Салинський Афанасій Дмитрович

російський драматург, кіносценарист

Афанасій Дмитрович Салинський (рос. Афанасий Дмитриевич Салынский; нар. 9 вересня 1920, Смоленськ — пом. 22 серпня 1993, Москва) — російський драматург, кіносценарист; член Спілки письменників СРСР з 1951 року.

Салинський Афанасій Дмитрович
рос. Салынский Афанасий Дмитриевич
Народився9 вересня 1920(1920-09-09)[2][1]
Смоленськ, Російська СФРР
Помер22 серпня 1993(1993-08-22)[1] (72 роки)
Москва, Росія
ПохованняКунцевський цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьдраматург, сценарист, кіносценарист
Галузьтеатр[3], фільм[3] і кіносценаристикаd[3]
Знання мовросійська[3]
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСП СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Державна премія СРСР Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського
IMDbID 0759528

Життєпис

ред.

Народився 9 вересня 1920 року у місті Смоленську (нині Росія) у багатодітній сім'ї. З 15 років працював фрезерувальником на авіаційному заводі, потім шахтарем на шахті в Донецькій області. Наприкінці 1930-х років повернувся до Смоленська, де був прийнятий літературним співробітником газети «Більшовицька молодь». З 1939 року був актором Смоленського театру драми[4].

В Червоній армії з 1940 року. Член ВКП(б) з 1942 року. Брав участь у німецько-радянській війні. З 1942 по 1946 рік був редактором червоноармійської газети «За Радянську вітчизну» і друкувався у фронтових періодичних виданнях, виступав як нарисист, літературний та театральний рецензент. В 1946 році був демобілізований[4]. Протягом 19461954 років жив у Свердловську, працював редактором у Свердловського книжкового видавництва, кореспондентом журналу «Огонёк» по Уралу, писав нариси, статті, сценарії документальних фільмів.

У 1954 році переїхав до Москви, де до 1956 року навчався на Вищих літературних курсах Інституту імені Горького. Упродовж 19591993 років працював Секретарем правління Спілки письменників СРСР, одночасно у 19721982 та 19861991 роках обіймав посаду головного редактора журналу «Театр».

 
Надгробок на Кунцевському цвинтарі.

Помер в Москві 22 серпня 1993 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі (ділянка № 10)[4].

Творчість

ред.

Друкувався з 1939 року.

Автор п'єс
  • «Брати» (1947);
  • «Хліб і троянди» (1957; кінофільм «Хліб і троянди», 1959);
  • «Поголос» (1980, про боротьбу за встановлення Радянської влади на Алтаї);
  • «Барабанщиця» (1958);
  • «Камінці на долонях» (1965; кінофільм «Підірване пекло», 1967);
  • «Довгожданий» (1975, про події німецько-радянської війни);
Автор драм і комедій
  • «Забутий друг» (1955);
  • «Чоловічі розмови» (1967);
  • «Марія» (1969; кінофільм «Сибірячка», 1971);
  • «Літні прогулянки» (1973).

Співавтор сценарію українського фільму «Жив-був Шишлов» (1988, 2 серії), створеного за мотивами п'єси «Молва».

Відзнаки

ред.

Нагороджений

премії

Примітки

ред.
  1. а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 259–261. — ISBN 5-94848-307-X
  2. Салынский Афанасий Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б в г Czech National Authority Database
  4. а б в г д Афанасиф Салынский / kino-teatr.ru.
  5. Пам'ять народу.(рос.)

Література

ред.
  • Давидова І. М. Салинський Панас Дмитрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
  • Краткая литературная Энциклопедия. Том 6. Москва, 1976. — С.629 (рос.);
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. Москва, 1998. — С.670 (рос.);
  • Кудрявцев М. Г. Історизм та міфотворчість: питання історії, теорії літератури та компаративістики: монографія. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2012. — 354 с. ISBN 978—966–177–078–1.