Теофіла Людвіка Заславська
Теофіла Людвіка Заславська, княгиня Теофіла Людвіка Заславська гербу Баклай (бл. 1650 — 8 грудня 1709) — 4-та Острозька ординатка. Сестрениця короля Яна ІІІ Собеського.
Теофіла Людвіка Заславська | |
---|---|
пол. Teofila Ludwika Zasławska | |
Теофіла Людвіка Заславська. Автор невідомий. Після 1683 року | |
Народилася | близько 1650 |
Померла | 8 грудня 1709 |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | русинка |
Рід | Заславські і Вишневецькі |
Батько | Владислав Домінік Заславський-Острозький |
Мати | Катажина Собеська |
Брати, сестри | Кароль Станіслав Радзивілл і Олександр Януш Заславський-Острозький |
У шлюбі з | Дмитро Юрій Вишневецький і Юзеф Кароль Любомирський |
Діти | Тереса Любомирськаd, Олександр Домінік Любомирський і Маріанна Любомирська |
Життєпис
ред.Двічі виходила заміж. Вперше за Дмитра Юрія Вишневецького (1671), вдруге за Юзефа Кароля Любомирського (1683).
Від другого шлюбу мала трьох дітей: Александра Домініка Любомирського, Терезу Любомирську і Маріанну Любомирську.
Шлюб з Димитром Єжи Вишневецьким
ред.В листопаді 1670 року князь Дмитро Юрій Вишневецький, який хотів одружитись з Теофілією, але тоді мав конфлікт з коронним гетьманом Яном Собеським, вислав Ґабріеля Сільніцького (Сільніцький служив у складі гусарської корогви Д. Ю. Вишневецького поручником після реорганізації війська) до нього з місією про перепросини.[1]
10 травня 1671 Теофіла Людвіка у замковій каплиці Уяздова побралася з Димитром Єжи Вишневецьким. Згідно зі шлюбною угодою, князівна внесла багатий посаг: 150 000 золотих грішми, забезпечених на Локачах і Турійську, та 100 000 золотих у клейнодах. Навзаєм князь Дмитро записав Теофілі Людвіці удвічі більшу суму, забезпечену власними маєтностями. Шлюб виявився нещасливим. Князь іґнорував дружину, знайшов у Люблині коханку на ім'я Конкордія. Недовго так тривало, після смерті Олександра Януша Заславського (†1682) — брата княгині — Теофіла Людвіка обійняла цілу Острозьку ординацію. 28 липня 1682 року в ординатському палаці в Любліні помер чоловік — Дмитро Єжи Вишневецький.
Новий шлюб і чоловіковий спадок
ред.Побивалася за чоловіком. Яка багата вдова була «ласим шматочком». В листопаді 1682 року королева Марія Казимира Собеська намагалася висватати Заславську для свого брата Анне Луїса д'Арк'єн. Гідним чином поховавши чоловіка в половині 1683 року, Теофіла Людвіка вийшла заміж за старосту сандомирського Юзефа Карла Любомирського. Завдяки цьому шлюбові родина Любомирських вирішила домагатися Острозького майорату на свою користь, а на доважок отримала маєтності котрі заповів Теофілі Людвіці попередній чоловік. В 1688 р. княгиня була засуджена на баніцію, однак зуміла залишити у своїх руках Залізці, отримані Вишневецьким через Люблинський трибунал. У 1694 році втратила решту маєтностей, за винятком Баранува-Сандомирського, яким володіла до смерті.
Життя з Любомирським
ред.Шлюб з Ю. К. Любомирським видався щасливішим, хоча чоловік — за даними польського дослідника Адама Пшибося в ПСБ — вів розпусний спосіб життя, що в 1696 році призвело до їх розлучення.[2] Незабаром один за одним почали народжуватися діти: Олександр Домінік, Тереза, Маріанна і Ян, який помер немовлям. Княгиня часто навідувалася під ту пору на гостину до вуйка Яна ІІІ Собеського до королівської резиденції у Вілянові. Перебудувала свій замок у Баранові за проектом архітектора Тильмана з Гамерен. Невдовзі Любомирський обійняв посаду маршалка великого коронного, що вивищило шляхетську родину. Проте у 1695 році виник сімейний скандал: Любомирський тоді внадився до коханки на прізвище Коженьовска. Теофіла намагалася позбавити чоловіка власності на підставі нібито його розумової неповноцінності. Відокремлення подружжя відбулося, але обійшлися без розлучення. Юзеф Карл залишився з конкубіною, наражаючись на засудження зі сторони церкви. Теофіла Людвіка натомість присвятила себе вихованню дітей і догляду за маєтностями. У 1701 році видала дочку Терезу за Карла ІІІ Філіпа Вітельсбаха — майбутнього курфюрста Курпфальцу. У 1702 році Теофіла Людвіка вдруге овдовіла. Поховали чоловіка 22 травня 1703 року.
На схилі літ
ред.В останні роки життя Теофіла Людвіка віддавалася харитативній діяльності, передусім опікуючись школами. Померла під час подорожі з дочкою Маріанною до Вроцлава і Оломоуца. Після її смерті Острозький майорат успадкував син Олександр, після його смерті — зять Павло Карл Санґушко.
Родинні зв'язки
ред.Софія Теофіла Даниловичівна | Якуб Собеський | Евфрузина Янушівна Острозька | Олександр Янушович Заславський | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Катажина Собеська | Владислав Домінік Заславський-Острозький | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теофіла Людвіка Заславська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
ред.- ↑ Mirosław Nagielski. Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997.— t. XXXVII/…, zeszyt …. — S. 493. (пол.)
- ↑ Adam Przyboś. Lubomirski Józef Karol h. Szreniawa (1638–1702)… S. 27
Джерела
ред.- Czamańska I. Wiśniowieccy. Monografia rodu.— Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. ISBN 978-83-7177-229-0, s. 341—346. (пол.)
- Adam Przyboś. Lubomirski Józef Karol h. Szreniawa (1638—1702) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1973.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XVIII/1, zeszyt 76.— S. 26-27. (пол.)