Ленін Володимир Ілліч: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Removing Lenin_portrait.jpg, it has been deleted from Commons by Jcb because: per c:Commons:Deletion requests/Files in Category:Pyotr Otsup.
→‎Цитати: посилання
 
(Не показані 16 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1:
{{Пропаганда}}
{{особа
| ім'я = Володимир Ілліч Ленін
Рядок 7 ⟶ 8:
| commons = Владимир Ильич Ленин
}}
'''Володимир Ілліч Ленін''' (справжнє прізвище ''Ульянов''; рос. ''Владимир Ильич Ленин'', 1870-1927) — радянський політичний діяч, революціонер, засновник і перший керівник [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Дружина — [[Крупська Надія Костянтинівна|Надія Крупська]].
 
== Цитати ==
 
 
{{Q
| Цитата = Ніхто не винен у тому, що він народився рабом; але раб, який не тільки цурається прагнень до своєї свободи, але виправдовує і прикрашає своє рабство (наприклад, називає придушення Польщі, України тощо «захистом вітчизни» великоросів), такий раб є холуй, що викликає законне почуття обурення, презирства та огиди та хам.
| Автор = О национальной гордости великороссов. 1914
| Коментар =
| Оригінал = Никто не повинен в том, если он родился рабом; но раб, который не только чуждается стремлений к своей свободе, но оправдывает и прикрашивает своё рабство (например, называет удушение Польши, Украины и т. д. «защитой отечества» великороссов), такой раб есть вызывающий законное чувство негодования, презрения и омерзения холуй и хам.
}}
{{Q
| Цитата = Чи буде нагода, наприклад, [[Україна|Україні]] мати самостійну державу, це залежить від 1000 невідомих заздалегідь факторів. І, не намагаючись вгадувати марно, ми твердо стоїмо на тому, що безсумнівно: право України на таку державу. Ми поважаємо це право, ми не підтримуємо привілеїв [[Росіяни|великороса]] над [[Українці|українцями]], ми виховуємо маси в дусі визнання цього права, у дусі заперечення державних привілеїв будь-якої нації.
| Автор = [http://www.revolucia.ru/pravonac.htm О ПРАВЕ НАЦИЙ НА САМООПРЕДЕЛЕНИЕ]
| Коментар =
| Оригінал = Суждено ли, например, Украине составить самостоятельное государство, это зависит от 1000 факторов, не известных заранее. И, не пытаясь “гадать” попусту, мы твердо стоим на том, что несомненно: право Украины на такое государство. Мы уважаем это право, мы не поддерживаем привилегий великоросса над украинцами, мы воспитываем массы в духе признания этого права, в духе отрицания государственных привилегий какой бы то ни было нации.
}}
* ''Абстрактної [[істина|істини]] немає, є тільки конкретна істина.'' [http://bibliotekar.ru/encSlov/a/46.htm]
* ''Без «генеральної репетиції» 1905 року перемога Жовтневої революції 1917 року була би неможлива.
Рядок 20 ⟶ 35:
* ''Догнати і перегнати.
** Це завдання комуністичної країни стосовно капіталістичних країн вперше поставив Ленін, а згодом ці дієслова використовували [[Сталін]], [[Хрущов Микита Сергійович|Хрущов]] і інші радянські лідери.
* ''Краще менше, та краще.''
** ''<small>Лучше меньше, да лучше</small>'' (заголовок однієї зі статей Леніна, 1923)
* ''[[Комунізм]] є Радянська влада плюс електрифікація всієї країни.
{{Q
*| ''ПартіяЦитата = Своїй партії ми віримо, в ній ми бачимо розум, честь і совість нашої епохи.''
| Оригінал = Своей партии мы верим, в ней мы видим ум, честь и совесть нашей эпохи.
| Автор = стаття «Політичний шантаж» (1917)<ref>[http://bibliotekar.ru/encSlov/19/44.htm Ум, честь и совесть нашей эпохи]</ref>}}
* ''Революційна фраза є повторення революційних лозунгів без урахування об'єктивних обставин, у цьому переломі подій, у такому стані речей. Лозунги чудові, захопливі, п'янкі, — ґрунту під ними нема, — ось суть революційної фрази.
* ''Революція не визнає нейтральних'' (Ленін, 1970, 11, с. 182)
Рядок 47 ⟶ 63:
| Коментар = В Україні Ленін не бував ніколи.
| Оригінал = Здесь получен еще ряд записок. Одна записка украинского товарища из Киева, который спрашивает: почему я никогда на Украине не был? На Украину поехать далеко. Такую поездку предпринять трудно.<ref>Ленин В. И. [https://books.google.com/books?id=mI95BAAAQBAJ&pg=PA331 Полное собрание сочинений, т. 44, с. 331], на Google Books.</ref>
}}
{{Q|Допомагати [[Червона армія|Червоній армії]] всім, чим тільки може допомогти кожний, — такий перший, основний і найголовніший борг кожного свідомого робітника і селянина.|Оригінал=Помогать Красной армии всем, чем только может помогать каждый, — таков первый, основной и главнейший долг всякого сознательного рабочего и крестьянина.}}
 
=== Останні листи та статті ===
{{Q
| Цитата = Революція зв'язана з першою всесвітньою імперіалістичною війною. В такій війні повинні були позначитися нові риси, або видозмінені в залежності саме від війни, бо ніколи в світі такої [[війна|війни]], в такій обстановці, ще не бувало. Досі ми бачимо, що буржуазія найбагатших країн не може налагодити «нормальних» буржуазних відносин після цієї війни, а наші реформісти, дрібні буржуа, які корчать з себе революціонерів, вважали і вважають межею (її же не прейдеши) нормальні буржуазні відносини, причому розуміють цю «норму» до краю шаблонно і вузько.
 
[…] Безконечно шаблонним є у них довід, який вони вивчили напам'ять під час розвитку західноєвропейської соціал-демократії і який полягає в тому, що ми не доросли до соціалізму, що у нас нема, як висловлюються різні «вчені» пани з них, об'єктивних економічних умов для соціалізму. І нікому не спадає на думку спитати себе: а чи не міг народ, який зустрів революційну ситуацію, таку, що склалася під час першої імперіалістичної війни, чи не міг він, під впливом безвихідності свого становища, кинутися на таку боротьбу, яка хоч які-небудь шанси відкривала йому на завоювання для себе не зовсім звичайних умов для дальшого зростання цивілізації?
 
[…] Якщо для створення соціалізму потрібен певний рівень культури (хоч ніхто не може сказати, який саме «рівень культури», бо він різний у кожній із західноєвропейських держав), то чому нам не можна почати спочатку із завоювання революційним шляхом передумов для цього певного рівня, а ''потім'' уже, на основі робітничо-селянської влади і радянського ладу, рушити доганяти інші народи.<ref>''Ленін В. І.'' Останні листи і статті, 23 груд. 1922 р. — 2 берез. 1923 р. — Київ: Політвидав України, 1989.— С. 41-43.</ref>
| Коментар = датовано 17 січня 1923
| Автор = '''Про нашу революцію (з приводу записок М. Суханова)''', газета «Правда» № 117, 30 травня 1923 р.
}}
 
{{Q
| Цитата = Нам треба що б то не стало поставити собі завданням для оновлення нашого апарату: по-перше — учитися, по-друге — учитися і по-третє — учитися і потім перевіряти те, щоб наука у нас не залишилась мертвою буквою або модною фразою (а це, нічого гріха таїти, у нас особливо часто буває), щоб наука справді входила в плоть і кров, перетворювалась у складовий елемент побуту цілком і по-справжньому.<ref>''Ленін В. І.'' Останні листи і статті, 23 груд. 1922 р. — 2 берез. 1923 р. — Київ: Політвидав України, 1989.— С. 53.</ref>
| Коментар = датовано 2 березня 1923
| Автор = '''Краще менше, та краще''', газета «Правда» № 49, 4 березня 1923 р.
}}
 
Рядок 55 ⟶ 89:
* ''Лозунг «нагнати і перегнати Америку» також не варто розуміти буквально: всякий оптимізм має бути розумним та мати свої межі. Нагнати і перегнати Америку — означає насамперед необхідність якнайскоріше і всілякими засобами підгноїти, розкласти, зруйнувати її економічну і політичну рівновагу, підточити її і таким чином роздробити її силу і волю до опору. Тільки по тому ми зможемо сподіватись практично «нагнати і перегнати» Сполучені Штати та їх цивілізацію. Революціонер насамперед мусить бути реалістом. … Художник, звісно, також. Імпресіонізм, кубізм, футуризм та всі інші «ізми» спотворюють мистецтво. Воно має обійтися без «ізмів». Мистецтво має бути реальним.''
 
== Цитати про Леніна ==
{{Q
| Цитата = А всі вони, [[Homo Sovieticus|радянські люди]], виведені в колбі марксизму-ленінізму, — мутанти, усі ці атеїсти, починаючи з вождя в Мавзолеї й закінчуючи Пашею на церкві й тисячами комсомольських дикунів під нею, — хіба вони не такі ж виродки, як і здичавілий Дмитро? І хіба може бути іншою людина, яка не вірить у [[Бог]]а, хай би яке ім'я він мав — Ісус, Аллах чи [[Єгова]]? Людина без Бога — це вже не людина.<ref>Базів В. Хрест: постбіблійний детектив. — Харків: Фоліо, 2011. — С. 305</ref>
| Коментар = «Хрест».
| Автор = [[Базів Василь Андрійович|Василь Базів]]}}
{{Q
| Цитата = Для молодих людей Ленін не міг конкурувати з [[uk:w:Джон_Леннон|Ленноном]].{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=357}}
| Коментар =
| Автор = [[Ярослав Грицак]]}}
{{Q
| Цитата = На руській землі ще не бувало такого чудовиська...<ref>{{YouTube|5Iv3ZZXDnBI|«На русской земле еще не бывало такого чудовища...»|logo=1}}</ref>
| Коментар = Роздуми до чергової річниці від дня народження Володимира Ілліча Ульянова (Леніна).
| Автор = Протоієрей Димитрій Смирнов}}
 
== Примітки ==
Рядок 61 ⟶ 108:
== Джерела ==
* ''Ашукин Н. С., Ашукина М. Г.'' Крылатые слова. – Москва, 1955. – 668 с.
* {{книга|автор = [[Ярослав Грицак]] |заголовок = Подолати минуле: глобальна історія України |місто =Київ | видавництво =Портал |рік=2021 |сторінок = 432 |isbn = 978-617-7925-09-4 |ref = Подолати минуле: глобальна історія України}}
 
{{Лідери СРСР}}