Егілс Левітс

Президент Латвії

Егілс Левітс (латис. Egils Levits, нар. 30 червня 1955, Рига) — латвійський юрист, політолог. Ексміністр юстиції (1993—1994). Чинний президент Латвії з 8 липня 2019 року.

Егілс Левітс
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати про війну, Україну та НАТО

ред.
  •  

Латвією вже надано воєнної допомоги приблизно на 250 млн євро. Це – приблизно третина нашого цьогорічного військового бюджету. Якщо рахувати у відсотках до внутрішнього валового продукту, Латвія та Естонія серед інших країн надають Україні найбільшу допомогу – приблизно 0,8 % ВВП. Уточню, це щодо саме воєнної допомоги. Допомогу біженцям рахуємо окремо. Також велику гуманітарну допомогу надають переважно недержавні організації. Але найбільша за розміром допомога – саме мілітарна. У списку воєнних донорів Латвія, хоч і невелика країна, але відносно своїх можливостей – у верхній частині цього списку.[1]

  •  

Минулого тижня я брав участь у саміті НАТО в Мадриді. Війна вже триває чотири місяці. І країни Альянсу, демократичні країни, зрозуміли, що вона буде довготривалою. Це також визнається в документах, прийнятих у Мадриді, в тому числі у новій концепції НАТО. В ній констатується, що росія є головним противником Альянсу. Це дійсно нова концепція. З чого випливає розуміння, що Україні потрібно допомагати протягом довгого часу – передусім у воєнному сенсі, а також в економічному.[1]

  •  

Україна, безумовно, переможе в цій війні. Весь вільний світ повинен підтримувати Україну військовим шляхом. Зараз ми робимо все можливе, щоб забезпечити її обіцяною зброєю в прискореному режимі. Щоб ми могли отримати нову архітектуру безпеки. Не таку, якою вона була раніше з Росією, але проти Росії, якщо вона не змінить своєї агресивної політики.[2]

  •  

А після війни до держав - членів НАТО приєднається й Україна, тому що вона буде однією з найпотужніших країн у плані військового потенціалу. По суті, сьогодні в Україні єдині збройні сили, які мають потужний військовий досвід. І це буде дуже важливим надбанням для НАТО і надбанням, яке слугуватиме стримувальним фактором для Росії.[2]

  •  

Ми прагнемо, аби Україна перемогла в цій війні. І кожна країна має подумати, який внесок вона дасть у цю перемогу.[3]

  •  

Інвестиція у військову присутність є інвестицією в мир. Бо так ворог не захоче напасти. І це логіка, яку треба сприймати дуже серйозно.[4]

Цитати про реформи

ред.
  •  

Щоб ефективно реалізовувати реформи у державі, уряд повинен мати гострий, чіткий інструмент для цього. І цей інструмент – державне управління. Отже логічним буде висновок, що передусім потрібне державне управління, яке потім займатиметься реалізацією реформ. У Латвії вже багато чого зроблено у цьому сенсі. Державне управління у нас діє задовільно. Але реформи ніколи не зупиняються. Їх треба продовжувати, виконуючи нові завдання. Це постійний процес.[1]

  •  

Наприклад, у Латвії в 1990-х роках, коли ми ще не мали державного управління, що добре функціонує, була така посада – «міністр з реформування державного управління». Відповідно його завданням було реформувати саме державне управління. Можливо, і для України такий посадовець був би актуальним. Тобто він не займався б усіма реформами у всьому суспільстві, але займався розробкою цього інструменту – реформуванням державного управління. Це все, звичайно, передбачає навчання державних посадовців, правильне упорядкування інституціональної організації держави, викорінення корупції та все інше, щоби державне управління працювало ефективніше.[1]

Цитати про Росію та Путіна

ред.
  •  

Росія агресивна країна і вона залежить не тільки від Путіна, більша частина суспільства підтримує цю ідеологію. Тому ми повинні налаштовуватися на тривалий період, протягом якого Росія залишатиметься агресивною державою.[5]

  •  

Путін відродив стару імперіалістичну ідеологію ХІХ століття. У ХІХ столітті звичайною справою було намагатися завоювати інші країни, у ХХІ столітті - це дивно.[5]

  •  

Але якщо говорити про тривалу перспективу, то стримування Росії може здійснюватися за рахунок реальних військових спроможностей країн НАТО. Це означає, що НАТО повинне мати достатні військові спроможності і на східному фланзі. Приєднання Фінляндії означатиме, що кордони та їхня довжина збільшаться. У підсумку потужний потенціал НАТО може стримувати РФ. Адже вона знатиме, що будь-які напади не матимуть сенсу, тому що Росія зазнає поразки.[2]

Про створення Спецтрибуналу щодо злочинів рф

ред.
  •  

Звичайно, міжнародний суд відіграє важливу роль у вигляді збору доказів у вчиненні окремих злочинів, але важливо розглянути і злочин вчинення агресії, а це злочин, який вчинявся керівництвом. Звичайно, цей злочин передбачений міжнародним законодавством, але немає суду, який має мандат на розгляд відповідних злочинів. Саме тому є невідкладна потреба для того, щоб зберегти вже досягнутий рівень міжнародного права і дотримання його.[6]

  •  

Це може бути зроблено зараз і, безумовно, може бути зроблено після війни. Адже західна підтримка для України відіграватиме важливу роль, то чого б не використовувати ці заморожені російські активи. Мова йде про 300 мільярдів доларів, які заморожені і їх можна було б використовувати для України.[6]

Джерела

ред.

Примітки

ред.