Тере́за А́вільська (ісп. Teresa de Ávila; 28 березня 1515 — 4 жовтня 1582) — іспанська монахиня-кармелітка, містик, католицька свята. Реформаторка Кармелітського ордену, засновниця орденської гілки «босоногих кармеліток».

Тереза Авільська
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Мені не вдавалося зачинитися в собі самій (аби молитися), не тягнучи слідом усієї моєї сутності[1].

  •  

Нехай ніщо не бентежить вас, ніщо не лякає. Все змінюється. Один Бог незмінний. Терпінням можна досягти всього[2].

  •  

Уявімо собі, що в цьому замку сила-сленна покоїв, одні – вгору, інші – внизу, ще інші – обабіч; посередині ж – найголовніша світлиця, де і відбувається найсокровенніше спілкування між Богом і душею[3]. — Із трактату «Внутрішній замок»

  •  

Я з благоговійною ніжністю думаю, що Бог від самого початку дарував мені те, що я потім втратила зі своєї вини[3]. — «Моє життя»

  •  

Як поранив мене Божественний Лучник
Стрілою прошив моє черево, —
Вогонь любові охопив мене
А в Ньому є щастя моє[1].

Про Терезу Авільську

ред.
  •  

Усі тексти Терези з Авіли – подорожі; навіть описуючи психологічні стани, вона вимальовує чітку топографію. Ладнаючи нові монастирі, вона долала просто неймовірні відстані, але, либонь, річ не в цьому. Вона воліє бачити точну архітектоніку світу там, де її нема. Дар містика – бачити втрачене[3]. — З есею «Тереза Авільська»

  Ганна Улюра

Примітки

ред.
  1. а б Ніч на Венері, 2020, с. 41
  2. Календар щасливої жінки 2019
  3. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 40

Джерела

ред.