Сокрушительний (есмінець, 1937)

«Сокрушительний» (рос. «Сокрушительный») — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 7 військово-морського флоту СРСР за часів радянсько-фінської та Другої світової війн.

«Сокрушительний»
«Сокрушительный»
Радянський есмінець «Розумний» (однотипний із «Сокрушительним»)
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу 7
Держава прапора СРСР СРСР
Належність  Військово-морський флот СРСР
На честь перший корабель флоту на ім'я «Сокрушительний»
Корабельня ССЗ № 189, Ленінград
Замовлено 11 липня 1933
Закладено 26 жовтня 1936
Спущено на воду 23 серпня 1937
Введено в експлуатацію 13 жовтня 1939
На службі 19391942
Загибель 20 листопада 1942 року затонув у наслідок шторму
Бойовий досвід Друга світова війна
Радянсько-фінська війна
Битва за Атлантику
Кампанія в Арктиці
Арктичні конвої
* Конвой PQ 3
* Конвой PQ 6
* Конвой QP 6
* Конвой PQ 8
* Конвой PQ 13
* Конвой PQ 14
* Конвой QP 11
* Конвой PQ 16
* Конвой PQ 17
* Конвой PQ 18
* Конвой QP 15
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1612 тонн (стандартна)
2215 тонн (повна)
Довжина 112,5 м
Ширина 10,2 м
Висота 3,1 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни ГТЗА-24
4 × парових котли
Гвинти 2
Потужність 48 000 к.с.
Швидкість 38 вузлів (70,3 км/год)
Дальність плавання 2 200 миль (4 074 км) на швидкості 20 вузлів (37 км/год)
Екіпаж 246 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (4 × 1) × 130-мм гармати Б-13
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 39-Ю
60 морських якірних мін КБ-3 або 65 мін зразка 1926 р., або 95 мін зразка 1912 р.
Зенітне озброєння 2 × 76-мм зенітні гармати 34-К
2 × 45-мм гармати 21-К
2 × 12,7-мм зенітних кулемети ДШК

Есмінець «Сокрушительний» 26 жовтня 1936 року закладений на верфі Балтійського заводу в Ленінграді, 23 серпня 1937 року спущений на воду, а 13 жовтня 1939 року введений до складу радянського Балтійського флоту. 17 вересня 1939 року Біломорсько-Балтійським каналом здійснив перехід з Ленінграду до Полярного, де 8 листопада 1939 року увійшов до складу сил Північного флоту.

Історія

ред.

З березня до листопада 1942 року «Сокрушительний» виконував завдання з ескорту союзних конвоїв, здійснював артилерійський обстріл ворожих цілей на узбережжі.

У травні 1942 року «Сокрушительний» входив до сил ескорту великого конвою PQ 16[Прим. 1], який супроводжував 35 транспортних суден (21 американське, 4 радянські, 8 британських, 1 голландське та одне під панамським прапором) до Мурманська від берегів Ісландії зі стратегічними вантажами і військовою технікою з США, Канади і Великої Британії. Його супроводжували 17 ескортних кораблів союзників, до острова Ведмежий конвой прикривала ескадра з 4 крейсерів і 3 есмінців[1].

Попри атакам німецького підводного човна U-703, повітряним нападам бомбардувальників He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30 конвой, втратив сім суден і ще одне повернуло назад на початку походу, дістався свого місця призначення[2].

У липні брав участь у пошукових заходів вцілілих суден і кораблів розгромленого конвою PQ 17, у вересні ескортував конвой PQ 18.

17 листопада лідер «Баку» і «Сокрушительний» вийшли на супроводження конвою QP 15. 20 листопада 1942 року під час супроводження конвою розігрався жорстокий 11-бальний шторм. Радянські кораблі розсіялися у відкритому морі та стали повертатися на базу поодинці. О 14.30 ударами хвиль була відірвана і через 10 хвилин затонула разом з 6 матросами корма «Сокрушительного». На допомогу «Сокрушительному» прийшли есмінці «Куйбишев», «Урицький» і «Розумний». 191 особа була знята, але 30 моряків під час рятувальних робіт загинуло. 21 листопада в 15.30 кораблі, які провадили рятувальні роботи, пішли в базу для дозаправлення паливом. На «Сокрушительному» залишилося 13 матросів і два офіцери, але усі наступні спроби знайти постраждалий корабель не увінчалися успіхом; ймовірно, він затонув незабаром після відходу есмінців. Велика частина офіцерського складу на чолі з командиром полишили есмінець до евакуації всього екіпажу, за що командир корабля був згодом розстріляний, а старший помічник відправлений в штрафбат, але згодом повернувся на флот і дослужився до звання контрадмірала.

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  • Шигин Владимир Виленович. Правда о «Сокрушительном». «Морской сборник»
  • Сокрушительный (1937)
  • История трагедии эсминца «Сокрушительный»
  • USSR Sokrushitelny. на uboat.net. (англ.)

Література

ред.

75°01′ пн. ш. 41°25′ сх. д. / 75.017° пн. ш. 41.417° сх. д. / 75.017; 41.417Координати: 75°01′ пн. ш. 41°25′ сх. д. / 75.017° пн. ш. 41.417° сх. д. / 75.017; 41.417

  • Балакин С. А. Легендарные «Семёрки». Эсминцы «сталинской» серии. М.: Коллекция, Яуза, ЭКСМО, 2007. — 208 с. ISBN 978-5-699-23784-5
  • Энциклопедия советских надводных кораблей 1941—1945. Платонов А. В. Полигон. 2002. стр. 187.
  • Hill, Alexander (2018). Soviet Destroyers of World War II. New Vanguard. 256. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-2256-7.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.

Примітки

ред.
Виноски
  1. Ескорт конвою PQ 16: лінкори британський «Герцог Йоркський» і американський «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Норфолк», «Лондон», «Кент» і американський «Вічита», легкі крейсери «Ліверпуль» та «Найджеріа», есмінці: британські «Акейтіз», «Ашанті», «Бланкні», «Екліпс», «Фокнор», «Фьюрі», «Гарланд», «Ікарус», «Інтрепід», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Міддлтон», «Онслоу», «Орібі», «Волонтир», «Вітленд», американські «Мейрант», «Рінд», «Рован» і «Вейнрайт», радянські «Грозний», «Куйбишев» та «Сокрушительний»; підводні човни «Сівулф» і «Трайдент», допоміжний корабель ППО «Аланбенк», тральщики «Брамбл», «Госсамер», «Хазард», «Леда», «Сігал», чотири корвети типу «Флавер» та французький корвет «Розелі», RFA Black Ranger (A163) та інші кораблі супроводження й забезпечення.
Джерела