Українська мова: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) |
→Цитати: не той розділ |
||
| (Не показані 12 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 8:
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = [[Саварин Петро]], <ref>[http://narodne-slovo.te.ua/2016/11/07/budivnychyj-ukrajinskoho-zhyttya-v-kanadi/ Будівничий українського життя в Канаді]</ref>
}}
{{Q
Рядок 19:
| Цитата = Майже цѣла наша дотыхчасова литература основана на чужихъ подставахъ, […] народъ не принялъ ей яко своей дитины , […] не срозумѣлъ нашого книжного языка. […] Многіи запрещали намъ всего житья литературного, числили насъ до Поляковъ; мы же, хотящи выдертися зъ подъ вліянія польского языка, сталися невольниками старославяньской и россійской мовы, а тымъ способомъ нашъ языкъ, именно поезія утрачае на своей пѣвности и благозвучности!{{sfn|Національна ідентифікація…|2016|с=134}}
| Автор = стаття «Допись. Зъ подъ Львова», газета «Зоря Галицка», 3 квітня 1857}}
{{Q
|Цитата = Мова є тією субстанцією, яка – без всякого домішку ідеалізму – так чи інакше означує собою всі стани, в якому перебуває українське суспільство. Мова завжди була об’єктом, який зазнавав атаки русифікаторів, асиміляторів усіх різновидів: чи це була польсько-литовська Річ Посполита, чи протягом довшого періоду історії Російська імперія. Чому? Тому що мова теж історично, безвідносно до того, подобається це комусь чи ні, визначала націю, модерну націю<ref name="glavcom">[https://glavcom.ua/interviews/profesor-kolumbiyskogo-universitetu-yuriy-shevchuk-v-ukrajini-trivaje-nebachena-rusifikaciya-shcho-mezhuje-z-rasizmom-369707.html Мовознавець Юрій Шевчук: В Україні триває небачена русифікація, що межує з расизмом]</ref>.
|Коментар =
|Оригінал =
|Автор = [[Юрій Шевчук (мовознавець)|Юрій Шевчук]]}}
{{Q
|Цитата = Мова — це матриця ідентичності, адже «на початку було [[слово]], і слово було [[Бог]]ом». Вона — не просто технічний інструмент комунікації, а дуже специфічна модель функціонування психіки, яка формує унікальну картину світу свого носія. Тому «разніца большая». У мові є все<ref name="theukrainians">[https://theukrainians.org/yaryna-vynnytska/ Ярина Винницька: «Культура — це питання національної безпеки»]</ref>.
|Коментар =
|Оригінал =
|Автор = [[Винницька Ярина Володимирівна|Ярина Винницька]]}}
{{Q
| Цитата = Так наша народна мова й не визволилась з-під церковнослов'янської чи староболгарської через те, що наша країна не пристала рішуче до всеєвропейського руху протестантського. […] Вживання старої болгарської мови в церквах на нашій землі було почастно тією дорогою, котра привела освітнє життя російських українців до помосковлення!
Рядок 68 ⟶ 77:
| Коментар =
}}
{{Q|Цитата = [[Світ]] розуміє, що мова є великим елементом політичної гри. Але водночас він також розуміє: якщо у ХХІ столітті певна мова перебуватиме тільки у площині політики — це кінець такої мови. Якщо вона не увійде на ринок мовних товарів і послуг, то це її сильно ослабить. Зараз світ говорить про таку категорію, як сила мови, що визначається за п’ятьма стандартними критеріями: географічним, економічним, комунікаційним, знаннєвим, дипломатичним і медійним. Ці критерії розробив і рейтингував за ними мови світу Кай Л. Чан. До речі, українська мова в цьому рейтингу належить до топ-50 мов світу<ref>[https://tyzhden.ua/Culture/245463 Орися Демська: «Якщо у ХХІ столітті певна мова перебуватиме тільки у площині політики, то це стане її кінцем»]</ref>.
|Коментар =
|Оригінал =
|Автор = [[Демська Орися Мар'янівна|Орися Демська]]}}
{{Q
| Цитата = Таким чином і в Україні, як то ми бачили і в інших європейських та слов'янських народів, [[реформація]] покликала до життя народню мову, як мову літературну. До того часу літературною мовою була в нас мова церковно-слов'янська, як у народів католицьких – латина. Це тільки з часу реформації прийнято в Україні мовою літературною живу народню мову, і стали вже нею писати книжки; до цієї доби не маємо ані одної книжки, писаної живою українською мовою.<ref>Огієнко Іларіон. Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви. — Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — С. 172</ref>
| Коментар = «Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви».
| Автор = [[Іларіон (Огієнко)]]}}
{{Q
| Цитата = Найважче, однак, пояснити, чому в українському випадку появилися не дві, а одна мова: ані Київ не завойовував Львів, ані Львів не завойовував Києва. Вирішальну роль відіграло свідоме рішення західно- і східно-українських еліт творити спільну мову.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=374}}
| Коментар = Москва підкоривши Новгород, прирекла новгородську мову. Так два регіони отримали одну мову.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=374}}
| Автор = [[Ярослав Грицак]]}}
[[Файл:Мініатюра Євангеліст Іоанн з Прохором арк. 340 ПЄ.jpg|thumb|Мініатюра Євангеліст Іоанн з Прохором арк. 340, Пересопницьке Євангеліє]]{{Q
| Цитата = Переклади Біблії на місцеві говірки можна вважати умовною датою народження європейських мов. На українських землях перші такі переклади - [[UK:W:Пересопницьке Євангеліє|Пересопницьке Євангеліє]] на Волині та інші - з'явилися в 1550-60-х.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=376}}
| Коментар = [[UK:W:Протестантизм|Протестантизм]] вимагав зрозумілості слова [[Ісус Христос|Христа]].
| Автор = [[Ярослав Грицак]]}}
{{Q
| Цитата = Нам треба привчитися жити з мовним питанням. Воно - як хронічна хвороба, котра докучає, але від якої не вмирають.{{sfn|Подолати минуле: глобальна історія України|2021|с=387}}
| Коментар =
| Автор = [[Ярослав Грицак]]}}
{{Q|Цитата = Якби мені [[людина]] сказала: «[[Какая разніца]]» – і потім перейшла на [[Українська мова|українську мову]], я б повірив, що для неї справді нема різниці. Але «какая разніца» кажеться як виправдання, щоб ніколи і за жодних обставин не переходити на державну мову цієї країни. Це якась орвелянська формула, коли [[правда]] – це [[брехня]], [[любов]] – це [[ненависть]], а [[війна]] – це [[мир]].
|Коментар =
|Оригінал =
|Автор = Юрій Шевчук, мовознавець}}
{{Q|Зовсім недавно українська інтелігенція захоплювалася тим, як [[Джамала]] спілкується [[Українська мова|українською]]. І всі ми чуємо, як досконало володіє мовою [[Рефат Чубаров]]... А самі ми, [[українці]], можемо заговорити [[кримськотатарська мова|кримськотатарською]]? Більшість із нас знає хоч одне слово рідною мовою [[Мустафа Джемілєв|Джемілєва]] і Джамали? А було б непогано, аби ми вміли звернутися до [[кримські татари|кримських татар]] близькими їм словами...<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/1999968-desat-krimskotatarskih-sliv-aki-mae-znati-kozen-ukrainec.html Укрінформ]</ref>|Автор=Укрінформ}}
{{Q
| Цитата = А то ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік, по-руському — на проізвол судьби. Або, нарешті, кажуть, берега дати… Наприклад, треба українській неписьменності берега дати! Ах, Улю. Як ще ми погано знаємо українську мову. Кажемо, наприклад: потяг іде третьою швидкістю, а треба — поїзд третім погоном іде. Погін, а не швидкість. А яка ж вона поетична, милозвучна, що вже багата… Та ось вам на одне слово [[спілкування|«говорити»]] аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти, гуторити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, жебоніти, верзти, плести, герготати, бурмотати, патякати, варнякати, пасталакати, хамаркати, мимрити, цокотіти…{{sfn|Мина Мазайло|1990|с=108}}
Рядок 151 ⟶ 181:
== Примітки ==
{{примітки|3}}
== Джерела ==
Рядок 157 ⟶ 187:
* {{книга|заголовок = Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива: монографія / І. Д. Фаріон |місце =Львів|видавництво =Видавництво Львівської політехніки|рік =2015 |сторінок =656 |isbn=978-617-607-718-3|ref=Фаріон}}
* {{книга|заголовок = Національна ідентифікація українців Галичини у XIX — на початку XX століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії |місце =Львів|видавництво =Логос|рік =2016 |сторінок =320|isbn=966-7379-85-8|ref=Національна ідентифікація…}}
* {{книга|автор = [[Ярослав Грицак]] |заголовок = [[Подолати минуле: глобальна історія України]] |місто =Київ | видавництво =Портал |рік=2021 |сторінок = 432 |isbn = 978-617-7925-09-4 |ref = Подолати минуле: глобальна історія України}}
{{Поділитися}}
[[Категорія:Тематичні статті]]
[[Категорія:Мови]]
[[Категорія:Мови України]]
[[Категорія:Українська мова]]
| |||