Фахрутдін Алі Ахмед (асс. ফখৰুদ্দিন আলি আহমেদ, гінді फ़ख़रुद्दीन अली अहमद) — індійський державний діяч, президент Індії від серпня 1974 до 11 лютого 1977 року.

Фахрутдін Алі Ахмед
асс. ফখৰুদ্দিন আলি আহমেদ
гінді फ़ख़रुद्दीन अली अहमद
Прапор
Прапор
5-й Президент Індії
24 серпня 1974 — 11 лютого 1977 року
Попередник: Варахаґірі Венката Ґірі
Наступник: Неєлам Санджіва Редді
 
Народження: 13 травня 1905(1905-05-13)
Делі
Смерть: 11 лютого 1977(1977-02-11) (71 рік)
Нью-Делі
Поховання: Індія
Країна: Індія, Британська Індія і Домініон Індія
Релігія: Іслам
Освіта: Коледж святої Катерини, Кембриджd, коледж Св. Стефанаd і Університет Пенджабуd
Партія: Індійський національний конгрес
Батько: Залнур Алі Ахмед
Шлюб: Begum Abida Ahmedd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Його батько був першим асамцем і першою людиною Північно-Східної Індії, яка здобула докторський ступінь. Ахмед здобував середню освіту у державній школі округу Гонда в Індії, потім вивчав історію у Кембриджському університеті, який закінчив 1927 року.

Після повернення на батьківщину був обраний до законодавчого органу Ассаму (1935). Після початку Другої світової війни 1939 року Індійський національний конгрес пішов на конфронтацію з британською владою, в результаті чого Ахмед був ув'язнений на рік. Невдовзі після звільнення знову був засуджений до ув'язнення на три з половиною роки та був звільнений у квітні 1945 року. 1946 року отримав пост генерального адвоката Ассаму, який займав упродовж шести років.

Після здобуття Індією незалежності був обраний до складу Радж'я Сабха (1952-1953). Прем'єр-міністр Індіра Ганді включила Ахмеда до свого першого кабінету у січні 1966. У подальшому обирався до складу Лок Сабха у 1967 та 1971 роках. 1974 року став п'ятим президентом Індії.

У лютому 1977 року помер через серцевий напад.

Джерела

ред.
  • Fakhruddin Ali Ahmed (англ.)