Троценко Максим Миколайович
Макси́м Микола́йович Троце́нко (20 червня 1985 — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Троценко Максим Миколайович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 20 червня 1985 Нікополь |
Смерть | 29 серпня 2014 (29 років) Новокатеринівка |
Поховання | Нікопол |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Короткий життєпис
ред.Народився 1985 року в місті Нікополь у сім'ї вчителів. 2001 року закінчив 9 класів нікопольської ЗОШ № 3, 2004-го — Нікопольський професійний ліцей, спеціальність «електрогазозварник».
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Працював охоронником у приватних структурах, останнім часом — стропальником у ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб».
Мобілізований 15 травня 2014-го. Снайпер 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». У середині липня на два дні приїздив додому у відпустку.
Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором», який був обстріляний російськими військами біля села Новокатеринівка. Максим сидів зверху на бронемашині, сильним вибухом його викинуло просто під колеса БТР, що їхав на великій швидкості.
2 вересня 2014-го тіло Максима разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.
Залишились мама Ірина Анатоліївна і батько Микола Троценки, сестра Ганна, кохана дівчина Ксенія.
Похований у Нікополі 7 вересня 2014 року.
Нагороди та вшанування
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- У квітні 2016 року на фасаді будівлі Нікопольського професійного ліцею, де навчався Максим Троценко, відкрито меморіальну дошку його честі.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 36
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
- Іловайський Хрест (посмертно)
- відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)
- Рішенням Нікопольської міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нікополя» (2019; посмертно)[3]
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
- ↑ Книгу про Почесних громадян Нікополя можна побачити у Центральній бібліотеці міста