Лісова пісня: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 12:19, 10 жовтня 2015 ред. Тарас Самборський (обговорення \| внесок) 4682 редагування →‎Джерела ← Попереднє редагування		Поточна версія на 09:06, 8 лютого 2022 ред. скасувати Igorek 2882 (обговорення \| внесок) 1 редагування →‎Мавка Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
(Не показані 48 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: {{Вибрана цитата}} ~~{{Вікіпедія\|Лісова пісня}}~~ [[Файл:Лісова пісня. Обкладинка видання 1914 р.jpg\|праворуч\|міні\|200пкс\|Обкладинка першого видання.]] {{Вікіпедія}} ~~'''«Лісова пісня»''' — драма-феєрія в трьох діях [[Леся Українка\|Лесі Українки]], написана у 1911 році.~~ '''«Лісова пісня»''' — драма-феєрія в трьох діях [[Леся Українка\|Лесі Українки]], написана у 1911 році. == Цитати == === Мавка === * {{Q {{Q ~~\| Цитата = ''Я — вільна!~~ \| Цитата = Ну, як-таки, щоб воля — та пропала? ~~''Я вільна, як [[вода]]!''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=208}}~~ Се так колись і вітер пропаде!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=215}} ~~\| Коментар = Русалка~~ \| Коментар = }} ~~\| Оригінал =~~ {{Q }} \| Цитата = Не точи! Се [[кров]] її. * {{Q Не пий же крові з сестроньки моєї!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=215}} ~~\| Цитата = ''В моїй обладі~~ \| Коментар = До Лукаша, коли той хотів наточити соку із [[Береза\|берези]].}} ~~''вода повинна знати береги.''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=209}}~~ {{Q ~~\| Коментар = Водяник~~ \| Цитата = Німого в лісі в нас нема нічого.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=217}} ~~\| Оригінал =~~ \| Коментар = }} }} * {{Q \| Цитата = ~~''…минай~~Нічого. ~~людські~~Спала. ~~стежки,~~Хто ~~дитино,~~ж зимою робить? Спить озеро, спить ліс і очерет.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=218}} ~~''бо там не ходить [[Свобода\|воля]], — там жура~~ \| Коментар = Відповідь на запитання Лукаша, що вона робила взимку.}} ~~''тягар свій носить. Обминай їх, доню:~~ {{Q ~~''раз тільки ступиш — і пропала воля!''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=215}}~~ \| Цитата = Ні! Я жива! Я буду вічно жити! ~~\| Коментар = Лісовик до Мавки~~ Я в [[Серце\|серці]] маю те, що не вмирає.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=269}} ~~\| Оригінал =~~ \| Коментар = }} }} * {{Q ~~\| Цитата = ''Не точи! Се [[кров]] її.~~ ~~''Не пий же крові з сестроньки моєї!''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=215}}~~ ~~\| Коментар = Мавка до Лукаша, коли той хотів наточити соку із берези~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''Німого в лісі в нас нема нічого.''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=217}}~~ ~~\| Коментар = Мавка~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''Ей! не вчись брехати,~~ ~~''бо ще ти молодий! [[Язик]]а шкода!''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=228}}~~ ~~\| Коментар = Дядько Лев до Лукаша~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''…де ж є відьма в лісі?~~ ~~''Відьми живуть по селах…''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=246}}~~ ~~\| Коментар = Дядько Лев~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''Що лісове, то не погане, сестро, —~~ ~~''усякі скарби з [[ліс]]а йдуть…''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=246}}~~ ~~\| Коментар = Дядько Лев~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''Щоб наші людські клопоти збагнути,~~ ~~''то треба справді вирости не в [[ліс]]і.''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=249}}~~ ~~\| Коментар = Лукаш~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''[[Хліб]] добрий, дівонько, а не [[людина]].''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=260}}~~ ~~\| Коментар = Дядько Лев~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''[[Кохання]] — як вода, — плавке та бистре,~~ ~~''рве, грає, пестить, затягає й топить.~~ ~~''Де пал — воно кипить, а стріне холод —~~ ~~''стає мов камінь.''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=263}}~~ ~~\| Коментар = Русалка~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''…ніяка туга~~ ~~''краси перемагати не повинна.''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=265}}~~ ~~\| Коментар = Лісовик~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''Ні! я жива! Я буду вічно жити!~~ ~~''Я в [[Серце\|серці]] маю те, що не вмирає.''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=269}}~~ ~~\| Коментар = Мавка~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q ~~\| Цитата = ''Не гідна ти дочкою лісу зватись!~~ ~~''бо в тебе дух не вільний лісовий,~~ ~~''а хатній [[Рабство\|рабський]]!''{{sfn\|Зібрання творів. Том 5\|1976\|с=271}}~~ ~~\| Коментар = Лісовик~~ ~~\| Оригінал =~~ }} === ~~Про п'єсу~~Лукаш === * {{Q \| Цитата = Щоб наші людські клопоти збагнути, \| Цитата = ''Та не думай, однак, що я мало ціню уважне читання з руки ближчої родини, ні, я його ціню найбільше, це я зовсім щиро кажу, і успіх «Лісової пісні» серед вас вважаю за великий [[тріумф]] собі, тим більше що я його не сподівалась чогось.''{{sfn\|Зібрання творів. Том 12\|1979\|с=378}} то треба справді вирости не в [[ліс]]і.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=249}} ~~\| Коментар = Уривок листа Лесі Українки до [[Олена Пчілка\|Олени Пчілки]]~~ \| Коментар = }} ~~\| Оригінал =~~ {{Q }} \| Цитата = І та вже відьма? — Ба, то вже судилось * {{Q відьомською свекрухою вам бути. \| Цитата = ''Я і про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї «старомодної романтики», а її, здається, признано за мій [[Шедевр\|chef d'oeuvre]].''{{sfn\|Зібрання творів. Том 12\|1979\|с=414}} Та хто ж вам винен? Ви ж її хотіли.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=283}} ~~\| Коментар = Уривок листа Лесі Українки до сестри [[Косач-Кривинюк Ольга Петрівна\|Ольги]]~~ \| Коментар = }} ~~\| Оригінал =~~ {{Q }} \| Цитата = Добро? А може, там згорить і лихо?..{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=288}} * {{Q \| Коментар = }} \| Цитата = ''Хочеться при тому відзначити, що, вихована, в безмежній пошані до [[Шевченко Тарас Григорович\|Шевченка]], Леся, ніколи тої пошани не зраджуючи, ще замолоду не стала на шлях епігонського наслідування Кобзаря, маючи з ним, проте, спільну рису — широке використання народнопоетичних елементів, які розцвіли пишним цвітом у перлині великої поетеси — «Лісовій пісні»…{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=433}} {{Q \| Цитата = Чого боїшся? Дурня не боялась, а мудрого боїшся?{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=288}} \| Коментар = До Килини.}} === Дядько Лев === ''<…> І останні роки життя поетеси, роки створення «Лісової пісні», «Камінного господаря», «Оргії» — це роки найвищого титанічного зльоту великої поетеси і найповніше виявлення саме [[Драматургія\|драматургічного]], [[Трагедія\|трагедійного]] її хисту.{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=435}} {{Q \| Цитата = Ей! не вчись брехати, бо ще ти молодий! [[Язик]]а шкода!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=228}} \| Коментар = До Лукаша.}} {{Q \| Цитата = …де ж є відьма в лісі? Відьми живуть по селах…{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=246}} \| Коментар = }} {{Q \| Цитата = Що лісове, то не погане, сестро, — усякі скарби з [[ліс]]а йдуть…{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=246}} \| Коментар = }} {{Q \| Цитата = …треба тільки слово знати, то й в лісовичку може уступити душа така саміська, як і наша.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=248}} \| Коментар = }} {{Q \| Цитата = [[Хліб]] добрий, дівонько, а не [[людина]].{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=260}} \| Коментар = }} === Лісовик === ''<…> Зовсім осібно, як чарівний заквітчаний острів, височіє в творчій спадщині Лесі Українки драма-феєрія «Лісова пісня».{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=443}} {{Q \| Цитата = Люблю старого. Таж якби не він, давно б уже не стало сього дуба, що стільки бачив наших рад і танців, і лісових великих таємниць. Вже німці міряли його, навколо втрьох постававши, обсягли руками — і ледве що стікло. Давали гроші, таляри биті, людям дуже милі, та дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати. Тоді ж і я на бороду заклявся, що дядько Лев і вся його рідня повік безпечні будуть в сьому лісі.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=212-213}} \| Коментар = }} {{Q \| Цитата = Ні, дитинко, я не держу тебе. То Водяник в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати. Я звик волю шанувати.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=215}} \| Коментар = До Мавки.}} {{Q \| Цитата = …минай людські стежки, дитино, бо там не ходить [[Свобода\|воля]], — там жура тягар свій носить. Обминай їх, доню: раз тільки ступиш — і пропала воля!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=215}} \| Коментар = До Мавки.}} {{Q \| Цитата = …ніяка туга краси перемагати не повинна.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=265}} \| Коментар = }} {{Q \| Цитата = Не гідна ти дочкою лісу зватись! бо в тебе дух не вільний лісовий, а хатній [[Рабство\|рабський]]!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=271}} \| Коментар = }} === Русалка === ''<…> Чарівлива [[Мавка]] в «Лісовій пісні», фантастична істота, що має в собі востократ більше людського, ніж червонощока, дебела й моторна Килина, м'якосердий і слабодухий Лукаш з його глибоко артистичною натурою, мудрий друг природи дядько Лев, та навіть і такі [[міф]]ічні персонажі, як «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить», [[Водяник]], [[Русалка]], Перелесник — усі вони живуть своїм повним життям, усі вони мають своє обличчя, свій голос, свою мову…{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=444}} {{Q \| Цитата = З якого часу тут русалки стали невільницями в озері? Я — вільна! Я вільна, як [[вода]]!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=208}} \| Коментар = До Водяника.}} {{Q \| Цитата = То се тут люди будуть? Ой ті люди з-під стріх солом'яних! Я їх не зношу! я не терплю солом'яного духу! Я їх топлю, щоб вимити водою той дух ненавидний.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=212}} \| Коментар = }} {{Q \| Цитата = [[Кохання]] — як вода, — плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить. Де пал — воно кипить, а стріне холод — стає мов камінь.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=263}} \| Коментар = }} === Килина === ''<…> «Оргія», «Камінний господар», «Лісова пісня» — це такі зльоти творчого генія, що вищі за них важко собі уявити. Це — [[діамант]]овий вінець Лесі Українки.''{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=444-445}} {{Q ~~\| Коментар = [[Рильський Максим Тадейович\|Максим Рильський]] «Слово про Лесю Українку»~~ \| Цитата = Та я б і цілий ліс продати рада ~~\| Оригінал =~~ або протеребити, — був би грунт, }} як у людей, не ся чортівська пуща.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=281}} \| Коментар = }} {{Q \| Цитата = І що нам з того лісу за добро? Стикаємось по нім, як вовкулаки, ще й справді вовкулаками завиєм!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=281}} \| Коментар = }} {{Q \| Цитата = Ну вже ж і матінка, Лукашу, в тебе! — залізо — й те перегризе!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=284}} \| Коментар = }} === Мати Лукашева === {{Q \| Цитата = О, вже й розвиднилось, а та все спить. Килино! Гей, Килино! Ну, та й спить же! Бодай навік заснула… Встань! А встань, бодай ти вже не встала!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=276}} \| Коментар = }} === Водяник === {{Q \| Цитата = В моїй обладі вода повинна знати береги.{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=209}} \| Коментар = }} === «Той, що греблі рве» === {{Q \| Цитата = Найкраще для Русалки сидіти край рибалки, глядіти неборака від сома та від рака, щоб не відгризли чуба. Ото розмова люба!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=204-205}} \| Коментар = До Русалки.}} === Діалоги === {{Q \| Цитата = '''Лукаш:''' Ой скажи, дай пораду, як прожити без долі! '''Доля:''' Як одрізана гілка, що валяється долі!{{sfn\|Лісова пісня\|1976\|с=291}} \| Коментар = }} == Про п'єсу == {{Q \| Цитата = Взялась я до нової уліти — фантастичної на сей раз — voila!<ref>Ось! ([[Французька мова\|франц.]]).</ref>{{sfn\|Зібрання творів. Том 12\|1979\|с=355}} \| Коментар = Уривок листа до [[Олена Пчілка\|Олени Пчілки]] (16 липня 1911) \| Автор = Леся Українка}} {{Q \| Цитата = А проте я не згадую лихом волинських лісів. Сього літа, згадавши про їх, написала «драму-феєрію» на честь їм, і вона дала мені багато радощів, хоч я й відхорувала за неї (без сього вже не йде!). Се, властиве, ein Märchendrama, по термінології Гауптмана (так він зве свій «Потоплений дзвін»), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись.{{sfn\|Зібрання творів. Том 12\|1979\|с=373}} \| Коментар = Уривок листа до [[Кримський Агатангел Юхимович\|Агатангела Кримського]] (27 жовтня 1911) \| Автор = Леся Українка}} {{Q \| Цитата = Мушу признатись, що таки й ся нова драма (що тепер посилаю — «Лісова пісня») стала мені трохи на заваді. Правда, писала я її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті».{{sfn\|Зібрання творів. Том 12\|1979\|с=374}} \| Коментар = Уривок листа до сестри Ольги (9 листопада 1911) \| Автор = Леся Українка}} {{Q \| Цитата = Та не думай, однак, що я мало ціню уважне читання з руки ближчої родини, ні, я його ціню найбільше, це я зовсім щиро кажу, і успіх «Лісової пісні» серед вас вважаю за великий [[тріумф]] собі, тим більше що я його не сподівалась чогось. <…> Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували — пам'ятаєш? — у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» — я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік. <…> А от досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти «Märchendrama» — «драма-феєрія» те, та не те. Як би його сказати? «Драма-казка» чогось незграбно, правда?{{sfn\|Зібрання творів. Том 12\|1979\|с=378-379}} <…> «Лісову пісню» я потім так відхорувала, що боялася повороту зимової історії, інші речі менших нападів коштували, але жадна не минула дарма, — вже нехай ніхто не скаже, що я «ні горівши, ні болівши» здобуваю собі «лаври», бо таки в буквальному значенні горю й болію кожнісінький раз.{{sfn\|Зібрання творів. Том 12\|1979\|с=380}} \| Коментар = Уривки листа до Олени Пчілки (2 січня 1912) \| Автор = Леся Українка}} {{Q \| Цитата = Я і про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї «старомодної романтики», а її, здається, признано за мій [[Шедевр\|chef d'oeuvre]].{{sfn\|Зібрання творів. Том 12\|1979\|с=414}} \| Коментар = Уривок листа до сестри Ольги (18 жовтня 1912) \| Автор = Леся Українка}} {{Q \| Цитата = Хочеться при тому відзначити, що, вихована, в безмежній пошані до [[Шевченко Тарас Григорович\|Шевченка]], Леся, ніколи тої пошани не зраджуючи, ще замолоду не стала на шлях епігонського наслідування Кобзаря, маючи з ним, проте, спільну рису — широке використання народнопоетичних елементів, які розцвіли пишним цвітом у перлині великої поетеси — «Лісовій пісні»…{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=433}} <…> І останні роки життя поетеси, роки створення «Лісової пісні», «Камінного господаря», «Оргії» — це роки найвищого титанічного зльоту великої поетеси і найповніше виявлення саме [[Драматургія\|драматургічного]], [[Трагедія\|трагедійного]] її хисту.{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=435}} <…> Зовсім осібно, як чарівний заквітчаний острів, височіє в творчій спадщині Лесі Українки драма-феєрія «Лісова пісня».{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=443}} <…> Чарівлива [[Мавка]] в «Лісовій пісні», фантастична істота, що має в собі востократ більше людського, ніж червонощока, дебела й моторна Килина, м'якосердий і слабодухий Лукаш з його глибоко артистичною натурою, мудрий друг природи дядько Лев, та навіть і такі [[міф]]ічні персонажі, як «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить», [[Водяник]], [[Русалка]], Перелесник — усі вони живуть своїм повним життям, усі вони мають своє обличчя, свій голос, свою мову…{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=444}} <…> «Оргія», «Камінний господар», «Лісова пісня» — це такі зльоти творчого генія, що вищі за них важко собі уявити. Це — [[діамант]]овий вінець Лесі Українки.{{sfn\|Слово про Лесю Українку\|1986\|с=444-445}} \| Коментар = «Слово про Лесю Українку» \| Автор = [[Рильський Максим Тадейович\|Максим Рильський]]}} {{Q \| Цитата = В Лесиній «Лісовій пісні» нема ні одного персонажа, ні одного повір'я, ні одної мелодії, щоб були мені незнайомі, — все то мої давні знайомі поліські, все те я чула і знала ще в Колодяжному. Для мене нема найменшого сумніву, що здогади різних літературознавців про те, під яким впливом Леся написала свою «Лісову пісню» (тут фігурує і Гоголь, і Гауптман, і навіть Римський-Корсаков), зовсім марні, бо написала вона її, як сама каже в листі до матері, тому, що затужила за рідними волинськими лісами і за всіми тими істотами, що ними заселяла ті ліси уява старих і молодих волиняків-поліщуків, Лесиних приятелів дитячих і юнацьких днів.{{sfn\|Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ\|1960\|с=338-339}} <…> Коли перечитую «Лісову пісню» або дивлюся на неї на сцені, зараз мені в уяві стає Нечімне з його краєвидом, з тими людьми, що були там з нами. Коли бачу на сцені в «Лісовій пісні» чи в краєвиді, чи в постатях, чи в одежі, чи у вимові щось не так, як було в Нечімному, то воно мене аж мучить, настільки «Лісова пісня» пов'язана в моїй уяві з Нечімним і взагалі з нашим рідним Волинським Поліссям.{{sfn\|Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ\|1960\|с=340}} \| Коментар = «З моїх споминів» \| Автор = [[Косач-Кривинюк Ольга Петрівна\|Ольга Косач-Кривинюк]]}} {{Q \| Цитата = Сіра нитка поетичного песимізму сплітається в цій пісні з глибокою, ніжно зворушливою вірою в чудодійний вплив мистецтва на долю людини — явище, аналогічне сплетенню щирого романтизму в душі поетеси з ясним і рівним, неодноразово холодним, поглядом раціоналістки на людей і світ.{{sfn\|Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ\|1960\|с=125-126}} \| Коментар = «Вихід слова» \| Автор = Степан Тудор}} {{Q \| Цитата = Як це не дивно на перший погляд — лісова царівна Мавка ближча до людей, ніж Долорес. Навіть більше, Мавці властивий справжній [[гуманізм]] — любов до людей, а не до одного тільки Лукаша.{{sfn\|Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ\|1960\|с=247}} <…> Мавка органічно злита з персоніфікованою природою, що поділяє переживання героїні, прагне допомогти їй. Картини природи в «Лісовій пісні» завжди відповідають настроям Мавки і змінюються разом з ними. Символічними є навіть пори року, в які розквітає і в'яне її щастя.{{sfn\|Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ\|1960\|с=248}} \| Коментар = «Образ Долорес в драмі Лесі Українки „Камінний господар“» \| Автор = Єлизавета Савельєва}} {{Q \| Цитата = Але, безперечно, апофеозом творчості Лесі Українки була «Лісова пісня», драма-феєрія, написана влітку 1911 року. <…> Вона і всім дає ось уже стільки дорогих років радості відкриття неповторного світу української міфології, природи, звичаїв, самої душі народу. І в той же час, можливо, це був перший екологічний зойк. Перша пересторога. Перше благання: «Не рубай!» Перше попередження, що зрада може перетворити на [[вовк]]а. Що все може піти прахом. І тоді по лісах блукатиме тільки наша загублена Доля.<ref>''Українка Леся.'' Драматичні твори / Упоряд. та авт. приміт. Р. П. Радишевський, О. Ф. Ставицький; Авт. передм. Л. Костенко; іл. худож. В. В. Василенка. — Київ: Видавництво художньої літератури «ДНІПРО», 1989. — С. 51-52 — ISBN 5-308-00309-2</ref> \| Коментар = «Поет, що ішов сходами гігантів» \| Автор = [[Ліна Костенко]]}} {{Q \| Цитата = Мавка … є просто прекрасна, наївна, чиста дитина лісу, втілення бездоганної, безгрішної природи. Вона не страждала ніколи, бо згідно з ідеями неоромантиків, та зрештою і Ніцше — природі є чуже страждання. … Мавка є добра від природи .., знає ціну радости, але не розуміє й не цінить, як і решта духів, страждання.{{sfn\|Критичні нариси. Том 4\|б.р.\|с=102}} <…> В «Лісовій пісні» авторка хотіла висловити на тлі фантастики і фабули, … ідею, а саме, що в кожній людині, яку ще не зробили людські будні і турботи своїм рабом, є нахил до краси, є туга за ідеалом, є те, що зве Мавка «цвітом душі», котрий «скарби творить, а не відкриває», хоча часто людина сама в собі того не бачить.{{sfn\|Критичні нариси. Том 4\|б.р.\|с=107}} <…> Але найчастіше життєві будні (Килина), матеріялізм, як антитеза ідеалізмові, приглушують той «цвіт душі», вбивають щастя, відривають від прекрасної і чистої природи і викривлюють взаємини, зводячи їх часто до утилітаризму.{{sfn\|Критичні нариси. Том 4\|б.р.\|с=107}} \| Коментар = ««Лісова пісня» Л. Українки та «Затоплений дзвін» Гавптмана» \| Автор = [[Бжеський Роман Степанович\|Роман Задеснянський]]}} == Примітки == {{reflist\|23}} == Джерела == * {{книга\|автор =[[~~Рильський~~Леся ~~Максим Тадейович\|Рильський М.~~Українка]] \|заголовок =~~Зібрання~~Публікації, ~~творів~~статті, :дослідження в/ 20Відп. тред. /А. заА. ~~ред~~Каспрук; АН УРСР. ОІнститут літератури ім. ІТ. Г. ~~Дея~~Шевченка \|місце =Київ \|видавництво =~~Видавництво~~Вид-во ~~«Наукова~~АН ~~думка»~~УРСР \|рік =~~1986~~1960 \|сторінок =Т. 12ІІІ. — ~~536~~358 \|isbn = \|ref =~~Слово~~Публікації, ~~про~~статті, дослідження. ~~Лесю~~Том ~~Українку~~ІІІ}} * {{книга\|автор =[[~~Леся~~Рильський ~~Українка~~Максим Тадейович\|~~Українка~~Рильський ~~Леся~~М]]. \|заголовок =Зібрання творів: в 1220 т. / за ред. СО. ДІ. ~~Зубкова~~Дея \|місце =Київ \|видавництво =Видавництво «Наукова думка» \|рік =~~1976~~1986 \|сторінок =Т. 512. — ~~336~~536 \|isbn = \|ref =~~Зібрання~~Слово ~~творів.~~про ~~Том~~Лесю 5Українку}} * {{книга\|автор =[[Леся Українка\|Українка Леся]]. \|заголовок =Зібрання творів: в 12 т. / за ред. ВС. ЛД. ~~Микитася~~Зубкова \|місце =Київ \|видавництво =Видавництво «Наукова думка» \|рік =~~1979~~1976 \|сторінок =Т. 125. — ~~696~~336 \|isbn = \|ref =~~Зібрання~~Лісова ~~творів. Том 12~~пісня}} * {{книга\|автор =[[Леся Українка\|Українка Леся]] \|заголовок =Зібрання творів: в 12 т. / за ред. В. Л. Микитася \|місце =Київ \|видавництво =Видавництво «Наукова думка» \|рік =1979 \|сторінок =Т. 12. — 696 \|isbn = \|ref =Зібрання творів. Том 12}} * {{книга\|автор =[[Бжеський Роман Степанович\|Задеснянський Р]] \|заголовок =Критичні нариси. Творчість Лесі Українки \|місце = \|видавництво =В-во «Українська критична думка» \|рік =б.р \|сторінок =Т. 4. — 142 \|isbn = \|ref =Критичні нариси. Том 4}} [[Категорія:П'єси]] [[Категорія:Літературні твори]]