Янович Володимир
доктор[1] Володи́мир Яно́вич (1869, Солотвин, повіт Надвірна — 23 грудня 1931[2], Станиславів) — український галицький лікар-терапевт, громадсько-культурний діяч, почесний член товариства «Просвіта», організатор політичного, просвітнього й громадського життя Станиславівщини, філантроп, меценат, член УНДО.
Янович Володимир | |
---|---|
Народився | 1869 Солотвин, Богородчанський район, Івано-Франківська область |
Помер | 23 грудня 1931 Станиславів, Польська Республіка |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | лікар |
Alma mater | Віденський університет |
Партія | УНДО |
Діти | Ірина Янович |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/63/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85..jpg/220px-%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%93%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85..jpg)
Життєпис
ред.Народився в Солотвині Богородчанського повіту на Прикарпатті в учительській сім'ї.
Медичну освіту здобув у Віденському університеті, провадив приватну практику у Станиславові. Довголітній, вельми заслужений голова філії «Просвіти» в Станиславові (у 1910—1912 роках), після Першої світової війни), своїм коштом створив «Селянську бурсу» для гімназистів. Один із засновників Українського лікарського товариства, «Кредитової спілки», товариств «Сокіл», «Зоря». У період ЗУНР очолював повітовий відділ влади, був головою санітарного відділу міської управи.[2]
Старша дочка — Ксеня Лебедович — закінчила медицину, емігрувала до США; молодша — Марія — закінчила філософію в університеті, була вчителькою у гімназії сестер-василіянок, вступила до ЧСВВ і, як мати Ірина, відійшла у вічність у Львові.
Володимир Янович помер у Станиславові 23 грудня 1931 року. Похований у Львові на 68 полі Личаківського цвинтаря в родинній гробниці. Крім нього в гробівці спочивають: донька Марія — мати Ірина ЧСВВ (1902—1982) та ще дві сестри ЧСВВ: с. Емелія Волошин (1894—1987) і с. Макарія Керницька (1910—1986)[3].
Примітки
ред.- ↑ Олег Павлишин. Організація цивільних влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 25 лютого 2015.
- ↑ а б Український медичний календар на 2013 рік. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.
- ↑ Криса Л., Фіґоль Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів 2006. — С. 376. — ISBN 966-8955-00-5.
Джерела
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
ред.- Почесні члени «Просвіти» [Архівовано 15 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Історія Івано-Франківська [Архівовано 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Український медичний календар на 2013 рік [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |