Махтумкулі́ (туркм. Magtymguly Pyragy, перс. مخدومقلی فراغی Makhdumqoli Faraghi, псевдонім — Фрагі́; *1733, с. Хаджіговшан — †1793, там же) — туркменський поет, родоначальник туркменської літератури.

Махтумкулі
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  • Лиха доля — круговерть.
    На землі панує смерть.
(Батьківщину хай шукає // С. 33)
  • Місяцевидна, люба, ти.
    В пітьмі, як зорі, очі сяють.
    Я не боюся сліпоти
    До слуху лине пісня з раю.
(Очі сяють // С. 66)
  • Троянда мого серця спить.
    Я слова проронить не смію.
    Збудися, чуєш, хоч на мить —
    Від захвату й душа німіє.
(Не смію // С. 146)
  • Що з світом сталось — йде він з молотка…
    Щось не збагну, невже це кінець віку?
(Не розумію мови серця, друзі // С. 183)

Джерело

ред.
  • Махтумкулі. Поезії / Пер. з туркменської, упорядкування та передмова Павла Мовчана. — К.: Дніпро, 1983. — 198 с.