Роланд Фройденштайн

Роланд Фройденштайн (нар. 1960, Бонн, ФРН) — німецький політолог, експерт з європейської політики та питань безпеки.

Роланд Фройденштайн

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

«У мене складається враження, що в бізнес-громаді Німеччини, у політичних колах, серед інтелектуалів та людей медіа є великий відсоток тих, хто розуміє Путіна та його мотиви. І це є головною проблемою. Це є наслідком впливу, частково, російських грошей, дуже цілеспрямованої обдуманої роботи ЗМІ, а також нездорових традицій у німецькій політичній культурі. Ми маємо багато симпатиків Володимира Путіна. На жаль». — про те, що в Європі, зокрема у Німеччині, лишається чимало прихильників позиції Путіна, особлво це стосується великого бізнесу та політикуму Якщо перемир’я не спрацює, санкції проти Росії будуть посилені – міністр фінансів США (8 жовтня 2014 року)

«Як завжди, це все складно. Я вважаю, що частково відповідальність лежить на самій Україні. Вона реформується не досить швидко. Але основну відповідальність несе ЄС. Його рішення зумовлене ситуацією всередині Євросоюзу. Громадяни більшості країн цього об'єднання вважають, що ЄС розширюється надто швидко. Хвиля розширення 2004 року, коли до нього приєдналися десять країн, а потім ще три – Болгарія, Румунія та Хорватія – породила багато складнощів. Люди відчувають втому від розширення. Це перша причина. Друга причина – це Росія. На мою думку, канцлер Німеччини Ангела Меркель, чітко вказавши на те, що жодна країна «Східного партнерства», включно з Україною, не має перспектив членства в ЄС, зробила надто багато поступок своїм партнерам по коаліції – соціал-демократам. Їхній міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр все ще дуже цікавиться думкою Росії. Він зараз хотів би відродити співпрацю із цією країною. Як на мене, Меркель зайшла в цьому питанні надто далеко. Але головна причина цього – це не дії німецького канцлера і навіть не страх Росії, а думка більшості громадян Євросоюзу». — про причини того, що після Ризького саміту «Східного партнерства» Україна не отримала жодного підтвердження можливості свого членства в ЄС, навіть у завуальованій формі Роланд Фройденштайн: В ЕС началось соревнование страхов и угроз (25 травня 2015 року)

«Я особисто згоден з тим, що зараз Росія є найбільшою такою загрозою для Заходу. Це має політичний характер. Однак для того, щоб країни Південної Європи визнали легітимність страхів і загроз, з якими стикаються Польща та країни Балтії, останні мали визнати таку ж легітимність і важливість загроз, які стоять перед французами чи іспанцями – загроз ісламістського тероризму. У ЄС розпочалося своєрідне змагання страхів та погроз. І це треба припинити. Я особисто погоджуюсь з тим, що на даний момент у цьому змаганні саме російська загроза має розглядатися як найбільша. Я зі своїми колегами з Центру Мартенса вже рік про це постійно говорю і пишу. Таким чином, ми намагаємося хоча б трохи поглибити розуміння проблеми». — про те, що Україна сприймає агресію Росії як екзистенційну загрозу, а Захід переважно так її не сприймає Роланд Фройденштайн: В ЕС началось соревнование страхов и угроз (25 травня 2015 року)

«Нічого поганого у щирому прагненні модерності, європейськості немає. Але чи було б добре для України отримати одразу ж перспективу членства в ЄС? Це викликало б сплеск популізму всередині Євросоюзу. Тому що багато громадян ЄС не підтримують цю ідею. Вони не уявляють, як можна буде впоратися з тими проблемами, які виникнуть із приєднанням п'ятдесятимільйонної країни. Вони побоюються нестабільності, ускладнення процедури ухвалення рішень. Краще сьогодні залишити це питання відкритим. Я особисто переконаний, що Україна якось має стати членом Євросоюзу. І вона ним стане. Але для цього їй потрібно змінитись зсередини: реформувати свою економіку, встановити верховенство права, посилити незалежність правосуддя, лібералізувати ціни на енергоринку, оновити міліцію. Якщо вона зміниться, то і просунути ідею її членства в ЄС буде легше, можна буде переконати громадян Євросоюзу, що таку країну слід ухвалити до її лав. Тобто Україна має змінюватись не для того, щоб задовольнити Брюссель. Українці мають міняти свою країну для себе. При глибокій повазі до тих жертв, які Україна заплатила, щоб наблизитися до Європи, її громадяни повинні усвідомити, що ЄС є демократичним об'єднанням, де останнє слово належить громадянам». — про поради українцям, щоб успішно вийти з періоду євроромантизму та виробити прагматичний, функціональний підхід до співпраці з ЄС Роланд Фройденштайн: В ЕС началось соревнование страхов и угроз (25 травня 2015 року)

«Перш ніж говорити про необхідність протидії пропаганді, варто врахувати, що російський підхід до неї побудований згори донизу. Тобто Кремль спускає телеканалам, іншим медіа конкретні меседжі, які мають поширювати. ЄС та Україна мали б використовувати діаметрально протилежний підхід: знизу догори. Тобто головним виробником меседжів має бути громадянське суспільство: політичні партії, неурядові організації, дослідницькі установи, громадянські ініціативи. Сьогодні завдяки Інтернету, соціальним медіа можна робити конкретні речі за дуже скромних фінансових ресурсів. Хороший приклад – проект StopFake, який розвінчує міфи російської пропаганди. Національні уряди, інститути ЄС також мають брати участь у цьому процесі, проте не наймаючи людей для здійснення контрпропаганди, а фінансуючи проекти з інформування людей. Люди, які працюватимуть над ними, не повинні бути штатними співробітниками урядових установ чи євроінституцій. Особливо велику роль можуть відіграти соціальні медіа, де протидіяти пропаганді значно дешевше, ніж на телебаченні чи пресі». — про те, що в Україні умовно є дві точки зору на російську пропаганду: згідно з однією, на пропаганду потрібно відповідати контрпропагандою, а згідно з іншою, треба займатися не контрпропагандою, а організацією власних інформаційних кампаній, розробкою власної політики у цій галузі Роланд Фройденштайн: В ЕС началось соревнование страхов и угроз (25 травня 2015 року)

«Важливо, що пані Бербок поїхала до Києва перед своїм візитом до Москви. Це дуже важливий символізм. Її партія в цій коаліції є протагоністом та прихильником політики, заснованої на цінностях. Вони намагаються свідомо відмежуватися від так званої «реальної політики» соціал-демократів. І що стосується Росії, третій учасник коаліції у Німеччині – ліберали – теж [у цьому] ближчі до «зелених», ніж до тих же соціал-демократів. Таким чином, ми маємо двох коаліційних партнерів, які декларують, що керуватимуться цінностями, а не інтересами. В контексті цієї кризи та конфронтації з Путіним, це означає, що вони просуватимуть жорсткішу лінію. Тепер щодо конкретики. Пані Бербок чітко запитали (під час візиту до Києва – ред.) про озброєння для України. Ми знаємо, що вона відповіла: з історичних причин її уряд виключає можливість будь-яких постачань озброєння до України. Але це питання у Німеччині є дуже дискусійним». — про зрозумілість зовнішньої політики нового німецького уряду у контексті агресивної риторики Росії в інтерв'ю Главкому Роланд Фройденштайн: Німці розуміють небезпеку Путіна, але вони його бояться (23 січня 2022 року)

«Багато експертів та багато політиків, котрі хотіли б допомогти Україні себе захистити, вважають таку лінію (щодо відмови Берліна у постачанні озброєння Києву – ред.) неправильною і що Німеччині слід було б відкоригувати свою позицію. Але вона озвучила консенсус, погоджений до цього і з соціал-демократами. Більш того, це консенсус і всередині самої партії «Зелених», оскільки загалом їхні виборці та члени партії більше пацифісти, ніж партійні лідери. Іншими словами, Бербок представила консенсус, що існує наразі в уряді щодо озброєння для України». — про дискусію навколо зброї для України в інтерв'ю Главкому Роланд Фройденштайн: Німці розуміють небезпеку Путіна, але вони його бояться (23 січня 2022 року)

«Так. І план Путіна зараз має чіткий вигляд, особливо на тлі останніх кібератак. Я думаю, варто очікувати на ще більшу ескалацію. Він розраховує, що напруга між західними країнами буде зростати і йому вдасться розбити єдину позицію Заходу. Такими атаками Путін розраховує на те, що деякі західні країни поступляться перед його вимогами. Перш за все, це гарантії неприйняття України у найближчі 15-20 років в НАТО та ЄС. Більш того, Путін не обмежуватиметься у цьому агресивними діями лише на території України. Він буде діяти у Боснії, на Балтійському напрямку. Росія буде заохочувати Іран посилювати свою ядерну спроможність. Усі ці напрямки будуть активовані. І це – дуже серйозний виклик для Заходу». — про напругу між країнами на певному рівні в інтерв'ю Главкому Роланд Фройденштайн: Німці розуміють небезпеку Путіна, але вони його бояться (23 січня 2022 року)

«Київ має зрозуміти, що проблема не лише в якихось там імперських емоціях (Росії), а в самій Україні. Путін відчуває загрозу своїй владі у тому, що Україна може стати успішною демократією. Це – головне. Можливе членство України в НАТО Путіна не хвилює, його хвилює успіх України – з точки зору демократії, ринкової економіки та верховенства права. Це означає, що Захід повинен у цьому допомогти Україні й не допустити повторення диктатури. По-друге, Україна повинна й сама поводити себе, як демократична правова держава». — про те чи вдається Україні донести свою позицію до західних партнерів в умовах нинішньої конфронтації в інтерв'ю Главкому Роланд Фройденштайн: Німці розуміють небезпеку Путіна, але вони його бояться (23 січня 2022 року)