Ерінна

давньогрецька поетеса

Ерінна (IV ст. до н. е.) — давньогрецька поетеса родом з острову Телос, представниця ліричного жанру. Розквіт її творчості припадає на 350-ті роки до н. е.

Ерінна
С. Соломон, «Сапфо та Ерінна в саду Метілени» (1864)
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати з віршів Ерінни

ред.

Куделя

ред.
  •  

Рибка провідна, що добру плавбу морякам посилаєш,
ти за кормою крутися й моїй найдорожчій подрузі[1].

  •  

Тільки порожня луна звідсіля досягає Аїда,
Де німота межи мертвих і тьма напливає в очиці[1].

  •  

О безталанна Бавкідо, я плачу невтішно, ридаю
Я за тобою, не годна забути про наші забави
Ще за дитинних часів. Хоча спогадання ще теплі,
Ти — нині вугіль уже!…[2]

  •  

Нині над гробом твоїм, я з юністю ніби прощаюсь…[2]

На портрет Аґатархіди

ред.
  •  

Принаймні тота, що так вірно
Дівочії риси вдала, —
Якби була голос іще додала їй,
То Агатархіда була б тут ціла[3][4].

Надгробок Бавкіди

ред.
  •  

Я гріб Бавкіди, що як наречена вмерла,
Ти, що минаєш стовп отсей, багато
Сльозами вмитий, кликни вниз до Ада:
«О завидющий ти, підземний княже!»[5][4]

Напис на гробі Бавкіди

ред.
  •  

Стело, й сирени мої, й погребова скорботная урно,
Де тільки порох і тлін, де попеліє Аїд,
Ви перехожим скажіть, хай могилу мою не минають…[6][7]

Цитати про Ерінну

ред.
  •  

Дівчата з «Прядки» живуть дуже знайомим нам життям. Так і чергуються тут побутові картинки з життя юних жінок і погребальні заплачки. Після смерті посестри дружні стосунки залишаються міцними[8]. — З есею «Ерінна»//«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві»

  Ганна Улюра
  •  

Магію часто згадують, говорячи про «Прядку».
Скажімо Ерінна порівняє весільний смолоскип і погребальне багаття (це дуже красиво!). Дослідники миттю почали шукати, чи в якомусь ритуалі зіставляють ці два елементи з різних «церемоній». (бо таке є й у пізніших «антиків»), а варто було би просто припустити, що молодші колеги цитують якраз Ерінну, а не ритуал (і це таки так)[4]. — З есею «Ерінна»

  — Ганна Улюра

Примітки

ред.
  1. а б Перші поетеси, 2019, с. 140
  2. а б Перші поетеси, 2019, с. 141
  3. Пер. І Франка. Епіграма приписується Ерінні
  4. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 13
  5. Пер. І Франка. Епіграма приписується Ерінні
  6. Епіграма приписується Ерінні
  7. Перші поетеси, 2019, с. 143
  8. Ніч на Венері, 2020, с. 12

Джерела

ред.