Дорощук Олег Євгенійович

український легкоатлет

Олег Євгенійович Дорощук (нар. 4 липня 2001) — український легкоатлет, який спеціалізується у стрибках у висоту, призер юнацької та юніорської континентальних першостей. Майстер спорту України. Бронзовий призер чемпіонату Європи (2024).

Олег Дорощук
Стаття у Вікіпедії

Цитати

ред.

Про Євро-2024 з легкої атлетики

ред.
  •  

Взагалі скажу, що мені дуже пощастило, що на 2.26 м закінчилася [боротьба за медалі]. Спроби на 2.29 м у мене наче нормальні були, а фактичні спроби 2.26 м були. Можна сказати, що мені пощастило[1]. — Про боротьбу у фіналі Євро-2024

  •  

Не очікував, [що кваліфікація завершиться на 2.21 метра]. Думав, 2.25 м з першої спроби [достатньо буде для] проходу в фінал. 2.28 м, думав, точно не доведеться стрибати. Зараз — ідеально [почуваюся], пострибав трохи, не всі сили виклав. У Будапешті я, наприклад, 2.28 м стрибнув — і на фінал уже ніякий вийшов. Ще трохи відновитися — і на фінал, сподіваюся, буде добре[2].

  •  

Розчарований стан? Просто було так багато роботи виконано, щоб провести цей чемпіонат найкращим стартом у житті. Вийшло не так, як очікувалося, але є медаль. Просто розчарований, що було багато роботи виконано, а результат, на який очікував, не виправдався. Робота як фізична, так і психологічна — просто спортсменська підготовка[1]. — Про розчарованість «бронзою» і моральний стан

  •  

Спочатку думав з 2.12 м стартувати, [але] це довго сидіти, чекати. Вже краще, аби нічого не зіпсувати, спокійно собі пострибати. Тим паче багато сил не витрачав на ці стрибки. Тут треба трохи більше досвіду, щоб я рекорд сезону стрибав стабільно, бо бувають моменти. Аби було спокійніше, я собі пострибав, відчув розбіг[2].

  •  

Тамбері та Дорощук — головні фаворити? Ні, не читав [цього]. Та вважаю, чому ні. Буду боротися за медалі, щоб трохи скласти конкуренцію Тамбері, намагатися з усіх сил. Виграти у Тамбері в Римі? Все можливо[2].

  •  

Чи все добре? Ні. Зараз емоції переважають, бо очікування та реальність не сходяться у мене. Можливо, є за що порадіти, дві медалі для команди, у заліку підіймемося трохи. А так, все було б добре, якби [взяв] 2.33 м. Ось це було б добре, тоді б може підійшов з посмішкою[1]. — Загальна оцінка виступу у фіналі Євро-2024

  •  

Чи повірив би, що не буду задоволений «бронзі» на Євро? Звичайно. Тільки «золото» мене може якось задовольняти. Для мене друге, третє місце, четверте — то взагалі трохи депресія днів на три. Не знаю, у мене в голові такий стандарт: «золото» і більше не можу нічому радіти. Хоча, можливо, треба було б порадіти. Але «золото» буде. Маленькими кроками йду, хочеться швидко застрибнути за «золотом», але так потрохи[1]. — Про розчарованість «бронзою» і моральний стан

  •  

Якщо так швидко сформулювати — фізично та психологічно відчував себе нормально. Як завжди не можу потрапити у свій стрибок. Наче на пробних все було нормально, але відчуваєш, що все не те. Тобто ти наче стрибаєш, але це за рахунок відштовхування, а не потрапляння у стрибок. І ось на такому відштовхуванні та на емоціях [й виступив]. На 2.22 м взагалі натупив у перших двох спробах — добре, що хоч зібрався, тут можна плюс поставити. На 2.26 м емоційно трохи піднісся, але це був чисто силовий стрибок без якоїсь техніки. Треба було просто потрапляти в себе і можна було високо стрибати. Стан фізичний та психологічний був на висоті, а ось за технікою не склалося[1]. — Загальна оцінка виступу у фіналі Євро-2024

  •  

Дуже кайфово. Поставив особистий рекорд. Спершу якось так стрибалося, а так, взагалі за відчуттями — кайф. Найкрутіші змагання, на яких був, виступав. Запам'ятається все[3]. — Про емоції після фіналу Олімпіади у стрибках у висоту

  •  

Історія з Тамбері? Якщо чесно, щоб прям вірити... Коли виконували пробні стрибки, то він нормально стрибав, 2.25 м намагався — стрибнув, не знаю точно. Але прийшов у колрум перемотаний, пластирі, бинти — я не знаю. Його шоу, він у ньому актор, йому класно. Може й бути так [травма], бо він не показав свій класний результат[3]. — Про хворобу чемпіона Токіо-2020 Джанмарко Тамбері

  •  

Коли взяв 2.27 м, то відчув, що ось зараз за технікою все склалося чудово, я влучив дуже класно, вилетів, але п'яткою чіпляю. І тоді розумію, що відчув цей стрибок, хоч і було близенько. А потім розстрибався, зрозумів, що можна [брати особистий рекорд]. Але й 2.34 м можна було брати, мабуть, трохи розслабився[3]. — Про встановлення особистого рекорду

  •  

Це був дуже цікавий фінал. Вони ще 40 хвилин вирішували, хто буде першим. За кого більше вболівав? За Геміша [Керра], він мені більше імпонує. Ми з ним навіть чимось схожі: два високі по сектору ходимо, емоцій сильних не показуємо[3]. — Про боротьбу за «золото» між Гемішем Керром та Шелбі Маківеном

Примітки

ред.