Андрухович Юрій Ігорович

український поет, прозаїк, перекладач, есеїст
Версія від 17:18, 12 квітня 2014, створена Dexbot (обговорення | внесок) (Bot: removing existed iw links in Wikidata)

Ю́рій І́горович Андрухо́вич (нар. 1960) — український письменник, перекладач, есеїст. Один із засновників поетичної групи Бу-Ба-Бу.

Юрій Андрухович
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

  • Весна псує поетів так само, як і жінок: шкіра зацвітає, слизова оболонка подразнена до знемоги, алергія на запахи змушує до розчуленості, сльози в очах, липкі плями замість предметів і цілковита просторова дезорієнтація.
  • Дефініцій людини є тисячі, хай існує й така — двонога тварина без пір'я, котрій властиво сподіватися.
  • Минуле, як би ми його не розуміли, є всього тільки невдалою проекцією майбутнього, його завжди недосконалим наслідуванням.
  • На Русі хоч єзуїтів посій, то все одно злодії вродяться.
  • Світ цей занадто брутальний, аби можна було його змінити на краще за допомогою слів, але й занадто ніжний, аби щось у ньому змінити за допомогою куль.
  • Усі ми — тільки відголоски великого Світового Дзвону, і жодне наше слово не народжується само собою.
  • Щасливі спільноти не мають потреби в історії. Тільки нещасливим спільнотам вкрай потрібна їхня історія, бо вони через неї прагнуть пояснити собі й іншим свої нещастя, легітимізувати свої невдачі, свою неспроможність.
  • Є думка, що «совок» вимирає. Але це не так. Він не вимирає, він омолоджується. В колі молодших людей він перетворюється на курйозну міфологію, що доповнюється їхніми вчинками.[1]
  • Важливий сам факт зміни влади. Навіть якщо до влади знову прийдуть мерзотники. Але їх треба міняти — система тоді працюватиме на очищення.[1]
  • Справжня свобода — не тоді, коли вона є, а тоді, коли ти її по-справжньому хочеш.[2]

Цитати з творів

  • На Руси хоч єзуїтів посій, то все одно злодії вродяться. «Самійло з Немирова, прекрасний розбишака»

Примітки

Джерела

  • Афоризми відомих українців. — Х.: Фоліо, 2009. — С. 6-7