Сумбаташвілі Йосип Георгійович
Йосип Георгійович Сумбаташві́лі (груз. იოსებ გიორგის ძე სუმბათაშვილი; нар. 10 жовтня 1915, Тифліс — пом. 11 лютого 2012, Москва) — грузинський і російський художник театру; член Спілки художників СРСР.
| Йосип Георгійович Сумбаташвілі | ||||
|---|---|---|---|---|
| груз. იოსებ გიორგის ძე სუმბათაშვილი | ||||
 | ||||
| Народження | 10 жовтня 1915 Тифліс, Російська імперія | |||
| Смерть | 11 лютого 2012 (96 років) | |||
| Москва, Росія | ||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
| Країна |  СРСР Росія | |||
| Навчання | Тбіліська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Партія | КПРС | |||
| Звання |  | |||
| Нагороди |          | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 27 вересня [10 листопада] 1915 року в місті Тифлісі (тепер Тбілісі, Грузія). Навчався в будівельному технікумі[1]. В 1936—1942 роках навчався на факультеті живопису в Тбіліській академії мистецтв.
У 1958 році переїхав до Москви для оформлення вистави за п'єсою О. Арбузова «Іркутська історія» в Театрі імені Вахтангова. У 1962 році був призначений головним художником Центрального театру Радянської Армії[2]. З 1973 по 1988 рік — головний художник театру імені Є. Вахтангова у Москві. З середини 1990-х років — знову в Центральному театрі Російської Армії, в якому до останнього дня служив на посаді головного художника[2].
Помер в Москві 11 лютого 2012 року. Похований на Троєкуровському кладовищі.
Творчість
ред.Оформив:
- вистави:
- «Вигнанець» В. Пшавели (1956, Тбіліський академічний театр імені К. Марджанішвілі);
- «Іркутська історія» О. Арбузова (1959, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова);
- «Смерть Іоанна Грозного» О. Толстого (1965, Центральний театр Радянської Армії);
- «Фронт» (1970) і «Загибель ескадри» (1977) О. Корнійчука, обидві — в Московському драматичному театрі імені Є. Вахтангова;
- «Сталевари» Г. Бокарєва (1972, МХАТ);
- «Влада темряви» Л. Толстого (1974, Київському російському драматичному театр імені Лесі Українки у Києві);
- оперу «Руслан і Людмила» (1972, Большой театр);
- балет «Пушкін» А. Петрова (1979, Театр опери та балету імені С. М. Кірова в Ленінграді).
Відзнаки
ред.- Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР з 1950 року;
- Народний художник СРСР з 1982 року.
- Сталінська премія (1952);
- Державна премія СРСР (1974);
- Російська національна театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність»[1].
- Ордена і медалі
Примітки
ред.- ↑ а б в Кіно-театр.ру [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Театр имени Пушкина. [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 563. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]