| Науковий ступінь | доктор педагогічних наук |
| Вчене звання | професор |
| Відомі учні | Ksenia Abulkhanovad, Sergey Anisimovd, Lûdmila Ivanovna Ancyferovad, Andrey Brushlinskyd і Ярошевський Михайло Григорович |
| Знання мов | російська[2][5] |
| Заклад | |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Брати, сестри | Рубінштейн Микола Леонідович |
| Нагороди |     |
Біографія
ред.С. Л. Рубінштейн народився 6 (18) червня 1889 року в м. Одеса в родині адвоката.
В 1913 році закінчив факультет філософії Марбурзького унііверситету. Там захистив дисертацію «До проблеми методу». В 1914 році повернувся до Одеси і викладав у гімназіях. В 1919 році був обраний приват- доцентом кафедри філософії Новоросійського університету.
В 1921—1930 роках працював в Одеському інституті народної освіти, де був обраний професором. Одночасно з 1922 року був директором Одеської наукової бібліотеки. Брав участь у діяльності Одеського філософського товариства.
В 1930—1942 роках очолював кафедру психології Державного педагогічного інституту в Ленінграді.
В 1937 році затверджений у науковому ступені доктора педагогічних наук та присвоєно вчене звання професора.
В 1942—1949 роках завідува кафедрою психології Московського університету. В 1942—1945 роках очолював Інститут психології Академії педагогічниї наук РРФСР, а в 1945—1949, 1956—1960 роках — сектор психології Інституту Філософії АН СРСР.
Був переслідуваний під час компанії боротьби з космополітизмом 1947—1950 рр. Реабілітований в 1953 році.
В 1943 році був обраний членом-кореспондентом Академії Наук СРСР, а у 1945 році — дійсним членом Академії педагогічниї наук РРФСР,
Помер 11 січня 1960 року у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі.
Наукова діяльність
ред.С. Л. Рубінштейна цікавили теоретичні питання загальної психології, зокрема її філософські підстави з позицій рефлексології. Його підручник «Основи загальної психології» (1940 р.), укладений на багатому експериментальному матеріалі, дає критику філософських і психологічних напрямів з позицій марксизму. Ці філософські принципи розвинув також з історичного аспекту у роботі «Принципи й шляхи розвитку психології» (1959 р.).
Праці
ред.- Основы психологии. — М.: Учпедгиз, 1935. — 496 с.
- Основы общей психологии. — М.: Учпедгиз, 1940. — 596 с.
- Бытие и сознание. — М.: АН СССР, 1957. — 328 с.
- О мышлении и путях его исследования. — М.: АН СССР, 1958. — 147 с.
- Принципы и пути развития психологии. — М.: АН СССР, 1959. — 354 с.
- Проблемы общей психологии/ Отв. ред. Е. В. Шорохова. — М.: Педагогика, 1973. — 423 с.
Нагороди
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Рубинштейн Сергей Леонидович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Сотрудники Российской национальной библиотеки
- ↑ CONOR.Sl
Джерела та література
ред.- Украинская советская энциклопедия: в 12 т., 13 кн. — Т. 9. — К.: ГР УСЭ, 1983. — С. 366.
- Рубинштейн Сергей Леонидович: К 100-летию со дня рождения; Указатель литературы./ Сост. О. Ю. Ноткина. — Одесса, 1989. — 10 с.
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т.4: Р— Я. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 41— 44.
- Букач В. М. Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник. — Одеса, 2005. — С. 40 — 41.