Федун Петро Миколайович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Про нього: правопис
м →‎Публікації: вікіфікація
 
(Не показані 13 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1:
{{Вибрана цитата}}
{{Особа
| ім'я = Петро Федун-«Полтава»
Рядок 11 ⟶ 12:
 
== Цитати ==
* {{Q
| Цитата = ''[[Патріотизм]] мусить проявлятися не тільки в охоті зложити життя в жертві за національні ідеали, але й в охоті щоденною тяжкою працею здобути щораз нові позиції, творити щораз нові вартости.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=32}}
| Коментар = «Про ще один героїзм» (1943)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''[[Історія]] не складається тільки з великих подій і великих людей. Вони надають їй засадничий тон.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=32}}
| Коментар = «Про ще один героїзм» (1943)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Прагнення до волі і самостійности, висока народна честь, що не допустить, над собою глумитися, вірність заповітам предків зродили нас, українських повстанців, зродили нашу [[Українська повстанська армія|Українську Повстанчу Армію]].''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=38}}
| Коментар = «За честь, за життя!» (січень 1945)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Цілі, за які велася [[Друга світова війна|війна]], були виразно імперіялістичні. [[Державна влада|Правлячі кліки держав]] першого табору хотіли силою здобути «життєвий простір» шляхом, звичайно, поневолення других народів, шляхом вирвання скорше загарбаних територій у держав другого табору. Правлячі ж кліки держав другого табору боронили свого імперіялістичного дотеперішнього стану посідання не без надії в результаті війни цей стан таким самим шляхом побільшити. <…> Водночас кожна з воюючих «великодержав» намагалася знайти якусь «ідею», виставити якийсь ідейний прапор, щоб за нього заховати своє хижацьке, імперіялістичне обличчя. [[Третій Рейх|Гітлерівська Німеччина]] створила для поневолених собою народів концепцію «Нової Европи», а потім ідею «оборони европейської культури» перед «варварським Сходом». [[Антигітлерівська коаліція|Західні аліянти]] визначили як ціль війни, що в неї вони зв'язалися, оборону «демократії», «оборону правопорядку в світі» перед наступом [[Нацизм|«нацизму»]], [[Диктатура|«диктатури»]]. Разом з ними взялися боронити «демократію» й [[Більшовики|большевики]].''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=102-103}}
| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Не може ж [[український націоналізм]] нести народові капіталізму, коли народ цього капіталізму не хоче, вважає його кроком назад, у порівнянні з тим, що він має навіть сьогодні.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=115}}
| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Ідеєю безклясового суспільства ми протиставляємося капіталістичному світови з його експлуататорськими капіталістичними клясами та большевицькій системі з її новою експлуататорською клясою большевицьких вельмож.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=115}}
| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Борючись за незалежну українську державу, ми боремося тільки за здійснення українським народом тих прав, якими вже давно користується величезна більшість народів світу, і які (права) вже давно визнано природними правами кожного народу. До речі, наша боротьба є законною боротьбою навіть з точки зору большевицьких законів: конституція СССР забезпечує за кожним народом право на вільний вихід із складу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СССР]].''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=324}}
| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Усі народи, в тому числі [[Росіяни|російський]] та польський народи, ми цінимо, шануємо та прагнемо до дійсної дружби і співпраці з ними. Ми ненавидимо і боремося тільки проти тих [[Імперіалізм|імперіялістичних сил]], які нас поневолюють або хочуть поневолити.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=324}}
| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Коли йдеться про соціяльні цілі нашої боротьби, то ми, бандерівці, боремося за побудову [[Соціалізм|безклясового суспільства]]. Ми є проти повороту в Україну, як поміщиків так і [[Капіталізм|капіталістів]]. Ми є за знищення в [[Україна|Україні]] нової експлуататорської паразитарної кляси – кляси большевицьких вельмож, складеної з верховодів партії, МВД і МГБ, адміністрації, армії. Ми є за суспільну [[власність]] на знаряддя і засоби виробництва.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=326}}
| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Нещастям для [[Демократія|демократії]] було, що вона народилася і розвивалася рівночасно з [[лібералізм]]ом. Через те, мабуть, вони й вважаються, особливо їхніми противниками, за дві сестри-близнюки, здібні тільки приносити всяке зло [[Суспільство|суспільству]].''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=381}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Кілька збройних сутичок з комуністичними боївками, кілька демонстративних походів чи хоч би навіть «марш» фашистівських загонів «на Рим», що був маршем без спротиву, — це ще не [[революція]], в кожному разі не революція в загально прийнятому розумінні цього слова. [[Фашизм|Фашисти]] зручно використали загальне знеохочення мас до хаосу, розбиття, політичної гризні. Народні маси хотіли, нарешті, якогось ладу, фашисти були проти партійної гризні і сварок — і тому маси їх підтримали.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=405}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Після короткого періоду успіхів почалася зворотна фаза в розвитку фашизму. Його керівники, в значній мірі напевно «запаморочені» цими успіхами, засугеровані власними легендами про свою силу і про силу власних держав, не маючи змоги ніколи почути вільної і широкої критики самих себе, повели свої народи на шлях імперіялістичних авантюр, які, як відомо, і для Італії, і для Німеччини закінчилися катастрофою.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=405}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Історичний досвід в ділянці розвитку політичних устроєвих форм і, особливо, досвід з монопартійними системами фашистівського та большевицького типу, незаперечно доказує, що поки що в цій ділянці людство не створило нічого кращого над тип парляментарної демократії. Це не значить, очевидно, що парляментарна демократія, є якийсь ідеальний тип внутрідержавного політичного устрою.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=408}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''В середовищі панівної групи завжди панує певна безкритичність до самої себе.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=414}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Большевицький лад, большевицький «соціялізм» підсовєтські маси ненавидять. Але підсовєтські народи не тужать теж за капіталізмом, що його повалено на території сьогоднішнього СССР в 1917-[19]20 рр. Підсовєтські люди у своїй величезній більшості є виразно проти повороту капіталізму.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=540}}
| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Національні почуття окремих підсовєтських народів, і особливо [[Українці|українського народу]], їхні прагнення до самостійности — це величезна сила, якої ні в якому разі не вільно ні недооцінювати, ні тим більше випускати з уваги.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=541}}
| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Мене, як і всіх моїх друзів, постійно дуже дивує такий факт: Чому большевицька пропаґанда ніколи не занедбує використати навіть найменший факт невдоволення чи активної боротьби з боку такої чи іншої робітничої організації [[Сполучені Штати Америки|США]], не занедбує використати такого чи іншого протирежимного виступу, наприклад, на Філіппінах — і в той час американська пропаґанда майже не використовує фактів протибольшевицької боротьби в СССР, зокрема фактів визвольної протибольшевицької боротьби українського народу.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=543}}
| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Для підпільної партизанської боротьби в Совєтському Союзі не вільно підходити з такими критеріями, з якими часто підходиться до цих форм боротьби в [[Демократія|демократичних]] країнах, де є всі можливості боротися леґальним мирним шляхом. В Совєтському Союзі таких можливостей нема.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=543}}
| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Підготовка третьої світової війни супроводиться незвичайно голосною і широкою [[Пропаганда|пропагандою]] за мир і проти війни. Кожен з бльоків, кожен уряд, навіть кожний визначний державний діяч намагається виступати як найрішучіший противник [[Війна|війни]] та найщиріший прихильник мирного співжиття між народами.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=545}}
| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Всякий [[Імперіалізм|імперіялізм]] в остаточному результаті дає тільки негативні наслідки — і то не лише для народів поневолених, але й для народів панівних.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=546}}
| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Ідеалом американських, а також і англійських політиків є творення великодержавних комплексів у формі чи то Об'єднаної Европи, чи то просто Сполучених Штатів усього світу. Внаслідок цього ідея перебудови СССР на принципі незалежних національних держав усіх підсовєтських народів, які до цього прагнуть, не є поки що серед американо-англійських політичних кіл особливо популярною. Ці кола радше є за збереження територіяльно-державної цілости сьогоднішнього СССР.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=555}}
| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''[[Українці|Український народ]], придушений кривавим чоботом большевицької однопартійної [[Диктатура|диктатури]], безперечно, ненавидить усякий [[Тоталітаризм|тоталітарний лад]]. Але український народ протягом останніх десятиріч відвик також від міжпартійної гризні, властивої західним демократіям. <…> Всяку міжпартійну боротьбу в умовах власної держави він оцінюватиме тільки негативно.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=579}}
| Коментар = «Якого об'єднання нам треба?» (2 лютого 1951)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Український народ прагне до повалення большевизму не в ім'я повороту до старого, не в ім'я повороту до капіталізму, а в ім'я побудови на руїнах большевизму нового ладу — такого ладу, що був би справедливіший та кращий як за большевизм, так і за капіталізм.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=585}}
| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Головною причиною важкого життя підсовєтських мас є гнобительська і експлуататорська політика [[Москва|московсько]]-большевицької, імперіялістичної, протинародної кліки, а не саме усуспільнення знарядь і засобів виробництва.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=585}}
| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Українське ж селянство широко включиться у визвольну боротьбу лише в тому випадку, коли прапор боротьби за Самостійну Україну буде для нього рівночасно прапором боротьби за його клясове визволення, за його життьові клясові інтереси, коли цілі цієї боротьби повністю задовольнятимуть і його клясові прагнення.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=589}}
| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951)
| Оригінал =
}}
* {{Q
| Цитата = ''Під безклясовим суспільством ОУН розуміє таке суспільство, що в ньому не існуватиме поділу на визискувачів та визискуваних, не існуватиме [[Експлуатація (визиск)|експлуатації]] людини людиною; таке суспільство, що було б вільне від усіх тих соціяльних і економічних лих, що є властиві сьогоднішньому капіталізмові та большевизмові. Під безклясовим суспільством ОУН розуміє суспільство без [[поміщик]]ів та без великих землевласників взагалі, суспільство без капіталістів, суспільство без упривілейованих політично і економічно паразитів типу сьогоднішніх большевицьких вельмож — суспільство [[Пролетаріат|працюючих]], побудоване на засаді економічної і соціяльної рівности та максимальної справедливости. Економічною основою цього суспільства буде суспільна, національно-державна або громадсько-кооперативна власність на знаряддя і [[засоби виробництва]] в усіх вирішальних галузях народного господарства та [[Командна економіка|пляновість]] і суспільна контроля всього народно-господарського життя.''{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=590}}
| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951)
| Оригінал =
}}
 
=== Про ньогоПублікації ===
* {{Q
| Цитата = [[Патріотизм]] мусить проявлятися не тільки в охоті зложити життя в жертві за національні ідеали, але й в охоті щоденною тяжкою працею здобути щораз нові позиції, творити щораз нові вартости.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=32}}
| Цитата = ''Він був середнього зросту, худорлявий, як зрештою всі повстанці, і гарно збудований. Не був вродливий з лиця. Його риси справляли враження наче витесаних рукою скульптора у камені, неподатливому на детальне вигладження. Зате в нього були дуже промовисті очі. Вони променіли добром і шляхетністю. Коли зустрітися з його поглядом, він збережеться у пам'яті. Зодягнутий у мундир совєтського офіцера, цупко підтягнутий шкіряним поясом, з якого звисала кабура з пістолетом, назовні він мав вигляд військовика. Але насправді Полтава був наскрізь цивільною людиною.{{sfn|Тисяча доріг|1995|с=175}}
| Коментар = «УПро Головномуще осередкуодин пропаґандигероїзм» (1943).}}
{{Q
| Оригінал =
| Цитата = [[Історія]] не складається тільки з великих подій і великих людей. Вони надають їй засадничий тон.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=32}}
| Автор = [[Савчин Марія|Марія Савчин («Марічка»)]]
| Коментар = «Про ще один героїзм» (1943).}}
}}
* {{Q
| Цитата = Прагнення до волі і самостійности, висока народна честь, що не допустить, над собою глумитися, вірність заповітам
| Цитата = ''Найориґінальніший у дискусіях був Полтава. Він не сидів, як усі інші, тільки вимірював кроками кімнату туди й сюди, стягнувши зосереджено брови. Виглядав майже суворий і при тому своєрідно елеґантний. Проте не манера поведінки, а насамперед блискучий підхід до заторкуваних проблем захоплював мене. Він наче зі звою розвивав нитку думок і майстерно ткав на всю широчінь полотно своїх міркувань. В його арґументах дуже виразно було визначене центральне питання, підкріплене периферіяльними, і все вміло пов'язане. У висліді, наче на тарілці, підносив глибинно продуману і проаналізовану кінцеву думку. Характерною в усьому процесі була дисципліна логіки. Він не повторював уже сказаного, лише прямував уперед, розкриваючи все нові горизонти, поки не вичерпав питання. Він знав [[Німецька мова|німецьку]] і кілька слов'янських мов. Тоді вивчав [[Англійська мова|англійську мову]].''{{sfn|Тисяча доріг|1995|с=182-183}}
предків зродили нас, українських повстанців, зродили нашу [[Українська повстанська армія|Українську Повстанчу Армію]].{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=38}}
| Коментар = «У Головному осередку пропаґанди»
| Коментар = «За честь, за життя!» (січень 1945).}}
| Оригінал =
{{Q
| Автор = Марія Савчин («Марічка»)
| Цитата = Цілі, за які велася [[Друга світова війна|війна]], були виразно імперіялістичні. [[Державна влада|Правлячі кліки держав]] першого табору хотіли силою здобути «життєвий простір» шляхом, звичайно, поневолення других народів, шляхом вирвання скорше загарбаних територій у держав другого табору. Правлячі ж кліки держав другого табору боронили свого імперіялістичного дотеперішнього стану посідання не без надії в результаті [[війна|війни]] цей стан таким самим шляхом побільшити. <…> Водночас кожна з воюючих «великодержав» намагалася знайти якусь «ідею», виставити якийсь ідейний прапор, щоб за нього заховати своє хижацьке, імперіялістичне обличчя. [[Третій Рейх|Гітлерівська Німеччина]] створила для поневолених собою народів концепцію «Нової Европи», а потім ідею «оборони европейської культури» перед «варварським Сходом». [[Антигітлерівська коаліція|Західні аліянти]] визначили як ціль війни, що в неї вони зв'язалися, оборону «демократії», «оборону правопорядку в світі» перед наступом [[Нацизм|«нацизму»]], [[Диктатура|«диктатури»]]. Разом з ними взялися боронити «демократію» й [[Більшовики|большевики]].{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=102-103}}
}}
| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946).}}
* {{Q
{{Q
| Цитата = ''Увага істориків та краєзнавців здебільшого зосереджена на ключових постатях українського визвольного руху середини ХХ ст. таких як: [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]], [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]], [[Шухевич Роман Йосипович|Роман Шухевич]], [[Кук Василь Степанович|Василь Кук]]. Про їх життя та діяльність опубліковано низку спогадів, збірників документів, матеріалів і написано чимало наукових розвідок, статей та брошур. Натомість П. Полтава, як зрештою й Дмитро Маївський — «Тарас», Йосип Позичанюк — «Шугай», Яків Бусел — «Київський», [[Дяків Осип Васильович|Осип Дяків — «Горновий»]] та інші ідеологи збройного підпілля ОУН та УПА, як це не прикро, переважно залишаються поза увагою науковців.''<ref>Романюк М. В. Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА. — Торонто — Львів: Видавництво Літопис УПА, 2009. — С. 5-6 — ISBN 978-966-2105-12-4</ref>
| Цитата = Не може ж [[український націоналізм]] нести народові капіталізму, коли народ цього капіталізму не хоче, вважає його кроком назад, у порівнянні з тим, що він має навіть сьогодні.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=115}}
| Коментар = «Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА»
| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946).}}
| Оригінал =
{{Q
| Автор = [[Романюк Михайло Васильович|Михайло Романюк]]
| Цитата = Ідеєю безклясового суспільства ми протиставляємося капіталістичному світови з його експлуататорськими капіталістичними клясами та большевицькій системі з її новою експлуататорською клясою большевицьких вельмож.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=115}}
}}
| Коментар = «Про програмові постанови ІІІ-го НВЗ ОУН» (січень 1946).}}
* {{Q
{{Q
| Цитата = ''Діючи на різних постах у визвольному підпіллі, він весь час і передусім працював як ідеолог-публіцист, з'ясовуючи та розробляючи програмові проблеми і підготовляючи ідейно-пропаґандивний матеріял для революційно-визвольної дії. Праці його, як і інших підпільних публіцистів, народилися в атмосфері постійної чуйности і збройної готовности до ворожого наскоку, в підпільних бункерах чи під «смерекою» — цим виразом змальовувано в переносному, а то й у дослівному сенсі умови підпілля, в яких доводилося працювати його учасникам. Тому писання П. Полтави — це в першу чергу живе свідоцтво історії, це документи часу, що, вникаючи в глибокі істини національного буття, виходить з самого життя і годується його драматичною і потужною силою.''{{sfn|Збірник Підпільних писань|1959|с=6}}
| Цитата = Борючись за незалежну українську державу, ми боремося тільки за здійснення українським народом тих прав, якими вже давно користується величезна більшість народів світу, і які (права) вже давно визнано природними правами кожного народу. До речі, наша боротьба є законною боротьбою навіть з точки зору большевицьких законів: конституція СССР забезпечує за кожним народом право на вільний вихід із складу [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СССР]].{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=324}}
| Коментар = «Вступ»
| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948).}}
| Оригінал =
{{Q
| Автор = [[Ребет Дарія Омелянівна|Дарія Ребет]]
| Цитата = Усі народи, в тому числі [[Росіяни|російський]] та польський народи, ми цінимо, шануємо та прагнемо до дійсної дружби і співпраці з ними. Ми ненавидимо і боремося тільки проти тих [[Імперіалізм|імперіялістичних сил]], які нас поневолюють або хочуть поневолити.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=324}}
}}
| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948).}}
* {{Q
{{Q
| Цитата = ''Своєю оцінкою большевицької системи усім комплексом різних проблем і явищ П. Полтава подекуди з ударяючою згідністю і схожістю випередив на кілька років популярну критичну працю колишнього чільного юґославського комуніста Мілована Джіласа «Нова кляса».''{{sfn|Збірник Підпільних писань|1959|с=8}}
| Цитата = Коли йдеться про соціяльні цілі нашої боротьби, то ми, бандерівці, боремося за побудову [[Соціалізм|безклясового суспільства]]. Ми є проти повороту в Україну, як поміщиків так і [[Капіталізм|капіталістів]]. Ми є за знищення в [[Україна|Україні]] нової експлуататорської паразитарної кляси – кляси большевицьких вельмож, складеної з верховодів партії, МВД і МГБ, адміністрації, армії. Ми є за суспільну [[власність]] на знаряддя і засоби виробництва.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=326}}
| Коментар = «Вступ»
| Коментар = «Хто такі бандерівці та за що вони борються» (1948).}}
| Оригінал =
{{Q
| Автор = Дарія Ребет
| Цитата = Нещастям для [[Демократія|демократії]] було, що вона народилася і розвивалася рівночасно з [[лібералізм]]ом. Через те, мабуть, вони й вважаються, особливо їхніми противниками, за дві сестри-близнюки, здібні тільки приносити всяке зло [[Суспільство|суспільству]].{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=381}}
}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}}
* {{Q
{{Q
| Цитата = ''Ті, що знали П. Полтаву особисто, описують його як молоду, енерґійну людину середнього зросту, радше струнку, яка своїм зовнішнім виглядом справляла враження військовика. Сірі очі і гостро різьблене смагляве обличчя прозраджували людину, яка знає, чого вона прагне. Всі підкреслюють його вироблену і милу товариську поведінку.''{{sfn|Збірник Підпільних писань|1959|с=10}}
| Цитата = Кілька збройних сутичок з комуністичними боївками, кілька демонстративних походів чи хоч би навіть «марш» фашистівських загонів «на Рим», що був маршем без спротиву, — це ще не [[революція]], в кожному разі не революція в загально прийнятому розумінні цього слова. [[Фашизм|Фашисти]] зручно використали загальне знеохочення мас до хаосу, розбиття, політичної гризні. Народні маси хотіли, нарешті, якогось ладу, фашисти були проти партійної гризні і сварок — і тому маси їх підтримали.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=405}}
| Коментар = «Про автора»
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}}
| Оригінал =
{{Q
| Автор =
| Цитата = Після короткого періоду успіхів почалася зворотна фаза в розвитку фашизму. Його керівники, в значній мірі напевно «запаморочені» цими успіхами, засугеровані власними легендами про свою силу і про силу власних держав, не маючи змоги ніколи почути вільної і широкої критики самих себе, повели свої народи на шлях імперіялістичних авантюр, які, як відомо, і для Італії, і для Німеччини закінчилися катастрофою.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=405}}
}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}}
{{Q
| Цитата = Історичний досвід в ділянці розвитку політичних устроєвих форм і, особливо, досвід з монопартійними системами фашистівського та большевицького типу, незаперечно доказує, що поки що в цій ділянці людство не створило нічого кращого над тип парляментарної демократії. Це не значить, очевидно, що парляментарна демократія, є якийсь ідеальний тип внутрідержавного політичного устрою.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=408}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}}
{{Q
| Цитата = В середовищі панівної групи завжди панує певна безкритичність до самої себе.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=414}}
| Коментар = «За тип організованої демократії в майбутній незалежній Українській державі» (25 січня — 4 лютого 1949).}}
{{Q
| Цитата = Большевицький лад, большевицький «соціялізм» підсовєтські маси ненавидять. Але підсовєтські народи не тужать теж за капіталізмом, що його повалено на території сьогоднішнього СССР в 1917-[19]20 рр. Підсовєтські люди у своїй величезній більшості є виразно проти повороту капіталізму.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=540}}
| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950).}}
{{Q
| Цитата = Національні почуття окремих підсовєтських народів, і особливо [[Українці|українського народу]], їхні прагнення до самостійности — це величезна сила, якої ні в якому разі не вільно ні недооцінювати, ні тим більше випускати з уваги.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=541}}
| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950).}}
{{Q
| Цитата = Мене, як і всіх моїх друзів, постійно дуже дивує такий факт: Чому большевицька пропаґанда ніколи не занедбує використати навіть найменший факт невдоволення чи активної боротьби з боку такої чи іншої робітничої організації [[Сполучені Штати Америки|США]], не занедбує використати такого чи іншого протирежимного виступу, наприклад, на Філіппінах — і в той час американська пропаґанда майже не використовує фактів протибольшевицької боротьби в СССР, зокрема фактів визвольної протибольшевицької боротьби українського народу.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=543}}
| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950).}}
{{Q
| Цитата = Для підпільної партизанської боротьби в Совєтському Союзі не вільно підходити з такими критеріями, з якими часто підходиться до цих форм боротьби в [[Демократія|демократичних]] країнах, де є всі можливості боротися леґальним мирним шляхом. В Совєтському Союзі таких можливостей нема.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=543}}
| Коментар = «Кілька завваг щодо того, якими повинні бути радіопередачі „Голосу Америки“ для Совєтського Союзу» (серпень 1950).}}
{{Q
| Цитата = Підготовка третьої світової війни супроводиться незвичайно голосною і широкою [[Пропаганда|пропагандою]] за мир і проти війни. Кожен з бльоків, кожен уряд, навіть кожний визначний державний діяч намагається виступати як найрішучіший противник [[Війна|війни]] та найщиріший прихильник мирного співжиття між народами.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=545}}
| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951).}}
{{Q
| Цитата = Всякий [[Імперіалізм|імперіялізм]] в остаточному результаті дає тільки негативні наслідки — і то не лише для
народів поневолених, але й для народів панівних.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=546}}
| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951).}}
{{Q
| Цитата = Ідеалом американських, а також і англійських політиків є творення великодержавних комплексів у формі чи то Об'єднаної Европи, чи то просто Сполучених Штатів усього світу. Внаслідок цього ідея перебудови СССР на принципі незалежних національних держав усіх підсовєтських народів, які до цього прагнуть, не є поки що серед американо-англійських політичних кіл особливо популярною. Ці кола радше є за збереження територіяльно-державної цілости сьогоднішнього СССР.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=555}}
| Коментар = «Підготовка третьої світової війни та завдання українського народу» (травень 1951).}}
{{Q
| Цитата = [[Українці|Український народ]], придушений кривавим чоботом большевицької однопартійної [[Диктатура|диктатури]], безперечно, ненавидить усякий [[Тоталітаризм|тоталітарний лад]]. Але український народ протягом останніх десятиріч відвик також від міжпартійної гризні, властивої західним демократіям. <…> Всяку міжпартійну боротьбу в умовах власної держави він оцінюватиме тільки негативно.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=579}}
| Коментар = «Якого об'єднання нам треба?» (2 лютого 1951).}}
{{Q
| Цитата = Український народ прагне до повалення большевизму не в ім'я повороту до старого, не в ім'я повороту до капіталізму, а в ім'я побудови на руїнах большевизму нового ладу — такого ладу, що був би справедливіший та кращий як за большевизм, так і за капіталізм.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=585}}
| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951).}}
{{Q
| Цитата = Головною причиною важкого життя підсовєтських мас є гнобительська і експлуататорська політика [[Москва|московсько]]-большевицької, імперіялістичної, протинародної кліки, а не саме усуспільнення знарядь і засобів виробництва.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=585}}
| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951).}}
{{Q
| Цитата = Українське ж селянство широко включиться у визвольну боротьбу лише в тому випадку, коли прапор боротьби за Самостійну Україну буде для нього рівночасно прапором боротьби за його клясове визволення, за його життьові клясові інтереси, коли цілі цієї боротьби повністю задовольнятимуть і його клясові прагнення.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=589}}
| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951).}}
{{Q
| Цитата = Під безклясовим суспільством ОУН розуміє таке суспільство, що в ньому не існуватиме поділу на визискувачів та визискуваних, не існуватиме [[Експлуатація (визиск)|експлуатації]] людини людиною; таке суспільство, що було б вільне від усіх тих соціяльних і економічних лих, що є властиві сьогоднішньому капіталізмові та большевизмові. Під безклясовим суспільством ОУН розуміє суспільство без [[поміщик]]ів та без великих землевласників взагалі, суспільство без капіталістів, суспільство без упривілейованих політично і економічно паразитів типу сьогоднішніх большевицьких вельмож — суспільство [[Пролетаріат|працюючих]], побудоване на засаді економічної і соціяльної рівности та максимальної справедливости. Економічною основою цього суспільства буде суспільна, національно-державна або громадсько-кооперативна власність на знаряддя і [[засоби виробництва]] в усіх вирішальних галузях народного господарства та [[Командна економіка|пляновість]] і суспільна контроля всього народно-господарського життя.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 1. Твори|2008|с=590}}
| Коментар = «Принцип приватної трудової власности на землю в Програмі ОУН» (1951).}}
 
=== Документи ===
{{Q
| Цитата = Так як большевики не мають нічого спільного з [[комунізм]]ом, ані соціалізмом, так не мають нічого спільного і з [[Червоний прапор (символ)|червоним прапором]], який символізує справедливу, по суті, боротьбу робітничої кляси за своє визволення.{{sfn|Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали|2013|с=502}}
| Коментар = «Про деякі політично-пропагандивні помилки» (28 січня 1946).}}
 
== Про Федуна ==
{{Q
| Цитата = Він був середнього зросту, худорлявий, як зрештою всі повстанці, і гарно збудований. Не був вродливий з лиця. Його риси справляли враження наче витесаних рукою скульптора у камені, неподатливому на детальне вигладження. Зате в нього були дуже промовисті очі. Вони променіли добром і шляхетністю. Коли зустрітися з його поглядом, він збережеться у пам'яті. Зодягнутий у мундир совєтського офіцера, цупко підтягнутий шкіряним поясом, з якого звисала кабура з пістолетом, назовні він мав вигляд військовика. Але насправді Полтава був наскрізь цивільною людиною.{{sfn|Тисяча доріг|1995|с=175}}
| Коментар = «У Головному осередку пропаґанди».
| Автор = [[Савчин Марія|Марія Савчин («Марічка»)]]}}
{{Q
| Цитата = Найориґінальніший у дискусіях був Полтава. Він не сидів, як усі інші, тільки вимірював кроками кімнату туди й сюди, стягнувши зосереджено брови. Виглядав майже суворий і при тому своєрідно елеґантний. Проте не манера поведінки, а насамперед блискучий підхід до заторкуваних проблем захоплював мене. Він наче зі звою розвивав нитку думок і майстерно ткав на всю широчінь полотно своїх міркувань. В його арґументах дуже виразно було визначене центральне питання, підкріплене периферіяльними, і все вміло пов'язане. У висліді, наче на тарілці, підносив глибинно продуману і проаналізовану кінцеву думку. Характерною в усьому процесі була дисципліна логіки. Він не повторював уже сказаного, лише прямував уперед, розкриваючи все нові горизонти, поки не вичерпав питання. Він знав [[Німецька мова|німецьку]] і кілька слов'янських мов. Тоді вивчав [[Англійська мова|англійську мову]].{{sfn|Тисяча доріг|1995|с=182-183}}
| Коментар = «У Головному осередку пропаґанди».
| Автор = Марія Савчин («Марічка»)}}
{{Q
| Цитата = Увага істориків та краєзнавців здебільшого зосереджена на ключових постатях українського визвольного руху середини ХХ ст. таких як: [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]], [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]], [[Шухевич Роман Йосипович|Роман Шухевич]], [[Кук Василь Степанович|Василь Кук]]. Про їх життя та діяльність опубліковано низку спогадів, збірників документів, матеріалів і написано чимало наукових розвідок, статей та брошур. Натомість П. Полтава, як зрештою й Дмитро Маївський — «Тарас», Йосип Позичанюк — «Шугай», Яків Бусел — «Київський», [[Дяків Осип Васильович|Осип Дяків — «Горновий»]] та інші ідеологи збройного підпілля ОУН та УПА, як це не прикро, переважно залишаються поза увагою науковців.<ref>Романюк М. В. Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА. — Торонто — Львів: Видавництво Літопис УПА, 2009. — С. 5-6 — ISBN 978-966-2105-12-4</ref>
| Коментар = «Петро Федун — «Полтава» — провідний ідеолог ОУН та УПА».
| Автор = [[Романюк Михайло Васильович|Михайло Романюк]]}}
{{Q
| Цитата = Діючи на різних постах у визвольному підпіллі, він весь час і передусім працював як ідеолог-публіцист, з'ясовуючи та розробляючи програмові проблеми і підготовляючи ідейно-пропаґандивний матеріял для революційно-визвольної дії. Праці його, як і інших підпільних публіцистів, народилися в атмосфері постійної чуйности і збройної готовности до ворожого наскоку, в підпільних бункерах чи під «смерекою» — цим виразом змальовувано в переносному, а то й у дослівному сенсі умови підпілля, в яких доводилося працювати його учасникам. Тому писання П. Полтави — це в першу чергу живе свідоцтво історії, це документи часу, що, вникаючи в глибокі істини національного буття, виходить з самого життя і годується його драматичною і потужною силою.{{sfn|Збірник Підпільних писань|1959|с=6}}
| Коментар = «Вступ».
| Автор = [[Ребет Дарія Омелянівна|Дарія Ребет]]}}
{{Q
| Цитата = Своєю оцінкою большевицької системи усім комплексом різних проблем і явищ П. Полтава подекуди з ударяючою згідністю і схожістю випередив на кілька років популярну критичну працю колишнього чільного юґославського комуніста Мілована Джіласа «Нова кляса».{{sfn|Збірник Підпільних писань|1959|с=8}}
| Коментар = «Вступ».
| Автор = Дарія Ребет}}
{{Q
| Цитата = Ті, що знали П. Полтаву особисто, описують його як молоду, енерґійну людину середнього зросту, радше струнку, яка своїм зовнішнім виглядом справляла враження військовика. Сірі очі і гостро різьблене смагляве обличчя прозраджували людину, яка знає, чого вона прагне. Всі підкреслюють його вироблену і милу товариську поведінку.{{sfn|Збірник Підпільних писань|1959|с=10}}
| Коментар = «Про автора».}}
 
== Примітки ==
Рядок 184 ⟶ 129:
 
== Джерела ==
* {{книга|автор =Полтава П. |заголовок =Збірник Підпільних писань |місце =Мюнхен |видавництво = В-ВО «УКРАЇНСЬКИЙ САМОСТІЙНИК»|рік =1959 |сторінок =296 |isbn = |ref =Збірник Підпільних писань}}
* {{книга|автор =Савчин М. |заголовок =Тисяча доріг (Спогади) |місце =Торонто — Львів |видавництво = Видавництво Літопис УПА|рік =1995 |сторінок =600 |isbn =0-920092-40-3 |ref =Тисяча доріг}}
* {{книга|автор =Федун Петро — «Полтава». |заголовок =Концепція Самостійної України. Том 1. Твори / Упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; Галузевий державний архів Служби безпеки України |місце =Львів |видавництво = |рік =2008 |сторінок =720 |isbn =978-966-02-4910-3 |ref =Концепція Самостійної України. Том 1. Твори}}
* {{книга|автор =Федун Петро — «Полтава» |заголовок =Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; НАН України. Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; Центр незалежних історичних студій |місце =Львів |видавництво = |рік =2013 |сторінок =896 |isbn =978-966-02-6910-1 |ref =Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали}}
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Автори-Ф]]
[[Категорія:Українські націоналісти]]