Центральний район (Дніпро)

район міста Дніпра

Центральний район — найменший з восьми районів міста Дніпра. Розташований на правому березі річки Дніпра. Площа Центрального району становить 10,403 км². Заснований у 1932 році.

Центральний район
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Дніпро
Утворений: 1932 рік
Населення: 67 200 осіб
Площа: 10,403 км²
Густота населення: 6460 осіб/км²
Поштові індекси: 49000
Географічні координати: 48°28′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 48.467° пн. ш. 35.017° сх. д. / 48.467; 35.017Координати: 48°28′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 48.467° пн. ш. 35.017° сх. д. / 48.467; 35.017
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації: 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 42
Мапа
Мапа

CMNS: Центральний район у Вікісховищі

Займає західну частину центра Дніпра, зокрема місцевості колишньої катеринославської Фабрики, та прилеглі до проспектів Лесі Українки й Олександра Поля.

У районі розташовані: Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпровська міська рада, Дніпровський річковий порт, Дніпровський річковий вокзал, залізничний вокзал Дніпро-Головний, станція метро «Вокзальна», Дніпровський автовокзал, Дніпровський академічний театр драми і комедії, Дніпровський театр опери та балету, головний базар — Озерка, центральний парк Лазаря Глоби, стадіон Дніпро-Арена.

Історія

ред.

У травні 1932 року був створений Центральний Нагірний район. 1934 року, після загибелі С. М. Кірова, його перейменовано в Кіровський. У 1936 році з району виділено Жовтневий район, що займав території східного пагорба міста.

Згодом від Кіровського району виділили ще Бабушкінський район, на честь революціонера Бабушкіна, що кілька років працював у Катеринославі.

26 листопада 2015 року розпорядженням в.о. міського голови у рамках декомунізації перейменований на Центральний.

Населення

ред.

Мовний склад

ред.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 26 332 37,03 %
Російська 43 988 61,85 %
Інше 795 1,12 %
Разом 71 115 100,00 %

Вулиці

ред.

Проспекти: Пилипа Орлика, Олександра Поля, Лесі Українки, Дмитра Яворницького.

Площі: Старомостова площа, Вокзальна площа.

Вулиці: Володимира Антоновича, 128-ї Бригади Тероборони, Князя Ярослава Мудрого, Княгині Ольги, Пастера, Сергія Подолинського, Миколи Руденка, Юрія Савченка, Січеславська набережна, Олександра Щербакова, Лазаря Глоби, Степана Бандери.

Див. також

ред.


Посилання

ред.
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних