Федун Петро Миколайович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 21:10, 30 березня 2016 ред. Тарас Самборський (обговорення \| внесок) 4682 редагування м →‎Про нього: правопис ← Попереднє редагування		Поточна версія на 13:57, 20 лютого 2020 ред. скасувати Тарас Самборський (обговорення \| внесок) 4682 редагування м →‎Публікації: вікіфікація
(Не показані 13 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: {{Вибрана цитата}} {{Особа \| ім'я = Петро Федун-«Полтава» Рядок 11 ⟶ 12: == Цитати == * {{Q \| Цитата = ''[[Патріотизм]] мусить проявлятися не тільки в охоті зложити життя в жертві за національні ідеали, але й в охоті щоденною тяжкою працею здобути щораз нові позиції, творити щораз нові вартости.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=32}} ~~\| Коментар = «Про ще один героїзм» (1943)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''[[Історія]] не складається тільки з великих подій і великих людей. Вони надають їй засадничий тон.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=32}} ~~\| Коментар = «Про ще один героїзм» (1943)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Прагнення до волі і самостійности, висока народна честь, що не допустить, над собою глумитися, вірність заповітам предків зродили нас, українських повстанців, зродили нашу [[Українська повстанська армія\|Українську Повстанчу Армію]].''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=38}} ~~\| Коментар = «За честь, за життя!» (січень 1945)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Цілі, за які велася [[Друга світова війна\|війна]], були виразно імперіялістичні. [[Державна влада\|Правлячі кліки держав]] першого табору хотіли силою здобути «життєвий простір» шляхом, звичайно, поневолення других народів, шляхом вирвання скорше загарбаних територій у держав другого табору. Правлячі ж кліки держав другого табору боронили свого імперіялістичного дотеперішнього стану посідання не без надії в результаті війни цей стан таким самим шляхом побільшити. <…> Водночас кожна з воюючих «великодержав» намагалася знайти якусь «ідею», виставити якийсь ідейний прапор, щоб за нього заховати своє хижацьке, імперіялістичне обличчя. [[Третій Рейх\|Гітлерівська Німеччина]] створила для поневолених собою народів концепцію «Нової Европи», а потім ідею «оборони европейської культури» перед «варварським Сходом». [[Антигітлерівська коаліція\|Західні аліянти]] визначили як ціль війни, що в неї вони зв'язалися, оборону «демократії», «оборону правопорядку в світі» перед наступом [[Нацизм\|«нацизму»]], [[Диктатура\|«диктатури»]]. Разом з ними взялися боронити «демократію» й [[Більшовики\|большевики]].''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=102-103}} ~~\| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Не може ж [[український націоналізм]] нести народові капіталізму, коли народ цього капіталізму не хоче, вважає його кроком назад, у порівнянні з тим, що він має навіть сьогодні.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=115}} ~~\| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Ідеєю безклясового суспільства ми протиставляємося капіталістичному світови з його експлуататорськими капіталістичними клясами та большевицькій системі з її новою експлуататорською клясою большевицьких вельмож.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=115}} ~~\| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Борючись за незалежну українську державу, ми боремося тільки за здійснення українським народом тих прав, якими вже давно користується величезна більшість народів світу, і які (права) вже давно визнано природними правами кожного народу. До речі, наша боротьба є законною боротьбою навіть з точки зору большевицьких законів: конституція СССР забезпечує за кожним народом право на вільний вихід із складу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік\|СССР]].''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=324}} ~~\| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Усі народи, в тому числі [[Росіяни\|російський]] та польський народи, ми цінимо, шануємо та прагнемо до дійсної дружби і співпраці з ними. Ми ненавидимо і боремося тільки проти тих [[Імперіалізм\|імперіялістичних сил]], які нас поневолюють або хочуть поневолити.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=324}} ~~\| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Коли йдеться про соціяльні цілі нашої боротьби, то ми, бандерівці, боремося за побудову [[Соціалізм\|безклясового суспільства]]. Ми є проти повороту в Україну, як поміщиків так і [[Капіталізм\|капіталістів]]. Ми є за знищення в [[Україна\|Україні]] нової експлуататорської паразитарної кляси – кляси большевицьких вельмож, складеної з верховодів партії, МВД і МГБ, адміністрації, армії. Ми є за суспільну [[власність]] на знаряддя і засоби виробництва.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=326}} ~~\| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Нещастям для [[Демократія\|демократії]] було, що вона народилася і розвивалася рівночасно з [[лібералізм]]ом. Через те, мабуть, вони й вважаються, особливо їхніми противниками, за дві сестри-близнюки, здібні тільки приносити всяке зло [[Суспільство\|суспільству]].''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=381}} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Кілька збройних сутичок з комуністичними боївками, кілька демонстративних походів чи хоч би навіть «марш» фашистівських загонів «на Рим», що був маршем без спротиву, — це ще не [[революція]], в кожному разі не революція в загально прийнятому розумінні цього слова. [[Фашизм\|Фашисти]] зручно використали загальне знеохочення мас до хаосу, розбиття, політичної гризні. Народні маси хотіли, нарешті, якогось ладу, фашисти були проти партійної гризні і сварок — і тому маси їх підтримали.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=405}} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Після короткого періоду успіхів почалася зворотна фаза в розвитку фашизму. Його керівники, в значній мірі напевно «запаморочені» цими успіхами, засугеровані власними легендами про свою силу і про силу власних держав, не маючи змоги ніколи почути вільної і широкої критики самих себе, повели свої народи на шлях імперіялістичних авантюр, які, як відомо, і для Італії, і для Німеччини закінчилися катастрофою.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=405}} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Історичний досвід в ділянці розвитку політичних устроєвих форм і, особливо, досвід з монопартійними системами фашистівського та большевицького типу, незаперечно доказує, що поки що в цій ділянці людство не створило нічого кращого над тип парляментарної демократії. Це не значить, очевидно, що парляментарна демократія, є якийсь ідеальний тип внутрідержавного політичного устрою.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=408}} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''В середовищі панівної групи завжди панує певна безкритичність до самої себе.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=414}} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Большевицький лад, большевицький «соціялізм» підсовєтські маси ненавидять. Але підсовєтські народи не тужать теж за капіталізмом, що його повалено на території сьогоднішнього СССР в 1917-[19]20 рр. Підсовєтські люди у своїй величезній більшості є виразно проти повороту капіталізму.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=540}} \| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Національні почуття окремих підсовєтських народів, і особливо [[Українці\|українського народу]], їхні прагнення до самостійности — це величезна сила, якої ні в якому разі не вільно ні недооцінювати, ні тим більше випускати з уваги.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=541}} \| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Мене, як і всіх моїх друзів, постійно дуже дивує такий факт: Чому большевицька пропаґанда ніколи не занедбує використати навіть найменший факт невдоволення чи активної боротьби з боку такої чи іншої робітничої організації [[Сполучені Штати Америки\|США]], не занедбує використати такого чи іншого протирежимного виступу, наприклад, на Філіппінах — і в той час американська пропаґанда майже не використовує фактів протибольшевицької боротьби в СССР, зокрема фактів визвольної протибольшевицької боротьби українського народу.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=543}} \| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Для підпільної партизанської боротьби в Совєтському Союзі не вільно підходити з такими критеріями, з якими часто підходиться до цих форм боротьби в [[Демократія\|демократичних]] країнах, де є всі можливості боротися леґальним мирним шляхом. В Совєтському Союзі таких можливостей нема.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=543}} \| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950) ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Підготовка третьої світової війни супроводиться незвичайно голосною і широкою [[Пропаганда\|пропагандою]] за мир і проти війни. Кожен з бльоків, кожен уряд, навіть кожний визначний державний діяч намагається виступати як найрішучіший противник [[Війна\|війни]] та найщиріший прихильник мирного співжиття між народами.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=545}} ~~\| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Всякий [[Імперіалізм\|імперіялізм]] в остаточному результаті дає тільки негативні наслідки — і то не лише для народів поневолених, але й для народів панівних.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=546}} ~~\| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Ідеалом американських, а також і англійських політиків є творення великодержавних комплексів у формі чи то Об'єднаної Европи, чи то просто Сполучених Штатів усього світу. Внаслідок цього ідея перебудови СССР на принципі незалежних національних держав усіх підсовєтських народів, які до цього прагнуть, не є поки що серед американо-англійських політичних кіл особливо популярною. Ці кола радше є за збереження територіяльно-державної цілости сьогоднішнього СССР.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=555}} ~~\| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''[[Українці\|Український народ]], придушений кривавим чоботом большевицької однопартійної [[Диктатура\|диктатури]], безперечно, ненавидить усякий [[Тоталітаризм\|тоталітарний лад]]. Але український народ протягом останніх десятиріч відвик також від міжпартійної гризні, властивої західним демократіям. <…> Всяку міжпартійну боротьбу в умовах власної держави він оцінюватиме тільки негативно.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=579}} ~~\| Коментар = «Якого об'єднання нам треба?» (2 лютого 1951)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Український народ прагне до повалення большевизму не в ім'я повороту до старого, не в ім'я повороту до капіталізму, а в ім'я побудови на руїнах большевизму нового ладу — такого ладу, що був би справедливіший та кращий як за большевизм, так і за капіталізм.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=585}} ~~\| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Головною причиною важкого життя підсовєтських мас є гнобительська і експлуататорська політика [[Москва\|московсько]]-большевицької, імперіялістичної, протинародної кліки, а не саме усуспільнення знарядь і засобів виробництва.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=585}} ~~\| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Українське ж селянство широко включиться у визвольну боротьбу лише в тому випадку, коли прапор боротьби за Самостійну Україну буде для нього рівночасно прапором боротьби за його клясове визволення, за його життьові клясові інтереси, коли цілі цієї боротьби повністю задовольнятимуть і його клясові прагнення.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=589}} ~~\| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} * {{Q \| Цитата = ''Під безклясовим суспільством ОУН розуміє таке суспільство, що в ньому не існуватиме поділу на визискувачів та визискуваних, не існуватиме [[Експлуатація (визиск)\|експлуатації]] людини людиною; таке суспільство, що було б вільне від усіх тих соціяльних і економічних лих, що є властиві сьогоднішньому капіталізмові та большевизмові. Під безклясовим суспільством ОУН розуміє суспільство без [[поміщик]]ів та без великих землевласників взагалі, суспільство без капіталістів, суспільство без упривілейованих політично і економічно паразитів типу сьогоднішніх большевицьких вельмож — суспільство [[Пролетаріат\|працюючих]], побудоване на засаді економічної і соціяльної рівности та максимальної справедливости. Економічною основою цього суспільства буде суспільна, національно-державна або громадсько-кооперативна власність на знаряддя і [[засоби виробництва]] в усіх вирішальних галузях народного господарства та [[Командна економіка\|пляновість]] і суспільна контроля всього народно-господарського життя.''{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=590}} ~~\| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951)~~ ~~\| Оригінал =~~ }} === ~~Про нього~~Публікації === * {{Q \| Цитата = [[Патріотизм]] мусить проявлятися не тільки в охоті зложити життя в жертві за національні ідеали, але й в охоті щоденною тяжкою працею здобути щораз нові позиції, творити щораз нові вартости.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=32}} \| Цитата = ''Він був середнього зросту, худорлявий, як зрештою всі повстанці, і гарно збудований. Не був вродливий з лиця. Його риси справляли враження наче витесаних рукою скульптора у камені, неподатливому на детальне вигладження. Зате в нього були дуже промовисті очі. Вони променіли добром і шляхетністю. Коли зустрітися з його поглядом, він збережеться у пам'яті. Зодягнутий у мундир совєтського офіцера, цупко підтягнутий шкіряним поясом, з якого звисала кабура з пістолетом, назовні він мав вигляд військовика. Але насправді Полтава був наскрізь цивільною людиною.{{sfn\|Тисяча доріг\|1995\|с=175}} \| Коментар = «УПро ~~Головному~~ще ~~осередку~~один ~~пропаґанди~~героїзм» (1943).}} {{Q ~~\| Оригінал =~~ \| Цитата = [[Історія]] не складається тільки з великих подій і великих людей. Вони надають їй засадничий тон.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=32}} ~~\| Автор = [[Савчин Марія\|Марія Савчин («Марічка»)]]~~ \| Коментар = «Про ще один героїзм» (1943).}} }} * {{Q \| Цитата = Прагнення до волі і самостійности, висока народна честь, що не допустить, над собою глумитися, вірність заповітам \| Цитата = ''Найориґінальніший у дискусіях був Полтава. Він не сидів, як усі інші, тільки вимірював кроками кімнату туди й сюди, стягнувши зосереджено брови. Виглядав майже суворий і при тому своєрідно елеґантний. Проте не манера поведінки, а насамперед блискучий підхід до заторкуваних проблем захоплював мене. Він наче зі звою розвивав нитку думок і майстерно ткав на всю широчінь полотно своїх міркувань. В його арґументах дуже виразно було визначене центральне питання, підкріплене периферіяльними, і все вміло пов'язане. У висліді, наче на тарілці, підносив глибинно продуману і проаналізовану кінцеву думку. Характерною в усьому процесі була дисципліна логіки. Він не повторював уже сказаного, лише прямував уперед, розкриваючи все нові горизонти, поки не вичерпав питання. Він знав [[Німецька мова\|німецьку]] і кілька слов'янських мов. Тоді вивчав [[Англійська мова\|англійську мову]].''{{sfn\|Тисяча доріг\|1995\|с=182-183}} предків зродили нас, українських повстанців, зродили нашу [[Українська повстанська армія\|Українську Повстанчу Армію]].{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=38}} ~~\| Коментар = «У Головному осередку пропаґанди»~~ \| Коментар = «За честь, за життя!» (січень 1945).}} ~~\| Оригінал =~~ {{Q ~~\| Автор = Марія Савчин («Марічка»)~~ \| Цитата = Цілі, за які велася [[Друга світова війна\|війна]], були виразно імперіялістичні. [[Державна влада\|Правлячі кліки держав]] першого табору хотіли силою здобути «життєвий простір» шляхом, звичайно, поневолення других народів, шляхом вирвання скорше загарбаних територій у держав другого табору. Правлячі ж кліки держав другого табору боронили свого імперіялістичного дотеперішнього стану посідання не без надії в результаті [[війна\|війни]] цей стан таким самим шляхом побільшити. <…> Водночас кожна з воюючих «великодержав» намагалася знайти якусь «ідею», виставити якийсь ідейний прапор, щоб за нього заховати своє хижацьке, імперіялістичне обличчя. [[Третій Рейх\|Гітлерівська Німеччина]] створила для поневолених собою народів концепцію «Нової Европи», а потім ідею «оборони европейської культури» перед «варварським Сходом». [[Антигітлерівська коаліція\|Західні аліянти]] визначили як ціль війни, що в неї вони зв'язалися, оборону «демократії», «оборону правопорядку в світі» перед наступом [[Нацизм\|«нацизму»]], [[Диктатура\|«диктатури»]]. Разом з ними взялися боронити «демократію» й [[Більшовики\|большевики]].{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=102-103}} }} \| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946).}} * {{Q {{Q \| Цитата = ''Увага істориків та краєзнавців здебільшого зосереджена на ключових постатях українського визвольного руху середини ХХ ст. таких як: [[Коновалець Євген Михайлович\|Євген Коновалець]], [[Бандера Степан Андрійович\|Степан Бандера]], [[Шухевич Роман Йосипович\|Роман Шухевич]], [[Кук Василь Степанович\|Василь Кук]]. Про їх життя та діяльність опубліковано низку спогадів, збірників документів, матеріалів і написано чимало наукових розвідок, статей та брошур. Натомість П. Полтава, як зрештою й Дмитро Маївський — «Тарас», Йосип Позичанюк — «Шугай», Яків Бусел — «Київський», [[Дяків Осип Васильович\|Осип Дяків — «Горновий»]] та інші ідеологи збройного підпілля ОУН та УПА, як це не прикро, переважно залишаються поза увагою науковців.''<ref>Романюк М. В. Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА. — Торонто — Львів: Видавництво Літопис УПА, 2009. — С. 5-6 — ISBN 978-966-2105-12-4</ref> \| Цитата = Не може ж [[український націоналізм]] нести народові капіталізму, коли народ цього капіталізму не хоче, вважає його кроком назад, у порівнянні з тим, що він має навіть сьогодні.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=115}} ~~\| Коментар = «Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА»~~ \| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946).}} ~~\| Оригінал =~~ {{Q ~~\| Автор = [[Романюк Михайло Васильович\|Михайло Романюк]]~~ \| Цитата = Ідеєю безклясового суспільства ми протиставляємося капіталістичному світови з його експлуататорськими капіталістичними клясами та большевицькій системі з її новою експлуататорською клясою большевицьких вельмож.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=115}} }} \| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946).}} * {{Q {{Q \| Цитата = ''Діючи на різних постах у визвольному підпіллі, він весь час і передусім працював як ідеолог-публіцист, з'ясовуючи та розробляючи програмові проблеми і підготовляючи ідейно-пропаґандивний матеріял для революційно-визвольної дії. Праці його, як і інших підпільних публіцистів, народилися в атмосфері постійної чуйности і збройної готовности до ворожого наскоку, в підпільних бункерах чи під «смерекою» — цим виразом змальовувано в переносному, а то й у дослівному сенсі умови підпілля, в яких доводилося працювати його учасникам. Тому писання П. Полтави — це в першу чергу живе свідоцтво історії, це документи часу, що, вникаючи в глибокі істини національного буття, виходить з самого життя і годується його драматичною і потужною силою.''{{sfn\|Збірник Підпільних писань\|1959\|с=6}} \| Цитата = Борючись за незалежну українську державу, ми боремося тільки за здійснення українським народом тих прав, якими вже давно користується величезна більшість народів світу, і які (права) вже давно визнано природними правами кожного народу. До речі, наша боротьба є законною боротьбою навіть з точки зору большевицьких законів: конституція СССР забезпечує за кожним народом право на вільний вихід із складу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік\|СССР]].{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=324}} ~~\| Коментар = «Вступ»~~ \| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948).}} ~~\| Оригінал =~~ {{Q ~~\| Автор = [[Ребет Дарія Омелянівна\|Дарія Ребет]]~~ \| Цитата = Усі народи, в тому числі [[Росіяни\|російський]] та польський народи, ми цінимо, шануємо та прагнемо до дійсної дружби і співпраці з ними. Ми ненавидимо і боремося тільки проти тих [[Імперіалізм\|імперіялістичних сил]], які нас поневолюють або хочуть поневолити.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=324}} }} \| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948).}} * {{Q {{Q \| Цитата = ''Своєю оцінкою большевицької системи усім комплексом різних проблем і явищ П. Полтава подекуди з ударяючою згідністю і схожістю випередив на кілька років популярну критичну працю колишнього чільного юґославського комуніста Мілована Джіласа «Нова кляса».''{{sfn\|Збірник Підпільних писань\|1959\|с=8}} \| Цитата = Коли йдеться про соціяльні цілі нашої боротьби, то ми, бандерівці, боремося за побудову [[Соціалізм\|безклясового суспільства]]. Ми є проти повороту в Україну, як поміщиків так і [[Капіталізм\|капіталістів]]. Ми є за знищення в [[Україна\|Україні]] нової експлуататорської паразитарної кляси – кляси большевицьких вельмож, складеної з верховодів партії, МВД і МГБ, адміністрації, армії. Ми є за суспільну [[власність]] на знаряддя і засоби виробництва.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=326}} ~~\| Коментар = «Вступ»~~ \| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948).}} ~~\| Оригінал =~~ {{Q ~~\| Автор = Дарія Ребет~~ \| Цитата = Нещастям для [[Демократія\|демократії]] було, що вона народилася і розвивалася рівночасно з [[лібералізм]]ом. Через те, мабуть, вони й вважаються, особливо їхніми противниками, за дві сестри-близнюки, здібні тільки приносити всяке зло [[Суспільство\|суспільству]].{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=381}} }} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}} * {{Q {{Q \| Цитата = ''Ті, що знали П. Полтаву особисто, описують його як молоду, енерґійну людину середнього зросту, радше струнку, яка своїм зовнішнім виглядом справляла враження військовика. Сірі очі і гостро різьблене смагляве обличчя прозраджували людину, яка знає, чого вона прагне. Всі підкреслюють його вироблену і милу товариську поведінку.''{{sfn\|Збірник Підпільних писань\|1959\|с=10}} \| Цитата = Кілька збройних сутичок з комуністичними боївками, кілька демонстративних походів чи хоч би навіть «марш» фашистівських загонів «на Рим», що був маршем без спротиву, — це ще не [[революція]], в кожному разі не революція в загально прийнятому розумінні цього слова. [[Фашизм\|Фашисти]] зручно використали загальне знеохочення мас до хаосу, розбиття, політичної гризні. Народні маси хотіли, нарешті, якогось ладу, фашисти були проти партійної гризні і сварок — і тому маси їх підтримали.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=405}} ~~\| Коментар = «Про автора»~~ \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}} ~~\| Оригінал =~~ {{Q ~~\| Автор =~~ \| Цитата = Після короткого періоду успіхів почалася зворотна фаза в розвитку фашизму. Його керівники, в значній мірі напевно «запаморочені» цими успіхами, засугеровані власними легендами про свою силу і про силу власних держав, не маючи змоги ніколи почути вільної і широкої критики самих себе, повели свої народи на шлях імперіялістичних авантюр, які, як відомо, і для Італії, і для Німеччини закінчилися катастрофою.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=405}} }} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}} {{Q \| Цитата = Історичний досвід в ділянці розвитку політичних устроєвих форм і, особливо, досвід з монопартійними системами фашистівського та большевицького типу, незаперечно доказує, що поки що в цій ділянці людство не створило нічого кращого над тип парляментарної демократії. Це не значить, очевидно, що парляментарна демократія, є якийсь ідеальний тип внутрідержавного політичного устрою.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=408}} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}} {{Q \| Цитата = В середовищі панівної групи завжди панує певна безкритичність до самої себе.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=414}} \| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}} {{Q \| Цитата = Большевицький лад, большевицький «соціялізм» підсовєтські маси ненавидять. Але підсовєтські народи не тужать теж за капіталізмом, що його повалено на території сьогоднішнього СССР в 1917-[19]20 рр. Підсовєтські люди у своїй величезній більшості є виразно проти повороту капіталізму.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=540}} \| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950).}} {{Q \| Цитата = Національні почуття окремих підсовєтських народів, і особливо [[Українці\|українського народу]], їхні прагнення до самостійности — це величезна сила, якої ні в якому разі не вільно ні недооцінювати, ні тим більше випускати з уваги.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=541}} \| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950).}} {{Q \| Цитата = Мене, як і всіх моїх друзів, постійно дуже дивує такий факт: Чому большевицька пропаґанда ніколи не занедбує використати навіть найменший факт невдоволення чи активної боротьби з боку такої чи іншої робітничої організації [[Сполучені Штати Америки\|США]], не занедбує використати такого чи іншого протирежимного виступу, наприклад, на Філіппінах — і в той час американська пропаґанда майже не використовує фактів протибольшевицької боротьби в СССР, зокрема фактів визвольної протибольшевицької боротьби українського народу.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=543}} \| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950).}} {{Q \| Цитата = Для підпільної партизанської боротьби в Совєтському Союзі не вільно підходити з такими критеріями, з якими часто підходиться до цих форм боротьби в [[Демократія\|демократичних]] країнах, де є всі можливості боротися леґальним мирним шляхом. В Совєтському Союзі таких можливостей нема.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=543}} \| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950).}} {{Q \| Цитата = Підготовка третьої світової війни супроводиться незвичайно голосною і широкою [[Пропаганда\|пропагандою]] за мир і проти війни. Кожен з бльоків, кожен уряд, навіть кожний визначний державний діяч намагається виступати як найрішучіший противник [[Війна\|війни]] та найщиріший прихильник мирного співжиття між народами.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=545}} \| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951).}} {{Q \| Цитата = Всякий [[Імперіалізм\|імперіялізм]] в остаточному результаті дає тільки негативні наслідки — і то не лише для народів поневолених, але й для народів панівних.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=546}} \| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951).}} {{Q \| Цитата = Ідеалом американських, а також і англійських політиків є творення великодержавних комплексів у формі чи то Об'єднаної Европи, чи то просто Сполучених Штатів усього світу. Внаслідок цього ідея перебудови СССР на принципі незалежних національних держав усіх підсовєтських народів, які до цього прагнуть, не є поки що серед американо-англійських політичних кіл особливо популярною. Ці кола радше є за збереження територіяльно-державної цілости сьогоднішнього СССР.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=555}} \| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951).}} {{Q \| Цитата = [[Українці\|Український народ]], придушений кривавим чоботом большевицької однопартійної [[Диктатура\|диктатури]], безперечно, ненавидить усякий [[Тоталітаризм\|тоталітарний лад]]. Але український народ протягом останніх десятиріч відвик також від міжпартійної гризні, властивої західним демократіям. <…> Всяку міжпартійну боротьбу в умовах власної держави він оцінюватиме тільки негативно.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=579}} \| Коментар = «Якого об'єднання нам треба?» (2 лютого 1951).}} {{Q \| Цитата = Український народ прагне до повалення большевизму не в ім'я повороту до старого, не в ім'я повороту до капіталізму, а в ім'я побудови на руїнах большевизму нового ладу — такого ладу, що був би справедливіший та кращий як за большевизм, так і за капіталізм.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=585}} \| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951).}} {{Q \| Цитата = Головною причиною важкого життя підсовєтських мас є гнобительська і експлуататорська політика [[Москва\|московсько]]-большевицької, імперіялістичної, протинародної кліки, а не саме усуспільнення знарядь і засобів виробництва.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=585}} \| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951).}} {{Q \| Цитата = Українське ж селянство широко включиться у визвольну боротьбу лише в тому випадку, коли прапор боротьби за Самостійну Україну буде для нього рівночасно прапором боротьби за його клясове визволення, за його життьові клясові інтереси, коли цілі цієї боротьби повністю задовольнятимуть і його клясові прагнення.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=589}} \| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951).}} {{Q \| Цитата = Під безклясовим суспільством ОУН розуміє таке суспільство, що в ньому не існуватиме поділу на визискувачів та визискуваних, не існуватиме [[Експлуатація (визиск)\|експлуатації]] людини людиною; таке суспільство, що було б вільне від усіх тих соціяльних і економічних лих, що є властиві сьогоднішньому капіталізмові та большевизмові. Під безклясовим суспільством ОУН розуміє суспільство без [[поміщик]]ів та без великих землевласників взагалі, суспільство без капіталістів, суспільство без упривілейованих політично і економічно паразитів типу сьогоднішніх большевицьких вельмож — суспільство [[Пролетаріат\|працюючих]], побудоване на засаді економічної і соціяльної рівности та максимальної справедливости. Економічною основою цього суспільства буде суспільна, національно-державна або громадсько-кооперативна власність на знаряддя і [[засоби виробництва]] в усіх вирішальних галузях народного господарства та [[Командна економіка\|пляновість]] і суспільна контроля всього народно-господарського життя.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори\|2008\|с=590}} \| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951).}} === Документи === {{Q \| Цитата = Так як большевики не мають нічого спільного з [[комунізм]]ом, ані соціалізмом, так не мають нічого спільного і з [[Червоний прапор (символ)\|червоним прапором]], який символізує справедливу, по суті, боротьбу робітничої кляси за своє визволення.{{sfn\|Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали\|2013\|с=502}} \| Коментар = «Про деякі політично-пропагандивні помилки» (28 січня 1946).}} == Про Федуна == {{Q \| Цитата = Він був середнього зросту, худорлявий, як зрештою всі повстанці, і гарно збудований. Не був вродливий з лиця. Його риси справляли враження наче витесаних рукою скульптора у камені, неподатливому на детальне вигладження. Зате в нього були дуже промовисті очі. Вони променіли добром і шляхетністю. Коли зустрітися з його поглядом, він збережеться у пам'яті. Зодягнутий у мундир совєтського офіцера, цупко підтягнутий шкіряним поясом, з якого звисала кабура з пістолетом, назовні він мав вигляд військовика. Але насправді Полтава був наскрізь цивільною людиною.{{sfn\|Тисяча доріг\|1995\|с=175}} \| Коментар = «У Головному осередку пропаґанди». \| Автор = [[Савчин Марія\|Марія Савчин («Марічка»)]]}} {{Q \| Цитата = Найориґінальніший у дискусіях був Полтава. Він не сидів, як усі інші, тільки вимірював кроками кімнату туди й сюди, стягнувши зосереджено брови. Виглядав майже суворий і при тому своєрідно елеґантний. Проте не манера поведінки, а насамперед блискучий підхід до заторкуваних проблем захоплював мене. Він наче зі звою розвивав нитку думок і майстерно ткав на всю широчінь полотно своїх міркувань. В його арґументах дуже виразно було визначене центральне питання, підкріплене периферіяльними, і все вміло пов'язане. У висліді, наче на тарілці, підносив глибинно продуману і проаналізовану кінцеву думку. Характерною в усьому процесі була дисципліна логіки. Він не повторював уже сказаного, лише прямував уперед, розкриваючи все нові горизонти, поки не вичерпав питання. Він знав [[Німецька мова\|німецьку]] і кілька слов'янських мов. Тоді вивчав [[Англійська мова\|англійську мову]].{{sfn\|Тисяча доріг\|1995\|с=182-183}} \| Коментар = «У Головному осередку пропаґанди». \| Автор = Марія Савчин («Марічка»)}} {{Q \| Цитата = Увага істориків та краєзнавців здебільшого зосереджена на ключових постатях українського визвольного руху середини ХХ ст. таких як: [[Коновалець Євген Михайлович\|Євген Коновалець]], [[Бандера Степан Андрійович\|Степан Бандера]], [[Шухевич Роман Йосипович\|Роман Шухевич]], [[Кук Василь Степанович\|Василь Кук]]. Про їх життя та діяльність опубліковано низку спогадів, збірників документів, матеріалів і написано чимало наукових розвідок, статей та брошур. Натомість П. Полтава, як зрештою й Дмитро Маївський — «Тарас», Йосип Позичанюк — «Шугай», Яків Бусел — «Київський», [[Дяків Осип Васильович\|Осип Дяків — «Горновий»]] та інші ідеологи збройного підпілля ОУН та УПА, як це не прикро, переважно залишаються поза увагою науковців.<ref>Романюк М. В. Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА. — Торонто — Львів: Видавництво Літопис УПА, 2009. — С. 5-6 — ISBN 978-966-2105-12-4</ref> \| Коментар = «Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА». \| Автор = [[Романюк Михайло Васильович\|Михайло Романюк]]}} {{Q \| Цитата = Діючи на різних постах у визвольному підпіллі, він весь час і передусім працював як ідеолог-публіцист, з'ясовуючи та розробляючи програмові проблеми і підготовляючи ідейно-пропаґандивний матеріял для революційно-визвольної дії. Праці його, як і інших підпільних публіцистів, народилися в атмосфері постійної чуйности і збройної готовности до ворожого наскоку, в підпільних бункерах чи під «смерекою» — цим виразом змальовувано в переносному, а то й у дослівному сенсі умови підпілля, в яких доводилося працювати його учасникам. Тому писання П. Полтави — це в першу чергу живе свідоцтво історії, це документи часу, що, вникаючи в глибокі істини національного буття, виходить з самого життя і годується його драматичною і потужною силою.{{sfn\|Збірник Підпільних писань\|1959\|с=6}} \| Коментар = «Вступ». \| Автор = [[Ребет Дарія Омелянівна\|Дарія Ребет]]}} {{Q \| Цитата = Своєю оцінкою большевицької системи усім комплексом різних проблем і явищ П. Полтава подекуди з ударяючою згідністю і схожістю випередив на кілька років популярну критичну працю колишнього чільного юґославського комуніста Мілована Джіласа «Нова кляса».{{sfn\|Збірник Підпільних писань\|1959\|с=8}} \| Коментар = «Вступ». \| Автор = Дарія Ребет}} {{Q \| Цитата = Ті, що знали П. Полтаву особисто, описують його як молоду, енерґійну людину середнього зросту, радше струнку, яка своїм зовнішнім виглядом справляла враження військовика. Сірі очі і гостро різьблене смагляве обличчя прозраджували людину, яка знає, чого вона прагне. Всі підкреслюють його вироблену і милу товариську поведінку.{{sfn\|Збірник Підпільних писань\|1959\|с=10}} \| Коментар = «Про автора».}} == Примітки == Рядок 184 ⟶ 129: == Джерела == * {{книга\|автор =Полтава П. \|заголовок =Збірник Підпільних писань \|місце =Мюнхен \|видавництво = В-ВО «УКРАЇНСЬКИЙ САМОСТІЙНИК»\|рік =1959 \|сторінок =296 \|isbn = \|ref =Збірник Підпільних писань}} * {{книга\|автор =Савчин М. \|заголовок =Тисяча доріг (Спогади) \|місце =Торонто — Львів \|видавництво = Видавництво Літопис УПА\|рік =1995 \|сторінок =600 \|isbn =0-920092-40-3 \|ref =Тисяча доріг}} * {{книга\|автор =Федун Петро — «Полтава». \|заголовок =Концепція Самостійної України. Том 1. Твори / Упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; Галузевий державний архів Служби безпеки України \|місце =Львів \|видавництво = \|рік =2008 \|сторінок =720 \|isbn =978-966-02-4910-3 \|ref =Концепція Самостійної України. Том 1. Твори}} * {{книга\|автор =Федун Петро — «Полтава» \|заголовок =Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Центр незалежних історичних студій \|місце =Львів \|видавництво = \|рік =2013 \|сторінок =896 \|isbn =978-966-02-6910-1 \|ref =Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали}} ~~[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]~~ [[Категорія:Автори-Ф]] [[Категорія:Українські націоналісти]]