Лісова пісня

«Лісова пісня» — драма-феєрія в трьох діях Лесі Українки, написана у 1911 році.

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Лісова пісня

Цитати

Я — вільна!
Я вільна, як вода!^[1] — Русалка

В моїй обладі
вода повинна знати береги.^[2] — Водяник

…минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить. Обминай їх, доню:
раз тільки ступиш — і пропала воля!^[3] — Лісовик до Мавки

Не точи! Се кров її.
Не пий же крові з сестроньки моєї!^[3] — Мавка до Лукаша, коли той хотів наточити соку із берези

Німого в лісі в нас нема нічого.^[4] — Мавка

Ей! не вчись брехати,
бо ще ти молодий! Язика шкода!^[5] — Дядько Лев до Лукаша

…де ж є відьма в лісі?
Відьми живуть по селах…^[6] — Дядько Лев

Що лісове, то не погане, сестро, —
усякі скарби з ліса йдуть…^[6] — Дядько Лев

Щоб наші людські клопоти збагнути,
то треба справді вирости не в лісі.^[7] — Лукаш

Хліб добрий, дівонько, а не людина.^[8] — Дядько Лев

Кохання — як вода, — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал — воно кипить, а стріне холод —
стає мов камінь.^[9] — Русалка

…ніяка туга
краси перемагати не повинна.^[10] — Лісовик

Ні! я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.^[11] — Мавка

Не гідна ти дочкою лісу зватись!
бо в тебе дух не вільний лісовий,
а хатній рабський!^[12] — Лісовик

Про п'єсу

Та не думай, однак, що я мало ціню уважне читання з руки ближчої родини, ні, я його ціню найбільше, це я зовсім щиро кажу, і успіх «Лісової пісні» серед вас вважаю за великий тріумф собі, тим більше що я його не сподівалась чогось. <…> Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в умі держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували — пам'ятаєш? — у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» — я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік. <…> А от досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти «Märchendrama» — «драма-феєрія» те, та не те. Як би його сказати? «Драма-казка» чогось незграбно, правда?^[13]
<…> «Лісову пісню» я потім так відхорувала, що боялася повороту зимової історії, інші речі менших нападів коштували, але жадна не минула дарма, — вже нехай ніхто не скаже, що я «ні горівши, ні болівши» здобуваю собі «лаври», бо таки в буквальному значенні горю й болію кожнісінький раз.^[14] — Уривки листа Лесі Українки до Олени Пчілки (2 січня 1912)

Я і про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї «старомодної романтики», а її, здається, признано за мій chef d'oeuvre.^[15] — Уривок листа Лесі Українки до сестри Ольги (18 жовтня 1912)

Хочеться при тому відзначити, що, вихована, в безмежній пошані до Шевченка, Леся, ніколи тої пошани не зраджуючи, ще замолоду не стала на шлях епігонського наслідування Кобзаря, маючи з ним, проте, спільну рису — широке використання народнопоетичних елементів, які розцвіли пишним цвітом у перлині великої поетеси — «Лісовій пісні»…^[16]
<…> І останні роки життя поетеси, роки створення «Лісової пісні», «Камінного господаря», «Оргії» — це роки найвищого титанічного зльоту великої поетеси і найповніше виявлення саме драматургічного, трагедійного її хисту.^[17]
<…> Зовсім осібно, як чарівний заквітчаний острів, височіє в творчій спадщині Лесі Українки драма-феєрія «Лісова пісня».^[18]
<…> Чарівлива Мавка в «Лісовій пісні», фантастична істота, що має в собі востократ більше людського, ніж червонощока, дебела й моторна Килина, м'якосердий і слабодухий Лукаш з його глибоко артистичною натурою, мудрий друг природи дядько Лев, та навіть і такі міфічні персонажі, як «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить», Водяник, Русалка, Перелесник — усі вони живуть своїм повним життям, усі вони мають своє обличчя, свій голос, свою мову…^[19]
<…> «Оргія», «Камінний господар», «Лісова пісня» — це такі зльоти творчого генія, що вищі за них важко собі уявити. Це — діамантовий вінець Лесі Українки.^[20] — Максим Рильський «Слово про Лесю Українку»

В Лесиній «Лісовій пісні» нема ні одного персонажа, ні одного повір'я, ні одної мелодії, щоб були мені незнайомі, — все то мої давні знайомі поліські, все те я чула і знала ще в Колодяжному. Для мене нема найменшого сумніву, що здогади різних літературознавців про те, під яким впливом Леся написала свою «Лісову пісню» (тут фігурує і Гоголь, і Гауптман, і навіть Римський-Корсаков), зовсім марні, бо написала вона її, як сама каже в листі до матері, тому, що затужила за рідними волинськими лісами і за всіми тими істотами, що ними заселяла ті ліси уява старих і молодих волиняків-поліщуків, Лесиних приятелів дитячих і юнацьких днів.^[21]
<…> Коли перечитую «Лісову пісню» або дивлюся на неї на сцені, зараз мені в уяві стає Нечімне з його краєвидом, з тими людьми, що були там з нами. Коли бачу на сцені в «Лісовій пісні» чи в краєвиді, чи в постатях, чи в одежі, чи у вимові щось не так, як було в Нечімному, то воно мене аж мучить, настільки «Лісова пісня» пов'язана в моїй уяві з Нечімним і взагалі з нашим рідним Волинським Поліссям.^[22] — Ольга Косач-Кривинюк «З моїх споминів»

Сіра нитка поетичного песимізму сплітається в цій пісні з глибокою, ніжно зворушливою вірою в чудодійний вплив мистецтва на долю людини — явище, аналогічне сплетенню щирого романтизму в душі поетеси з ясним і рівним, неодноразово холодним, поглядом раціоналістки на людей і світ.^[23] — Степан Тудор «Вихід слова»

Як це не дивно на перший погляд — лісова царівна Мавка ближча до людей, ніж Долорес. Навіть більше, Мавці властивий справжній гуманізм — любов до людей, а не до одного тільки Лукаша.^[24]
<…> Мавка органічно злита з персоніфікованою природою, що поділяє переживання героїні, прагне допомогти їй. Картини природи в «Лісовій пісні» завжди відповідають настроям Мавки і змінюються разом з ними. Символічними є навіть пори року, в які розквітає і в'яне її щастя.^[25] — Єлизавета Савельєва «Образ Долорес в драмі Лесі Українки „Камінний господар“»

Примітки

↑ Лісова пісня, 1976, с. 208
↑ Лісова пісня, 1976, с. 209
↑ ^а ^б Лісова пісня, 1976, с. 215
↑ Лісова пісня, 1976, с. 217
↑ Лісова пісня, 1976, с. 228
↑ ^а ^б Лісова пісня, 1976, с. 246
↑ Лісова пісня, 1976, с. 249
↑ Лісова пісня, 1976, с. 260
↑ Лісова пісня, 1976, с. 263
↑ Лісова пісня, 1976, с. 265
↑ Лісова пісня, 1976, с. 269
↑ Лісова пісня, 1976, с. 271
↑ Зібрання творів. Том 12, 1979, с. 378-379
↑ Зібрання творів. Том 12, 1979, с. 380
↑ Зібрання творів. Том 12, 1979, с. 414
↑ Слово про Лесю Українку, 1986, с. 433
↑ Слово про Лесю Українку, 1986, с. 435
↑ Слово про Лесю Українку, 1986, с. 443
↑ Слово про Лесю Українку, 1986, с. 444
↑ Слово про Лесю Українку, 1986, с. 444-445
↑ Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 338-339
↑ Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 340
↑ Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 125-126
↑ Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 247
↑ Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 248

Джерела

Леся Українка.. Публікації, статті, дослідження / Відп. ред. А. А. Каспрук; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. — Т. ІІІ. — 358 с.
Рильський М.. Зібрання творів : в 20 т. / за ред. О. І. Дея. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1986. — Т. 12. — 536 с.
Українка Леся.. Зібрання творів: в 12 т. / за ред. С. Д. Зубкова. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — 336 с.
Українка Леся.. Зібрання творів: в 12 т. / за ред. В. Л. Микитася. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1979. — Т. 12. — 696 с.

[Лісова_пісня—1976——208-1] Лісова пісня, 1976, с. 208

[Лісова_пісня—1976——209-2] Лісова пісня, 1976, с. 209

[Лісова_пісня—1976——215-3] а ^б Лісова пісня, 1976, с. 215

[Лісова_пісня—1976——217-4] Лісова пісня, 1976, с. 217

[Лісова_пісня—1976——228-5] Лісова пісня, 1976, с. 228

[Лісова_пісня—1976——246-6] а ^б Лісова пісня, 1976, с. 246

[Лісова_пісня—1976——249-7] Лісова пісня, 1976, с. 249

[Лісова_пісня—1976——260-8] Лісова пісня, 1976, с. 260

[Лісова_пісня—1976——263-9] Лісова пісня, 1976, с. 263

[Лісова_пісня—1976——265-10] Лісова пісня, 1976, с. 265

[Лісова_пісня—1976——269-11] Лісова пісня, 1976, с. 269

[Лісова_пісня—1976——271-12] Лісова пісня, 1976, с. 271

[Зібрання_творів._Том_12—1979——378-379-13] Зібрання творів. Том 12, 1979, с. 378-379

[Зібрання_творів._Том_12—1979——380-14] Зібрання творів. Том 12, 1979, с. 380

[Зібрання_творів._Том_12—1979——414-15] Зібрання творів. Том 12, 1979, с. 414

[Слово_про_Лесю_Українку—1986——433-16] Слово про Лесю Українку, 1986, с. 433

[Слово_про_Лесю_Українку—1986——435-17] Слово про Лесю Українку, 1986, с. 435

[Слово_про_Лесю_Українку—1986——443-18] Слово про Лесю Українку, 1986, с. 443

[Слово_про_Лесю_Українку—1986——444-19] Слово про Лесю Українку, 1986, с. 444

[Слово_про_Лесю_Українку—1986——444-445-20] Слово про Лесю Українку, 1986, с. 444-445

[Публікації,_статті,_дослідження._Том_ІІІ—1960——338-339-21] Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 338-339

[Публікації,_статті,_дослідження._Том_ІІІ—1960——340-22] Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 340

[Публікації,_статті,_дослідження._Том_ІІІ—1960——125-126-23] Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 125-126

[Публікації,_статті,_дослідження._Том_ІІІ—1960——247-24] Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 247

[Публікації,_статті,_дослідження._Том_ІІІ—1960——248-25] Публікації, статті, дослідження. Том ІІІ, 1960, с. 248

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]