Формула-1 — Чемпіонат 1970

спортивний сезон

Формула-1 1970 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з березня по жовтень та складався з 13 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Південної Африки 7 березня та закінчився на Гран-прі Мексики 25 жовтня. Переможцем в особистому заліку посмертно став Йохен Ріндт, який загинув під час кваліфікації на Гран-прі Італії. Міжнародний кубок виробників Формули-1 виборола команда Lotus-Ford.

21-й чемпіонат світу Формули-1
 1969    Сезон 1970    1971 
Австрія Йохен Ріндт
Чемпіон світу
Австрія Йохен Ріндт (Lotus-Ford)
Кубок конструкторів
Велика Британія Lotus-Ford

Команди та пілоти

ред.

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1970 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
  Tyrrell Racing Organisation Tyrrell-Ford 001 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D   Джекі Стюарт 11–13
March-Ford 701 1–10
  Джонні Серво-Ґевін 1–3
  Франсуа Север 5–13
  Equipe Matra Elf Matra MS120 Matra MS12 3.0 V12 G   Жан-П'єр Бельтуаз Всі
  Анрі Пескароло Всі
  Bruce McLaren Motor Racing McLaren-Ford M14A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G   Брюс Макларен 1–3
  Денні Гальм 1–3, 6–13
  Пітер Ґетін 5, 8–13
  Ден Ґерні 5–7
McLaren-Alfa Romeo M7D
M14D
Alfa Romeo T33 3.0 V8   Андреа де Адаміч 2–3, 5–12
  Нанні Ґаллі 10
  Team Surtees McLaren-Ford M7C Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F   Джон Сертіс 1–3, 5
Surtees-Ford TS7 7–13
  Дерек Белл 12
  STP Corporation March-Ford 701 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F   Маріо Андретті 1–2, 7–9
  Gold Leaf Team Lotus
  Garvey Team Lotus
  World Wide Racing
Lotus-Ford 49C
72B
72C
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F   Йохен Ріндт 1–10
  Джон Майлз 1–10
  Алекс Солер-Роїг 2, 4, 6
  Емерсон Фіттіпальді 7–10, 12–13
  Рейне Візель 12–13
  Rob Walker Racing Team
  Brooke Bond Oxo Racing – Rob Walker
Lotus-Ford 49C
72C
Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F   Грем Гілл 1–8, 10–13
  Motor Racing Developments Ltd
  Auto Motor und Sport
Brabham-Ford BT33 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G   Джек Бребем Всі
  Рольф Штоммелен Всі
  March Engineering March-Ford 701 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F   Кріс Амон Всі
  Жо Зіфферт Всі
  Scuderia Ferrari SpA SEFAC Ferrari 312B Ferrari 001 3.0 F12 F   Жакі Ікс Всі
  Іньяціо Джунті 4, 6, 9–10
  Клей Регаццоні 5, 7–13
  Owen Racing Organisation
  Yardley Team BRM
BRM P153
P139
BRM P142 3.0 V12 D   Джекі Олівер Всі
  Педро Родрігес Всі
  Джордж Ітон 1–3, 5–7, 9–12
  Пітер Вестбері 12
  Frank Williams Racing Cars De Tomaso-Ford 505/38 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D   Пірс Каредж 1–5
  Браян Редман 7–8
  Тім Шенкен 9–12
  Team Gunston Lotus-Ford 49 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 D   Джон Лав 1
Brabham-Ford BT26A G   Пітер де Клерк 1
  Scuderia Scribante Lotus-Ford 49C Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F   Дейв Чарльтон 1
  Antique Automobiles Racing Team
  Colin Crabbe Racing
March-Ford 701 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G   Ронні Петерсон 3–8, 10–12
  Tom Wheatcroft Racing Brabham-Ford BT26A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G   Дерек Белл 4
  Silvio Moser Racing Team Bellasi-Ford F1 70 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G   Сільвіо Мозер 5–6, 8–10
  Pete Lovely Volkswagen Inc. Lotus-Ford 49B Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F   Піт Лавлі 5–7, 12
  Губерт Гане March-Ford 701 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 F   Губерт Гане 8
  Ecurie Bonnier McLaren-Ford M7C Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G   Йо Бонніер 10, 12
  Гас Гатчісон Brabham-Ford BT26A Ford Cosworth DFV 3.0 V8 G   Гас Гатчісон 12
Джерело:[1]

Календар

ред.
Гран-прі Траса Дата
1   Гран-прі Південної Африки К'яламі, Мідранд 7 березня
2   Гран-прі Іспанії Харама, Мадрид 19 квітня
3   Гран-прі Монако Міська траса Монте-Карло, Монте-Карло 10 травня
4   Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 7 червня
5   Гран-прі Нідерландів Траса Зандвоорт, Зандворт 21 червня
6   Гран-прі Франції Шарад, Клермон-Ферран 5 липня
7   Гран-прі Великої Британії Брендс-Гетч, Кент 18 липня
8   Гран-прі Німеччини Гоккенгаймринг, Гоккенгайм[a] 2 серпня
9   Гран-прі Австрії Остеррайхринг, Шпільберг 16 серпня
10   Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 6 вересня
11   Гран-прі Канади Траса Мон-Трамблан, Мон-Трамблан 20 вересня
12   Гран-прі США Траса Воткінс-Глен, Воткінс-Глен, Нью-Йорк 4 жовтня
13   Гран-прі Мексики Магдалена Міксхука, Мехіко 25 жовтня
Джерело:[2]

Результати та положення в заліках

ред.

Гран-прі

ред.
Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1   Гран-прі Південної Африки   Джекі Стюарт   Джек Бребем   Джек Бребем   Brabham-Ford G Звіт
2   Гран-прі Іспанії   Джек Бребем   Джек Бребем   Джекі Стюарт   March-Ford D Звіт
3   Гран-прі Монако   Джекі Стюарт   Йохен Ріндт   Йохен Ріндт   Lotus-Ford F Звіт
4   Гран-прі Бельгії   Джекі Стюарт   Кріс Амон   Педро Родрігес   BRM D Звіт
5   Гран-прі Нідерландів   Йохен Ріндт   Жакі Ікс   Йохен Ріндт   Lotus-Ford F Звіт
6   Гран-прі Франції   Жакі Ікс   Джек Бребем   Йохен Ріндт   Lotus-Ford F Звіт
7   Гран-прі Великої Британії   Йохен Ріндт   Джек Бребем   Йохен Ріндт   Lotus-Ford F Звіт
8   Гран-прі Німеччини   Жакі Ікс   Жакі Ікс   Йохен Ріндт   Lotus-Ford F Звіт
9   Гран-прі Австрії   Йохен Ріндт   Жакі Ікс
  Клей Регаццоні
  Жакі Ікс   Ferrari F Звіт
10   Гран-прі Італії   Жакі Ікс   Клей Регаццоні   Клей Регаццоні   Ferrari F Звіт
11   Гран-прі Канади   Джекі Стюарт   Клей Регаццоні   Жакі Ікс   Ferrari F Звіт
12   Гран-прі США   Жакі Ікс   Жакі Ікс   Емерсон Фіттіпальді   Lotus-Ford F Звіт
13   Гран-прі Мексики   Клей Регаццоні   Жакі Ікс   Жакі Ікс   Ferrari F Звіт
Джерело:[3]

Пілоти

ред.

Очки отримують перші шість пілотів. Лише шість найкращих результатів з перших семи гонок і п'ять найкращих результатів з останніх шести гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   6-та 
Очки 9 6 4 3 2 1
Поз. Пілот ПАР
 
ІСП
 
МОН
 
БЕЛ
 
НІД
 
ФРА
 
ВЕЛ
 
НІМ
 
АВТ
 
ІТА
 
КАН
 
США
 
МЕК
 
Очки
1   Йохен Ріндт 13 Схід 1 Схід 1 1 1 1 Схід НС 45
2   Жакі Ікс Схід Схід Схід 8 3 Схід Схід 2 1 Схід 1 4 1 40
3   Клей Регаццоні 4 4 Схід 2 1 2 13 2 33
4   Денні Гальм 2 Схід 4 4 3 3 Схід 4 Схід 7 3 27
5   Джекі Стюарт 3 1 Схід Схід 2 9 Схід Схід Схід 2 Схід Схід Схід 25
6   Джек Бребем 1 Схід 2 Схід 11 3 2 Схід 13 Схід Схід 10 Схід 25
7   Педро Родрігес 9 Схід 6 1 10 Схід Схід Схід 4 Схід 4 2 6 23
8   Кріс Амон Схід Схід Схід 2 Схід 2 5 Схід 8 7 3 5 4 23
9   Жан-П'єр Бельтуаз 4 Схід Схід 3 5 13 Схід Схід 6 3 8 Схід 5 16
10   Емерсон Фіттіпальді 8 4 15 НС 1 Схід 12
11   Рольф Штоммелен Схід Схід НКВ 5 НКВ 7 НС 5 3 5 Схід 12 Схід 10
12   Анрі Пескароло 7 Схід 3 6 8 5 Схід 6 14 Схід 7 8 9 8
13   Грем Гілл 6 4 5 Схід НКЛ 10 6 Схід НС НКЛ Схід Схід 7
14   Брюс Макларен Схід 2 Схід 6
15   Рейне Візель 3 НКЛ 4
16   Маріо Андретті Схід 3 Схід Схід Схід 4
17   Іньяціо Джунті 4 14 7 Схід 3
18   Джон Сертіс Схід Схід Схід 6 Схід 9 Схід Схід 5 Схід 8 3
19   Джон Майлз 5 НКВ НКВ Схід 7 8 Схід Схід Схід НС 2
20   Джекі Олівер Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід Схід 5 Схід НКЛ Схід 7 2
21   Джонні Серво-Ґевін Схід 5 НКВ 2
22   Франсуа Север Схід 11 7 7 Схід 6 9 Схід Схід 1
23   Пітер Ґетін Схід Схід 10 НКЛ 6 14 Схід 1
24   Ден Ґерні Схід 6 Схід 1
25   Дерек Белл Схід 6 1
  Жо Зіфферт 10 НКВ 8 7 Схід Схід Схід 8 9 Схід Схід 9 Схід 0
  Ронні Петерсон 7 НКЛ 9 Схід 9 Схід Схід НКЛ 11 0
  Андреа де Адаміч НКВ НКВ НКВ НКЛ НС НКВ 12 8 Схід НКВ 0
  Джон Лав 8 0
  Джордж Ітон Схід НКВ НКВ Схід 12 Схід 11 Схід 10 Схід 0
  Пітер де Клерк 11 0
  Дейв Чарльтон 12 0
  Пірс Каредж Схід НС НКЛ Схід Схід 0
  Тім Шенкен Схід Схід НКЛ Схід 0
  Піт Лавлі НКВ НКВ НКЛ НКВ 0
  Сільвіо Мозер НКВ НКВ НКВ Схід НКВ 0
  Йо Бонніер НКВ Схід 0
  Гас Гатчісон Схід 0
  Алекс Солер-Роїг НКВ НС НКВ 0
  Браян Редман НС НКВ 0
  Губерт Гане НКВ 0
  Нанні Ґаллі НКВ 0
  Пітер Вестбері НКВ 0
Поз. Пілот ПАР
 
ІСП
 
МОН
 
БЕЛ
 
НІД
 
ФРА
 
ВЕЛ
 
НІМ
 
АВТ
 
ІТА
 
КАН
 
США
 
МЕК
 
Очки
Джерело:[2][3][4][5]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Конструктори

ред.

Тільки болід з найкращим результатом від кожного конструктора має право на очки в кожній окремій гонці. Лише шість найкращих результатів з перших семи гонок і п'ять найкращих результатів з останніх шести гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора, відкинуті результати показані в дужках.

Поз. Конструктор ПАР
 
ІСП
 
МОН
 
БЕЛ
 
НІД
 
ФРА
 
ВЕЛ
 
НІМ
 
АВТ
 
ІТА
 
КАН
 
США
 
МЕК
 
Очки[b]
1   Lotus-Ford 5 4 1 Схід 1 1 1 1 15 НС НКЛ 1 НКЛ 59
2   Ferrari Схід Схід Схід 4 3 14 4 2 1 1 1 (4) 1 52 (55)
3   March-Ford 3 1 7 2 2 2 5 7 8 2 3 5 4 48
4   Brabham-Ford 1 Схід 2 5 11 3 2 5 3 5 Схід 10 Схід 35
5   McLaren-Ford 2 2 4 6 4 3 3 10 4 6 7 3 35
6   BRM 9 Схід 6 1 10 12 Схід Схід 4 Схід 4 2 6 23
7   Matra 4 Схід 3 3 5 5 Схід 6 6 3 7 8 5 23
8   Surtees-Ford Схід 9 Схід Схід 5 6 8 3
  McLaren-Alfa Romeo НКВ НКВ НКВ НКЛ НС НКВ 12 8 Схід НКВ 0
  De Tomaso-Ford Схід НС НКЛ Схід Схід НС НКВ Схід Схід НКЛ Схід 0
  Tyrrell-Ford НС Схід Схід Схід 0
  Bellasi-Ford НКВ НКВ НКВ Схід НКВ 0
Поз. Конструктор ПАР
 
ІСП
 
МОН
 
БЕЛ
 
НІД
 
ФРА
 
ВЕЛ
 
НІМ
 
АВТ
 
ІТА
 
КАН
 
США
 
МЕК
 
Очки
Джерело:[2][3][4][6]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
ТТР Брав участь тільки в тренуваннях
тест Тестер по п'ятницях (з 2003 року)
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Виноски

ред.
  1. Гран-прі Німеччини мало пройти на Нюрбургринзі, але пілоти відмовилися брати участь в гонках на цій трасі, доки не будуть внесені серйозні зміни щодо безпеки. Представники Нюрбургрингу відмовились виконувати вимоги зі списку змін, що запропонували пілоти. Гран-прі Німеччини 1970 року було перенесено на Гоккенгаймринг та проведено в заплановану дату.
  2. Лише 6 найкращих результатів з перших 7 гонок і 5 найкращих результатів з останніх 6 гонок зараховуються до загальної кількості очок кожного конструктора. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані конструктором.

Примітки

ред.
  1. All the drivers 1970 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  2. а б в 1970 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  3. а б в Report 1970 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  4. а б South Africa 1970 - Result • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 5 липня 2023.
  5. 1970 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.
  6. 1970 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 5 липня 2023.