Інаят Хан

індійський музикант і філософ, суфій, який проповідував суфізм в західних країнах і Росії

Хазрат Інаят Хан (англ. Inayat Khan, 5 липня 1882 — 5 лютого 1927) — індійський музикант і філософ, суфій, який проповідував суфізм в західних країнах і Росії, відомий своїми численними книгами про суфізм, переведеними на багато мов.

Інаят Хан
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Один з найяскравіших представників східної школи суфізму. Суфізм як містичне вчення, загалом, розповсюджений в країнах з мусульманською культурою, від Марокко до Індонезії та є одною із складових ісламу. Суфіями були також поети Румі, Хафіз, Сааді, Омар Хаям, вчені Арабі, аль-Біруні, аль-Газалі тощо.

Інайят Хан народився в місті Борода індійської провінції Гуджарат 5 липня 1882 року.


Цитати

ред.
  •  

Для містика цей світ подібний до зводу, куполу, який луною відображає все, що говориться під ним. Те, що говориться губами, досягає всього лише вух, але те, що говориться серцем, досягає серця.
Кожен розум притягує і відображає думки того ж виду, що притаманні йому самому[1].

  •  

Що є вино суфія? — Краса; в формі, в лінії, в кольорі, в уяві, в почутті, в образі дій, — в усьому він бачить одну красу[1].

  •  

Чим більше людина відкрита для всього прекрасного і гармонійного, тим сильніше її життя налаштоване на цю вселенську гармонію і тим більше вона буде виявляти дружнє ставлення до кожного, кого вона зустрічає. Сама її атмосфера буде створювати музику навколо неї[1].

  •  

Чим глибше людина, тим більше друзів вона має. Саме малість, вузькість, відсутність духовного розвитку занурюють людину в ілюзію винятковості, розділеності, переваги над іншими[1].

  •  

Найбільша помилка цього століття полягає в тому, що активність збільшилася настільки сильно, що в повсякденному житті людини залишилося зовсім небагато місця для спокою. А спокій є секретом всього споглядання і медитації, секретом настройки в лад з тим аспектом життя, який є сутністю усіх речей[1].

  •  

Наше буття є наша здатність до резонансу тону і ритму, який приходить зі звуку і кольору[1].

  •  

Те, що людина усвідомлює як перший досвід свого духовного розвитку, є той факт, що вона починає відчувати спільність, зв'язок з живими істотами; не тільки з людьми, але і з тваринами, з птахами, з деревами і рослинами[1].

  •  

Рух є сенс життя, а закон руху є ритм[1]?

  •  

Людське тіло є храм Божий; і це не просто вислів або переконання, тому що, якщо людина вивчає своє тіло з містичної точки зору, вона виявляє, що воно набагато більш тонке і всеосяжне і в змозі діяти, розуміти і відчувати набагато більше, ніж вона вважає його здатним[1].

  •  

Найбільший секрет містицизму полягає в тому, щоб знати все, знайти все, досягти всього і бути тихим. Чим більше набуває учень, тим більш смиренним він стає; але коли хто-небудь будь-яким чином робить це придбання засобом доказу своєї переваги над іншими, то це показує лише, що в дійсності він не володіє цим[1].

  •  

Фактично немає нічого безмовного; все, що існує в цьому світі, каже, чи подається воно нам живим чи ні; і тому словом є не тільки чутне нами, але все є слово[1].

Примітки

ред.