Маляр Ганна Василівна

юрист, заступник Міністра оборони України

Га́нна Васи́лівна Ма́ляр (нар. 28 липня 1978, Київ УРСР) — заступниця Міністра оборони України, адвокат, кандидат юридичних наук.

Ганна Маляр
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Було зрозуміло, що Путін заходить у глухий кут щодо тимчасово окупованих територій і, між іншим, щодо Криму. Зрозуміло, що ситуація вже доходила до такої крайньої межі – коли в нього є певні повноваження, певний вік і певний ресурс. Тому йому треба було розв’язувати цей вузол. І от питання, як він розв’яже, тут вже були різні сценарії. В тому числі – повномасштабна війна[1].

  •  

Нас оцінюють ззовні як країну, яка ще відбудовує демократію, в якій є, можливо, корупція. Така країна, мабуть, не може протистояти настільки сильному ворогу. Але оце наше справжнє ДНК, його ніхто не прорахував – що українці готові заради свободи віддати життя. Це та річ, яку складно збагнути[1].

  •  

Оборона Києва – це, фактично, вже історична віха цієї війни, тому що ми всі усвідомлювали, що якщо буде захоплений Київ – не буде України в принципі. Ну, крім того, що буде знищений весь цей «розстрільний список» влади[1].

  •  

Щоб було зрозуміло, управління бойовими діями – це величезний аналітичний процес. Насамперед, це збір інформації і розуміння стратегії – куди рухається ворог, яка в нього мета, які у нас сили і засоби, як ми ними можемо розпорядитися, тому що наші сили і засоби значно скромніші, ніж у ворога, – це відкрита інформація. І при обороні Києва і Київської області були застосовані інтелектуальні стратегії, тобто ми перемогли за рахунок нашого інтелекту і злагодженості[1].

  •  

Якщо вам хтось точно розказує, що буде – це некомпетентно.
Можна в якійсь віддаленій перспективі говорити, що однозначно Росії в такій формі немає місця в цьому світі. І навіть що існування такої держави – це плювок всьому західному світу. Це так, це інша стратегія, це можна розмірковувати[1].

  •  

Якщо у нас роззброєння відбувалося, то в них озброєння. І вони збирали звідусюди свою техніку, з усього Радянського Союзу, і у них є чим воювати, це треба розуміти. Але у війні не тільки звичайна сила працює, у війні працюють стратегії. І те, що наші військові володіють цими стратегіями, це нас, фактично, зараз рятує[1].

Примітки

ред.