38-ма окрема мотострілецька бригада (РФ)

військова частина

38-ма окрема гвардійська мотострілецька Вітебська ордена Леніна, Червонопрапорна, ордена Суворова бригада — формування Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації. Умовне найменування — Військова частина № 21720 (в/ч 21720). Скорочене найменування — 38-та омсбр. Формування входить до складу 35-ї загальновійськової армії Східного військового округу. Пункт постійної дислокації — село Катеринославка Амурської області[1].

38-ма окрема мотострілецька бригада
(2009—дотепер)

21-ша мотострілецька дивізія
(2002—2009)


21-ша танкова дивізія
(1992—2002)
рос. 38-я отдельная гвардейская мотострелковая Витебская ордена Ленина, Краснознамённая, ордена Суворова бригада
Емблема
КраїнаРосія Росія
Належність
 35 ЗА
Вид Сухопутні війська РФ
Тип Мотострілецькі війська
У складіСхідний військовий округ
Дислокаціяс. Катеринославка, Амурська область
Війни/битвиРосійське вторгнення в Україну

Медіафайли на Вікісховищі

Історія

ред.

З червня 1945 по 1957 рік — 29-та гвардійська механізована дивізія. У період з 1957 по 1977 роки — 31-ша гвардійська мотострілецька дивізія з дислокацією в Каунасі (Литва). У 1977 році переформована на 21-шу гвардійську танкову дивізію, з передислокацією на Далекий Схід. У 2009 році переформована на 38-му окрему гвардійську мотострілецьку бригаду. Успадковує нагороди і почесні найменування 31-ї гвардійської стрілецької дивізії[1].

В кінці лютого 2019 року автомобіль «УАЗ» із російськими військовослужбовцями, потрапив у засідку повстанців у сирійській провінції Дейр-ез-Зор. У бою загинули 3 людини, деякий час вони вважалися зниклими безвісти, пізніше вдалося знайти їх тіла. Серед загиблих був й офіцер 38-й ОМСБр[2].

Бригада брала участь у повномасштабному російському вторгненні в Україну у 2022 році, де воювала на Ізюмському напрямку[3]. На початку червня 2022 року 38-ма бригада втратила значну бойову міць після важких боїв. За даними російських військових блогерів, у результаті поєднання поганого керівництва та відсутності основних засобів постачання в об'єднаних 38-й та 64-й окремих мотострілецьких бригадах залишилося, за оцінками, «всього менше 100 військовослужбовців»[4].

Склад

ред.
  • управління[5];
  • 1-й мотострілецький батальйон;
  • 2-й мотострілецький батальйон;
  • 3-й мотострілецький батальйон;
  • Танковий батальйон;
  • 1-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон;
  • 2-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон;
  • Реактивний артилерійський дивізіон;
  • Протитанковий артилерійський дивізіон;
  • Зенітний ракетний дивізіон;
  • Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон;
  • Розвідувальний батальйон;
  • Інженерно-саперний батальйон;
  • Батальйон управління (зв'язку);
  • Ремонтно-відновлювальний батальйон;
  • Батальйон матеріального забезпечення;
  • Стрілецька рота (снайперів);
  • Рота РХБЗ;
  • Рота БПЛА;
  • Рота РЕБ;
  • Комендантська рота;
  • Медична рота;
  • Батарея управління та артилерійської розвідки (начальника артилерії);
  • Взвод управління і радіолокаційної розвідки (начальника ППО);
  • Взвод управління (начальника розвідувального відділення);
  • Взвод інструкторів;
  • Взвод тренажерів;
  • Полігон;
  • Оркестр.

Втрати

ред.

З відкритих джерел та публікацій журналістів відомо про 1 вбитого бійця в Сирії та 31 — під час вторгнення в Україну:

Примітки

ред.
  1. а б 38-я отдельная гвардейская мотострелковая бригада (в/ч 21720). Войсковые части России (рос.). Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 21 грудня 2017.
  2. СМИ сообщили о пропаже в Сирии российского офицера. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
  3. ВСУ уничтожили «элитное» подразделение войск рф – мотострелковую бригаду из Амурской области. www.ukrinform.ru (рос.). Процитовано 7 травня 2022.
  4. Masinski, Dmitri (3 червня 2022). Russian 35th combined-arms army (Izyum) is destroyed by its own command. WarTranslated - Dmitri Masinski (брит.). Процитовано 4 червня 2022. as reflected by https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-june-3.
  5. Восточный военный округ — ВВО. Milkavkaz (рос.). 19 апреля 2017. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 25 червня 2017.