Мистецтво

вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів

Мисте́цтво — вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.

Вікіпедія
Вікіпедія
Атрибути малярства, скульптури і архітектури, Ен Вале-Костер, 1769 рік, Лувр
Мистецтво

Архітектура
Кіно
Скульптура
Фотографія
Література
Музика
Живопис

Цитати про мистецтво

ред.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


  •  

Без краси нема й не може бути мистецтва — це аксіома.[1]

  Віссаріон Бєлінський
  •  

Високе мистецтво не тільки віддзеркалює життя, воно, беручи участь у житті, змінює його.[2]

  Ілля Еренбург
  •  

Від подиху мистецтва починають звучати ліри, що мовчали досі. Але чи мистецтво спроможне розбудити струни, які розірвала буря[3]? — З передмови до повісті «Мала Фадетта», 1848

  Жорж Санд
  •  

Відчувати, знати та вміти — повне мистецтво.[4]

  Павло Чистяков
  •  

Все найкраще в мистецтві — це те, що просто і доступно.[5]

  Брюс Лі
  •  

Гарні твори не п'янять, але зачаровують.

  Жозеф Жубер[6]
  •  

Істинна мета мистецтва — повчати, поступово возвеличувати людський дух.[7]

  Венсан д'Енді
  •  

«Мистецтво – то молитва Бога до людей»

  Павло Гай-Нижник (З вірша «Мистецтво» (29.10.2022); Збірка поезій «Вічність»)
  •  

Мистецтво виконує дві важливі функції. По-перше, воно відтворює емоційне життя. І потім… воно стає джерелом уявлень про правду повсякденності.[8]

  Девід Герберт Лоуренс
  •  

Мистецтво – вишуканий гріх. (Театр – розкиданий по світу).[9]

  Сергій Губерначук
  •  

Мистецтво для мене є формою правди, відображенням життя. Воно є разом з політичними дискусіями й парламентськими дебатами потрібним, важливим і значним віддзеркалюванням суспільного розвою[10].

  — Жорж Санд
  •  

Мистецтво зарадить собі і без нас. Воно, як поезія, пишне та безсмертне. Воно, як природа, — вічний усміх над руїнами. Нам, очевидцям цих згубних днів, треба бути перш за все громадянами, а потім митцями. Опріч онімілих муз, існує чимало інших справ, за які треба нагально братися[11]. — З передмови до повісті «Мала Фадетта», 1848

  Жорж Санд
  •  

Мистецтво є товаришем релігії та проводирем по дорозі до Бога, воно має вимір романтичної райдуги – від землі і від серця людини до Нескінченного[12].

  Іван Павло II
  •  

«Мистецтво має пекти, збурювати, викликати на ґерць, ставити питання. А питань багато: хто ми? звідки? куди йдемо? В чому наша самість, суть і несхожість на інших?»[13]

  Антон Мухарський (Маніфест Союзу Вольних Художників «Воля або Смерть» (СВХ))
  •  

Мистецтво надає крила і відносить далеко-далеко! Кому набрид бруд, дрібні грошові інтереси, хто обурений, ображений чи скривджений, той може знайти спокій і насолоду лише в прекрасному.

 

рос. Искусство дает крылья и уносит далеко-далеко! Кому надоела грязь, мелкие грошовые интересы, кто возмущен, оскорблен и негодует, тот может найти покой и удовлетворение только в прекрасном[14]

  Антон Чехов
  •  

Мистецтво не є дослідженням реальної дійсності, а є пошуком ідеальної правди[3].

  Жорж Санд
  •  

Мистецтво, якщо воно не сприяє правильній дії, всього лише опіум для інтелігенції… Я гадаю, що в героїчній мужності, з якою людина зустрічає безумства світу, є краса значно більша, ніж краса мистецтва.[15]

  Вільям Сомерсет Моем, «Нотатник письменника», 1949
  •  

Мистецтво —найкращий педагог [16].

  О. Гончар
  •  

Мистецтво – і краса – не є ані безпечними, ані прирученими – за них завжди треба платити кров’ю – і велич тієї чи іншої культури оцінюється нащадками саме за її готовністю платити. І, що ще важливіше – за усвідомленням цієї плати[17]. — З есею «Розширення? Звуження? Звільнення?»

  Вано Крюґер
  •  

Мистецтво і краса завжди лякають і не лише ваблять, а й відштовхують, бо ж ведуть до Невідомого. В цьому їхня засаднича відмінність від безпечної і прирученої філістерської «краси», що механічно тасує один і той самий набір штампів на догоду публіці[17]. — З есею «Розширення? Звуження? Звільнення?»

  — Вано Крюґер
  •  

Мистецтвом ще стільки не ввібрано експромтів акторської братії.[18]

  Сергій Губерначук
  •  

Навіть в особистому плані мистецтво робить життя активнішим. Воно обдаровує того, хто йому служить, глибшим щастям і швидше його виснажує. Воно залишає на його обличчі сліди уявних чи духовних пригод, породжує в ньому, навіть якщо зовнішнє буття його минає серед монастирської тиші, таку розпещеність, надмірну витонченість, утому, нервову цікавість, яку навряд чи може викликати найбурхливіше життя, сповнене пристрастей і насолод.[19]

  Томас Манн, «Смерть у Венеції» (1912)
  •  

Партія виходить з того, що мистецтво покликане виховувати людей... в дусі комунізму.
[20]

  Микита Хрущов
  •  

Провідною думкою кожного митця може і повинна бути лише його творча ідея й ніщо інше.[21]

  Зденек Неєдли
  •  

У мистецтві, як і в коханні, передусім треба бути відвертим.

  Джузеппе Верді[22]
  •  

Я знаю, що мистецтво цілковито потрібне, але не знаю для чого.

  Жан Кокто[23]
  •  

Який сенс дизайну та мистецтва, якщо ти не твориш і не мислиш вільно? Обов'язок художників – мріяти вголос і продуктивно. Мене пригнічує, коли індустрія, заснована на творчості, ухвалює практичні рішення[24].

  Вірджил Абло

Примітки

ред.
  1. О музыке и музыкантах, с. 21
  2. О музыке и музыкантах, с. 35
  3. а б Санд, 2016, с. 14
  4. О музыке и музыкантах, с. 83
  5. Брюс Лі | Цитати
  6. Charles Noel Douglas. Forty thousand quotations, prose and poetical. New York: Halcyon House, 1917, p. 149
  7. О музыке и музыкантах, с. 24
  8. Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: "Навчальна книга-Богдан", 2006. — С. 74
  9. Губерначук С.Г. Дай, я буду таким, як хочу.... – збірка віршів, висловів, роздумів – Київ: Майстер-принт, 2019. – 64 c. – С. 34.
  10. Санд, 2016, с. 208
  11. Санд, 2016, с. 80
  12. Нота Бене: Наталка Білоцерківець
  13. Розрив, 2015, с. 61
  14. Афоризми про мистецтво (рос.). Процитовано 7 липня 2012.
  15. Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 200
  16. https://webpen.com.ua
  17. а б Крюґер, 2018, с. 9
  18. Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 33.
  19. Манн Т. Смерть у Венеції // Трістан. Новели / Томас Манн; пер. з нім. Є. Поповича. — Київ: "Дніпро", 1975. – С. 158
  20. М. С. Хрущов. Звіт ЦК КПРС XXII з'їздові партії. К-, Держполітвидав СPCP, 1961, c. 93.
  21. Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969. — С. 65.
  22. Джузеппе Верди
  23. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 319
  24. Про життя, моду та культуру: 10 найяскравіших цитат Вірджила Абло

Джерела

ред.
  • Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.
  • Мухарський А. / Лютий О.. Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей: автобіогр. роман-концерт / Антін Мухарський / Орест Лютий; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків: Фоліо, 2015. — 211 с. — ISBN 978-966-03-7201-6
  • Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9
  • Вано Крюґер. Коли я чую слово «культура». — Київ: 2018. — 130 с. — ISBN 978-617-7313-26-6