Українська мова
Украї́нська мо́ва (історичні назви — ру́ська, руси́нська) — національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Число мовців — близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.
Цитати
Закидали намъ, що мова наша єще не оброблена, а про тоє и неспосôбна, щобъ въ нêй вже теперь висшіи науки преподавати! […] Всѣ смо видѣли, що ся знайшла и интеллигенцію, и що мова добре и високо выроблена […]. Кобысьмо давнѣйше до того пôзнанья були прійшли, не бувъ би ся нѣкто важив намъ закидати, що не маємо выробленои мовы, що не маємо свѣтлыхъ мужей.[1] |
|||||
— Михайло (Куземський), голова Головної Руської Ради на Соборі українських учених (1848 рік) |
— Дмитро Луценко |
Тільки людина, абсолютно нечутлива до гуманітарного болю, може ігнорувати проблему української мови.[3] |
|||||
— В'ячеслав Брюховецький |
І найперше було Слово |
|||||
— Степан Сапеляк |
Коли переходиш із російської на українську, з'являється відчуття новизни відтінків, мова ніби з якимось цікавим вибриком, а коли, навпаки, з української на російську, то остання спочатку здається якоюсь прісною, по-лакейському вихолощеною.[2] |
|||||
— Валентин Сильвестров |
Українські пісні стоять далеко вище від інших знаних. В них щирість і природність, особлива сила і ніжність почувань, короткий яркий вислів і кипуче чуття. А українська мова напричуд поетична й музикальна так, що під оглядом можна порівняти її хіба із старою грецькою або новою італійською. |
|||||
— Осип Бодянський |
Усі, хто виправдовує незнання української - манкурти без роду-племені, перекотиполе. Україна починається з мови! |
|||||
— Олег Ляшко[4] |
Джерела
- ↑ Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива: монографія / І. Д. Фаріон. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. — С. 35.
- ↑ а б в Джерела подано на сторінках про авторів цитат
- ↑ Олександр Акименко, Юрій Марченко (19 лютого 2015). В’ячеслав Брюховецький: «Покоління, що змінить країну, вже приходить». platfor.ma. Процитовано 23 лютого 2015.
- ↑ сторінка на FB