Тамм Ігор Євгенович

радянський фізик-теоретик

Ігор Євгенович Тамм (нар.26 червня (8 липня) 1895, Владивосток, Російська імперія — пом.12 квітня 1971, Москва) — фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1958 року; начальник сектора конструкторського бюро № 11 (Арзамас-16), академік Академії наук СРСР, доктор фізико-математичних наук, Герой Соціалістичної Праці.

Ігор Тамм
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Жонглювання словами та термінами, фіксування уваги на дрібницях, прихованих під квазінауковими словесними нагромадженнями, останнім часом широко проникло в нашу літературу з філософії науки. Важко оцінити ту шкоду, яку принесла ця груба вульгаризація науки.

 

Жонглирование словами и терминами, фиксирование внимания на мелочах, скрытых под квазиучёными словесными нагромождениями, в последнее время широко проникло в нашу литературу по философии науки. Трудно оценить тот вред, который принесла эта грубейшая вульгаризация науки

  — Тамм И.Е. О работе философов-марксистов в области физики журнал «Под знаменем марксизма», 1933 г., N 2.
  •  

Я думаю, якби Пушкін жив в наші дні, він був би фізиком.

 

Я думаю, если бы Пушкин жил в наши дни, он был бы физиком.

  — Ігор Тамм [1].
  •  

У всякого теоретика в корзині для паперів похоронена маса прекрасних ідей. Експериментатору краще, цікаві результати, задоволення від праці. Видумки ж теоретика нікому не потрібні, якщо вони не відповідають дійсності.[2].

  — Ігор Тамм

Про Ігоря Тамма

ред.
  •  

Люди мого покоління вперше дізналися ім'я Ігоря Євгеновича Тамма, як автора курсу теорії електрики. Для багатьох це було одкровенням. Одночасно до нас доходив гуркіт, баталії за теорію відносності, за квантову теорію. Вже до кінця 30-х років ім'я Ігоря Євгеновича, навіть у тих, хто не знав його особисто, було оточене ореолом, не в надприродному, а просто в високому людському сенсі. У ньому, поряд з Ландау, радянські фізики-теоретики бачили свого заслуженого і визнаного главу. І всіма принципової, доброї й розумної людини, великого оптиміста, доброго і часто вдалого пророка.[3].

 

Люди моего поколения впервые узнали имя Игоря Евгеньевича Тамма, как автора курса теории электричества. Для многих это было откровением. Одновременно до нас доходили раскаты, баталии за теорию относительности, за квантовую теорию. Уже к концу 30-х годов имя Игоря Евгеньевича, даже у тех, кто не знал его лично, было окружено ореолом, не сверхъестественным, а просто в высоком человеческом смысле. В нём, наряду с Ландау, советские физики-теоретики видели своего заслуженного и признанного главу. И всеми принципиального, доброго и умного человека, великого оптимиста, доброго и часто удачного пророка.

  Андрій Сахаров, радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру,активний борець за права людини.
  •  

Зараз для мене видаються головними саме основні принципи, які володіли Ігорем Євгеновичем: абсолютна інтелектуальна чесність і сміливість, готовність переглянути свої погляди заради істини, активна, безкомпромісна позиція - справи, а не тільки фрондування у вузькому колі. Але тоді кожне його слово було для мене одкровенням - він уже ясно розумів багато чого з того, до чого я тільки наближався, і розумів глибше, гостріше, активніше, ніж більшість тих, з ким я міг би бути настільки ж відвертий.[4].

 

Сейчас для меня представляются главными именно основные принципы, которые владели Игорем Евгеньевичем: абсолютная интеллектуальная честность и смелость, готовность пересмотреть свои взгляды ради истины, активная, бескомпромиссная позиция – дела, а не только фрондирование в узком кругу. Но тогда каждое его слово было для меня откровением – он уже ясно понимал многое из того, к чему я только приближался, и понимал глубже, острей, активней, чем большинство тех, с кем я мог бы быть столь же откровенен.

  Андрій Сахаров, радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру,активний борець за права людини.
  •  

Тамм - нікудишній фізик. Я це точно знаю. Всі великі фізики брали участь у створенні атомної електростанції в Обнінську, їхні прізвища були в газетах надруковані. Але серед них прізвища Тамма не було. Він фігура дута. Ось зараз він тільки критикою мене популярність собі дешеву видобуває.

 

Тамм - никуда не годный физик. Я это точно знаю. Все крупные физики участвовали в создании атомной электростанции в Обнинске, их фамилии были в газетах напечатаны. Но среди них фамилии Тамма не было. Он фигура дутая. Вот сейчас он только критикой меня популярность себе дешевую добывает.[5]

  — Трохим Лисенко, радянський агроном, академік, псевдонауковець.
  •  

Він був легким, швидким, завжди поспішав, ніби боявся спізнитися. Захоплювався багатьма видами спорту, був чудовим альпіністом, майстром спорту СРСР, ходив в гори до сімдесятирічного віку, грав в теніс. Ну а шахи — це постійна пристрасть. [6].

 

Он был легок, быстр, всегда торопился, будто боялся опоздать. Увлекался многими видами спорта, был великолепным альпинистом, мастером спорта СССР, ходил в горы до семидесятилетнего возраста, играл в теннис. Ну а шахматы - это постоянная страсть.

  — Володимир Губарєв, науковий журналіст

Примітки

ред.
  1. Великие умы России - книжная серия (КП) Том 17. Владимир Губарев: Игорь Тамм, Виталий Гинзбург
  2. Воспоминания о И. Е. Тамме: сборник биографической информации / Физический ин-т АН СССР ; сост. И. М. Дремин; отв. ред. Е. Л. Фейнберг. - 2-е изд., доп. - Москва : Наука,1986. - 312 с
  3. А. Д. Сахаров, Воспоминания в двух томах. Москва, Права человека, 1996 г
  4. Сахаров А. Д. Воспоминания : в 2 т. / ред.-сост.: Е. Холмогорова, Ю. Шиханович. - М. : Права человека, 1996., Т. 1. - 912 с., 16 л. портр.
  5. ЛЕОНИД БЕРНСКИЙ: СВЕТЛЯЧКИ ПАМЯТИ (О И.Е. Тамме)
  6. Великие умы России - книжная серия (КП) Том 17. Владимир Губарев: Игорь Тамм, Виталий Гинзбург