Українська мова: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 11:25, 5 серпня 2023 ред. Сергій Липко (обговорення \| внесок) Адміністратори 31 352 редагування м Відкинуто редагування 146.120.168.126 (обговорення) до зробленого Alice Redhotroof Мітка: Відкіт ← Попереднє редагування		Поточна версія на 18:51, 25 серпня 2024 ред. скасувати Master Tom Bombadil (обговорення \| внесок) 586 редагувань →‎Цитати: не той розділ
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 85: \| Коментар = «Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви». \| Автор = [[Іларіон (Огієнко)]]}} {{Q \| Цитата = Найважче, однак, пояснити, чому в українському випадку появилися не дві, а одна мова: ані Київ не завойовував Львів, ані Львів не завойовував Києва. Вирішальну роль відіграло свідоме рішення західно- і східно-українських еліт творити спільну мову.{{sfn\|Подолати минуле: глобальна історія України\|2021\|с=374}} \| Коментар = Москва підкоривши Новгород, прирекла новгородську мову. Так два регіони отримали одну мову.{{sfn\|Подолати минуле: глобальна історія України\|2021\|с=374}} \| Автор = [[Ярослав Грицак]]}} [[Файл:Мініатюра Євангеліст Іоанн з Прохором арк. 340 ПЄ.jpg\|thumb\|Мініатюра Євангеліст Іоанн з Прохором арк. 340, Пересопницьке Євангеліє]]{{Q \| Цитата = Переклади Біблії на місцеві говірки можна вважати умовною датою народження європейських мов. На українських землях перші такі переклади - [[UK:W:Пересопницьке Євангеліє\|Пересопницьке Євангеліє]] на Волині та інші - з'явилися в 1550-60-х.{{sfn\|Подолати минуле: глобальна історія України\|2021\|с=376}} \| Коментар = [[UK:W:Протестантизм\|Протестантизм]] вимагав зрозумілості слова [[Ісус Христос\|Христа]]. \| Автор = [[Ярослав Грицак]]}} {{Q \| Цитата = Нам треба привчитися жити з мовним питанням. Воно - як хронічна хвороба, котра докучає, але від якої не вмирають.{{sfn\|Подолати минуле: глобальна історія України\|2021\|с=387}} \| Коментар = \| Автор = [[Ярослав Грицак]]}} {{Q\|Цитата = Якби мені [[людина]] сказала: «[[Какая разніца]]» – і потім перейшла на [[Українська мова\|українську мову]], я б повірив, що для неї справді нема різниці. Але «какая разніца» кажеться як виправдання, щоб ніколи і за жодних обставин не переходити на державну мову цієї країни. Це якась орвелянська формула, коли [[правда]] – це [[брехня]], [[любов]] – це [[ненависть]], а [[війна]] – це [[мир]]. \|Коментар = \|Оригінал = \|Автор = Юрій Шевчук, мовознавець}} {{Q\|Зовсім недавно українська інтелігенція захоплювалася тим, як [[Джамала]] спілкується [[Українська мова\|українською]]. І всі ми чуємо, як досконало володіє мовою [[Рефат Чубаров]]... А самі ми, [[українці]], можемо заговорити [[кримськотатарська мова\|кримськотатарською]]? Більшість із нас знає хоч одне слово рідною мовою [[Мустафа Джемілєв\|Джемілєва]] і Джамали? А було б непогано, аби ми вміли звернутися до [[кримські татари\|кримських татар]] близькими їм словами...<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/1999968-desat-krimskotatarskih-sliv-aki-mae-znati-kozen-ukrainec.html Укрінформ]</ref>\|Автор=Укрінформ}} === З п'єси [[Куліш Микола Гурович\|Миколи Куліша]] «[[Мина Мазайло]]» === {{Q \| Цитата = А то ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік, по-руському — на проізвол судьби. Або, нарешті, кажуть, берега дати… Наприклад, треба українській неписьменності берега дати! Ах, Улю. Як ще ми погано знаємо українську мову. Кажемо, наприклад: потяг іде третьою швидкістю, а треба — поїзд третім погоном іде. Погін, а не швидкість. А яка ж вона поетична, милозвучна, що вже багата… Та ось вам на одне слово [[спілкування\|«говорити»]] аж цілих тридцять нюансових: говорити, казати, мовити, балакати, гомоніти, гуторити, повідати, торочити, точити, базікати, цвенькати, бубоніти, лепетати, жебоніти, верзти, плести, герготати, бурмотати, патякати, варнякати, пасталакати, хамаркати, мимрити, цокотіти…{{sfn\|Мина Мазайло\|1990\|с=108}} Рядок 170 ⟶ 187: * {{книга\|заголовок = Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива: монографія / І. Д. Фаріон \|місце =Львів\|видавництво =Видавництво Львівської політехніки\|рік =2015 \|сторінок =656 \|isbn=978-617-607-718-3\|ref=Фаріон}} * {{книга\|заголовок = Національна ідентифікація українців Галичини у XIX — на початку XX століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії \|місце =Львів\|видавництво =Логос\|рік =2016 \|сторінок =320\|isbn=966-7379-85-8\|ref=Національна ідентифікація…}} * {{книга\|автор = [[Ярослав Грицак]] \|заголовок = [[Подолати минуле: глобальна історія України]] \|місто =Київ \| видавництво =Портал \|рік=2021 \|сторінок = 432 \|isbn = 978-617-7925-09-4 \|ref = Подолати минуле: глобальна історія України}} {{Поділитися}} Рядок 176 ⟶ 193: [[Категорія:Мови]] [[Категорія:Мови України]] [[Категорія:Українська мова]]