Поезія
художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною метою окрім або замість самої денотації
Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.
Цитати
Ніхто не може бути добрим поетом… без душевного вогню і без деякого натхнення, свого роду божевілля.[1] |
|||||
— Демокріт |
- Мусить поет приховати негарне й ганебне
Поезія філософічніша і серйозніша від історії: поезія говорить більше про загальне, історія — про окреме.[3] |
|||||
— Аристотель |
- Поезія — свобода серця…[4] (Іван Світличний)
- Я вірю в риму, / У силу слова незбориму, /В талан-натхнення, в Божий дар. (Іван Світличний)
- Не густо між Боянами героїв. (Іван Світличний)
- Поети стріляють римами, чекісти - із револьверів! / У серце стріляють. Серце - мішень для куль і для рим. (Іван Світличний)
- Поети! Не пишайтеся вінцем лавровим. Ваш вінець - терновий. (Іван Світличний)
Джерела
- Світличний І. Поезії // Світличний І. О. Світлична Н. О. З живучого племені Дон Кіхотів / Упоряд. Коцюбинська М., Неживий О..— К.: Грамота, 2008,— с. 138 - 207. ISBN 978-966-349-128-8
Примітки
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 19
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. — К.: Либідь, 2001. — С. 19
- ↑ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 21
- ↑ Іван Світличний (ukrlit.vn.ua)