Тереза Мюрієль Райт (англ. Muriel Teresa Wright; 27 жовтня 1918 — 6 березня 2005) — американська акторка, володарка премії «Оскар» (1943). Тереза Райт має дві зірки на Голлівудській алеї слави: за внесок в кіномистецтво на Вайн-стріт і за роботу на телебаченні на Голлівуд-бульвар.

Тереза Райт
англ. Teresa Wright
Ім'я при народженніангл. Theresa Muriel Wright
Народилася27 жовтня 1918(1918-10-27)[1][3][…]
Гарлем, Нью-Йорк, США або Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[5]
Померла6 березня 2005(2005-03-06)[1][3][…] (86 років)
Нью-Гейвен, Коннектикут, США[6]
  • інфаркт міокарда
  • ПохованняЦвинтар «Евергрін» (Нью-Гейвен)d[7]
    Громадянство США
    Діяльністьакторка, акторка театру, телеакторка, кіноакторка
    Alma materКолумбійська старша школаd
    Роки діяльностіз 1941
    У шлюбі зRobert Andersond і Niven Buschd
    IMDbnm0942863
    Нагороди та премії
    Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану

    зірка на голлівудській Алеї слави[d]


    CMNS: Тереза Райт у Вікісховищі

    Біографія

    ред.

    Кар'єра

    ред.

    Народилася 27 жовтня 1918 в нью-йоркському районі Мангеттен в сім'ї страхового агента Артура Райта і його дружини Марти. Акторським мистецтвом зацікавилася під час навчання в Колумбійській вищій школі в штаті Нью-Джерсі, куди переїхала з сім'єю. Після закінчення школи Тереза Райт повернулася в Нью-Йорк, де швидко знайшла роботу, влаштувавшись в театр як дублерка на роль Емілі в постановці Торнтона Вайлдера «Наше містечко». Після того, як виконавиця цієї ролі Марта Скотт переїхала в Лос-Анджелес для зйомок в екранізації цієї п'єси, Тереза Райт стала головною виконавицею.

    У 1939 Райт з'явилася в п'єсі «Життя з батьком» в ролі Мері Скіннер, яку виконувала наступні два роки. Там її помітив один з голлівудських агентів і запросив на роль дочки Бетт Девіс в екранізації п'єси Лілліан Геллман «Маленькі лисички». Ця перша роль принесла їй номінацію на премію «Оскар» в 1942 як «найкраща акторка другого плану». У наступному році Райт номінувалася на «Оскар» двічі: як найкраща акторка за роль у фільмі «Гордість янкі», в якому знімалася з Гарі Купером, і як найкраща акторка другого плану за роль у фільмі «Місіс Мінівер», за яку вона і отримала нагороду Американської кіноакадемії.

    У 1943 Тереза Райт знялася у фільмі Альфреда Гічкока «Тінь сумніву», втіливши юну Чарлі. Іншими помітними фільмами з її участю в той час стали «Найкращі роки нашого життя» (1946) і «Чоловіки» (1950) з Марлоном Брандо.

    Після 1959 Тереза Райт працювала в основному на телебаченні і в театрі. Вона двічі номінувалася на «Еммі» в 1957 і 1960 за роль у телевізійних фільмах. У 1975 з'явилася на Бродвеї в постановці «Смерть комівояжера», а в 1980 в п'єсі «О сьомій ранку», за роль в якому вона отримала премію «Драма Деск».

    Її останні ролі в кіно були у фільмах «Десь у часі» (1980) і «Благодійник» (1997), режисером якого був Френсіс Форд Коппола.

    Особисте життя

    ред.

    З 1942 до 1952 акторка була одружена з письменником Найвеном Бушем, від якого народила двох дітей. У 1959 одружилася з драматургом Робертом Андерсонрм, з яким розлучилася в 1979, але продовжувала підтримувати дружні стосунки до кінця життя.

    Тереза Райт померла 6 березня 2005 від інфаркту міокарда в госпіталі міста Нью-Гейвен, штат Коннектикут, у віці 86 років.

    Вибрана фільмографія

    ред.

    Нагороди

    ред.

    Примітки

    ред.
    1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Deutsche Nationalbibliothek Record #137194293, Record #1061248526 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. а б SNAC — 2010.
    4. а б Internet Broadway Database — 2000.
    5. Czech National Authority Database
    6. Catalog of the German National Library
    7. Find a Grave — 1996.

    Посилання

    ред.