Головаха Євген Іванович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Рядок 10:
| Цитата = [[Вікіпедія]] — це, на мою думку, «звалище». До речі, не довіряйте їй. Там можуть написати що завгодно. Читайте серйозну літературу, енциклопедії, а Вікіпедія — для тих, хто не дуже любить працювати. Тому я просто пишаюся тим, що мене там немає.<ref>[http://www.day.kiev.ua/302796 Як народжується іронія?] — «День», №123, 15 липня 2010</ref>
| Коментар = на питання, чому про нього немає статті у Вікіпедії (2010)
| Оригінал = }}
{{Q
| Цитата = Люди щиро хочуть повернути все, як було в кордонах 1991 року, але здебільшого не власноруч. Адже це — мій брат, мій сват, мій син, мій чоловік… По-людськи це цілком зрозуміло. Тільки є ризик: настане такий час, коли взагалі не буде людей, які захочуть воювати. Потрібно розуміти, що це — не тільки наша проблема. У жодній країні немає пасіонарної більшості. Українці й так, на мою думку, виявилися неймовірно терплячими та мужніми. Згадайте, скільки європейських країн готові були здатися Гітлеру. А Путін — це Гітлер сьогодні. Якщо Україна оцінить ситуацію, що склалася, як екзистенціальний виклик, як загрозу для існування, то вона має право оголосити загальну мобілізацію. Влада може жорстко обмежити бюджет. Запровадити картки. І люди підуть в армію, інакше просто не виживуть. Це виклик для влади. Й вона має вирішувати ці проблеми принципово. Інакше ми програємо цю війну.<ref>[https://web.archive.org/web/20240715061408/https://zn.ua/ukr/UKRAINE/vijna-chi-mir-ukrajintsi-khochut-povernuti-kordoni-1991-roku-ale-chijimi-rukami-rezultati-sotsiolohichnoho-doslidzhennja.html Війна чи мир. Українці хочуть повернути кордони 1991 року, але чиїми руками? Результати соціологічного дослідження] </ref>
| Коментар = про мобілізацію та небажання воювати (2024)
| Оригінал = }}