Семерньов Віктор Михайлович

Ві́ктор Миха́йлович Семерньо́в (нар. 26 березня 1942(19420326) р., м. Одеса) — український живописець, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1981), Заслужений художник України[1], член національної спілки художників України (1977). Батько української художниці Галини Семерньової.

Віктор Михайлович Семерньов
Народження26 березня 1942(1942-03-26) (82 роки)
Одеса, Румунське королівство
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Жанрпортрет
НавчанняОдеське художньо-театральне училище імені М. Б. Грекова
Ленінградське вище художньо-промислове училище імені В. І. Мухіної
Діяльністьхудожник
ВпливБучкін Петро Дмитрович
Твори«Портрет дівчини» (1974),
«Осінь» (1996),
«Геть з рідної землі» (2003),
«Після шторма» (2003)
Звання
Заслужений художник України
Заслужений художник України
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Біографія

ред.

Народився в Одесі 26 березня 1942 року. Після закінчення школи у 1956 році вступив до Одеського художнього училища ім. М. Б. Грекова, яке закінчив у 1961 році. Його вчителями були художники Павлюк Георгій Миколайович, Єгоров Юрій Миколайович, Русин Аркадій Вікторович.

Після закінчення служби в армії у 1965 році він вступає до Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. І. Мухіної. Навчався у художників-педагогів Савінова Гліба Олександровича, Іогансена Кирила Леонардовича. Особливо помітний слід у житті Віктора Михайловича залишив Заслужений діяч мистецтв РРФСР Бучкін Петро Дмитрович.

Після отримання диплома у 1969 році Віктор Михайлович за направленням приїжджає в місто Миколаїв. З цих пір вся його біографія пов'язана з містом корабелів, з морем і кораблями, які він любив з дитинства.

Перша велика творча робота молодого художника — оформлення фасаду будівлі, де розміщувалася школа юних моряків біля старого Інгульського мосту.

Творчий період в Миколаєві у художника Семернева найплідніший. Ним написана велика кількість картин, натюрмортів, портретів, пейзажів, етюдів.

Творчість

ред.
 
Козаки на картині Віктора Семерньова, 2001 рік

Козаки на картині Віктора Семерньова, 2001 рік

Завдяки копіткій роботі в бібліотеках та архівах, картини Віктора Семерньова відзначаються історичною правдивістю, реалістичністю. Серед них «Гангутський бій» (1978 р.), «Штурм Очакова» (1978 р.), «Засідання штабу Чорноморського флоту» (1980 р.), «Бій брига „Меркурій“ з турецькими кораблями» (1978 р.), «Св. Миколай» на добудові" (1988 р.), «Чесменська битва 25 червня 1770 р.» (2000 р.) та багато інших.

Основну частину роботи художника складають: діорами «Будівництво суден на Миколаївському адміралтействі в I чверті XIX століття» (1978 р.), «Взяття Вознесенська» (1983 р.) а також серія картин і портретів. Серед них: портрети адмірала С. О. Макарова, вченого О. М. Крилова, інженера-кораблебудівника І. Г. Бубнова, та інші.

Особливе місце у творчості художника займають картини з історії вітчизняного флоту і суднобудування на Чорному морі. Серед них «Очаківська хвиля» (1991 р.), «Камені біля берегів Очакова» (1992 р.), «На острові Березань» (1993 р.), «Море вранці» (1993 р.), «Свіжий вітер» (2000 р.).

У 2005 році Віктор Михайлович разом з дочкою Галиною, членом Спілки художників України, виконали ікони та розписи для каплиці Святого Миколая в місті Миколаєві. Ними було зроблено 14 розписів. Кожна з них має самостійну художню цінність.

Виставки та експозиції

ред.

За свій творчий шлях він брав участь у безлічі художніх виставок. Серед них:

  • 1976 р. — Всесоюзна виставка робіт молодих художників (м. Москва);
  • 1990 р. — Виставка миколаївських художників у США (м. Сієтл);
  • 1993 р. — Виставка II Міжнародного симпозіуму «Барвиста Україна» (м. Київ);
  • 1994 р. — Виставка робіт миколаївських художників у США (м. Вашингтон);
  • 1995 р. — Персональна виставка в Швейцарії (м. Люцерн);
  • 2000 р. — Виставка, присвячена 30-річчю Миколаївської спілки художників (м. Київ);
  • 2002 р. — Виставка "Миколаївські художники у програмі «Рік України в Росії» (м. Москва).

Роботи майстра сьогодні експонуються в музеях:

Також вони є і у приватних колекціях в Росії, України, Великій Британії, Франції, Швейцарії, США, Німеччини, Греції, Ізраїлі, Італії, Гвінеї та інших держав.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.